Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/6414/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6414/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Федотова І.В. Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддя Шрамко Ю.Т.) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство "Будпостач" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04 лютого 2019 року №KT-UA 902000-0001-2019 та розподілити судові витрати відповідно до прийнятого рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04 лютого 2019 року №KT-UA 902000-0001-2019; стягнуто на користь приватного підприємства «Будпостач» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці ДФС. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська митниця Держмитслужби (як правонаступник Черкаської митниці Державної фіскальної служби) подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 та прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби вказує, що відповідно до вимог УКТЗЕД в товарній позиції 8204 класифікуються, зокрема, ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків). Згідно пояснення до товарної позиції 8204 УКТЗЕД до неї включаються гайкові ключі з храповиком. На думку митниці імпортований товар слід розглядати (тримач - тріскачку без насадок) виключно як гайковий ключ з храповиком поданий у незавершеному вигляді та, як наслідок, класифікувати в товарній позиції 8204. Така логіка обумовлена тим, що конструктивна будова імпортованого товару виключно або переважно призначена для роботи зі змінними насадками для відкручування (закручування) різного роду гайок і болтів, а віднесення саме до нерозвідних ключів вказує на саму будову нерозвідних ключів, які представляються як готовий інструмент здатний змінювати розмір зева. При цьому слід наголосити, що вказані товари є самостійними і поставляються без відповідних насадок, а отже їх слід розглядати саме у товарній позиції 8204 згідно з УКТЗЕД. Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про заміну відповідача у вказаній адміністративній справі з Черкаської митниці ДФС на Київську митницю Держмитслужби (03124, м. Київ, Солом`янський район, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43337359). Досліджуючи питання про наявність підстав для заміни сторони у справі, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" реорганізовано Житомирську митницю ДФС, Київську митниця ДФС, Київську міську митницю ДФС та Черкаську митницю ДФС, шляхом їх приєднання до Київської митниці Держмитслужби. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність допустити заміну первинного відповідача у справі - Черкаську міську митницю ДФС його правонаступником - Київською митницею Держмитслужби. Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та компанією HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай) був укладений контракт №914 від 22 травня 2017 року, відповідно до умов якого останній продає товари "ручний інструмент та набори ручних інструментів" відповідно до інвойсу чи проформи-інвойсу, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість, строк поставки та порядок платежів. На виконання умов зазначеного контракту на підставі комерційного інвойсу від 19 листопада 2018 року № YZ1807910, позивач ввіз на митну територію України ручні інструменти, серед яких: - ручки з храповиком 1/2 " 72 зуби, арт. 70033, торгівельна марка СТАЛЬ; - ручки з храповиком 3/8 " 72 зуби, арт. 70032, торгівельна марка СТАЛЬ; - ручки з храповиком 1/2" 72 зуби, арт. 70031, торгівельна марка СТАЛЬ; - ручки з храповиком 1/4 " 12 мм 36 зубів, арт. 70030, торгівельна марка СВІТЯЗЬ; - ручки з храповиком 3/8 " 12 мм 36 зубів, арт. 70029, торгівельна марка СВІТЯЗЬ; - ручки з храповиком 1/4 " 12 мм 36 зубів, арт. 70028, торгівельна марка СВІТЯЗЬ; виробник компанія HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай). 03 січня 2019 року приватне підприємство "Будпостач" подало відповідачу електронну митну декларацію для випуску товарів у вільний обіг, що була прийнята до оформлення та присвоєно № UA902010/2019/100067, у якій як товар № 1 заявлено ручки з храповиком як інструменти ручні ключі-тріскачки за кодом товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТЗЕД) 8205 59 80 90, що передбачає ставку мита 8%. 04 лютого 2019 року Черкаська митниця ДФС в особі відділу КМВ та КТ УАПМ та МТР прийняла Рішення № КТ-UA 902000-0001-2019 про визначення коду товару, у якому в розділі 4 "Висновок: опис товару" якого класифікував товар № 1 як ключі гайкові ручні, нерозвідні: ключ-тріскачка 1/2 "72 зуба, арт. 70033, ключ-тріскачка 3/8 "72 зуба, арт. 70032, ключ-тріскачка 1/4 " 72 зуба, арт. 70031, ключ-тріскачка 1/2 " 12 мм 36 зубів, арт. 70030, ключ-тріскачка 3/8 " 12 мм 36 зубів, арт. 70029, ключ-тріскачка 1/4" 12 мм 36 зубів, арт. 70028 за кодом згідно УКТЗЕД 8204110000, що передбачає ставку мита 10%. В результаті прийняття такого рішення позивачем додатково сплачено мито у розмірі 10024,86 грн. та ПДВ 2004,98 грн., а всього 12029,84 грн. Вважаючи таке рішення митниці протиправним, приватне підприємство "Будпостач" звернулося до адміністративного суду з даною позовною заявою, та як на підставу протиправності цього рішення митниці послалося на те, що: - за визначеним відповідачем у рішенні митниці кодом товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 класифікуються відповідно до вимог Закону України «Про Митний тариф України» ключі гайкові ручні, нерозвідні; - державними стандартами встановлено, що гайкові ключі мають відкритий зев чи кільце для встановлення на оправлення, проте ручки з храповиком / трещітки (тріскачки) не мають жодних ознак гайкових ключів, не мають відкритого зева чи кільця для встановлення на оправлення, болт чи гайку, та не можуть використовуватися як гайкові ключі; - ручки з храповиком / трещітки (тріскачки) призначені для використання з різними насадками, зокрема з головками для гайкових ключів, проте у цій поставці імпортуються як окремі елементи; - за кодом 8204 20 00 00 УКТЗЕД класифікуються товари: «Головки для гайкових ключів з ручками або без них», що свідчить про те, що імпортовані товари є ручками; - згідно з Приміткою № 2 до групи 82 Закону України «Про Митний тариф» частини виробів з недорогоцінних металів, включених до цієї групи, класифікуються разом з виробами, до яких вони належать, крім конкретно названих елементів і держаків для ручних інструментів товарної позиції 8466, тобто ручки класифікуються разом з головками за код 8204 20 00 00, проте, якщо ручки імпортуються як конкретний елемент чи держак для ручних інструментів, вони класифікуються у товарній позиції 8466; Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що законом визначена назва імпортованих товарів як «ручки для головок» не кореспондується із визначеною у рішенні митниці назвою «ключі гайкові ручні, нерозвідні» та кодом згідно УКТЗЕД 8204110000. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та оформлення. Частиною 8 вказаної статті передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД та ін. Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України до обов`язків декларанта входить: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Відповідно до статті 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД передбачає, серед іншого, розроблення пояснень та рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування. Відповідно до статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. Відповідно до ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил, класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1085/21397). Пунктом 4 Розділу 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 МК України; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу. Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які встановлені додатком до Закону України «Про митний тариф України». Відповідно до пункту 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Згідно із пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. Як вбачається з матеріалів справи, під час декларування позивачем віднесено імпортований товар до товарної підкатегорії 8205 90 80 00 згідно з УКТЗЕД: - Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльні; лещата, затискачі та аналогічні інструменти, крім приладдя або частин верстатів; ковадла; горна переносні; шліфувальні круги з опорними рамами, ручним або ножним приводом: -інші, інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи): -- інші ---інші. ---- інші Визначений Черкаською митницею ДФС у оскаржуваному рішенні код товару відповідає підкатегорії 8204 11 00 00 згідно з УКТЗЕД: - Ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них: - ручні гайкові ключі та гайковерти: -- нерозвідні. В свою чергу, таке визначення коду митницею було обумовлене наступними обставинами. Згідно зібраної інформації (відомості, заявлені у відповідних графах 31 вказаних вище митних декларацій, додатково надані декларантом роз`яснення, тематичні vеb-сайти мережі Інтернет), заявлені ключі-тріскачки є подібними за конструктивною будовою та являють собою пристрої з храповим механізмом, які ще називають "ключами", "воротками", "приводами", "ключами-тріскачками" чи просто "тріскачками", що призначені для утримування інструменту будь-якого типу, призначеного для ручних робіт, наприклад: насадки для відкручування гайок, насадки з інструментом у вигляді викрутки, насадки з інструментом у вигляді свердла тощо. За конструктивною будовою кожен тримач являє собою важіль/ручку для утримування рукою, обладнану з одного торця головкою з храповим механізмом, які ще називають "ключами", "воротками", "приводами", "ключами-тріскачками" чи просто "тріскачками", що призначені для утримування інструменту будь-якого типу, призначеного для ручних робіт, наприклад: насадки для відкручування гайок, насадки з інструментом у вигляді викрутки, насадки з інструментом у вигляді свердла тощо. Тримачі виготовляються різними виробниками? проте їх принцип роботи і конструкція залишаються практично однаковими. Тримачі можуть відрізнятись один від одного, зокрема, дизайном важеля/ручки, кількістю зубів зубчатого колеса храпового механізму (наприклад, 36, 72, 90), розміром (в дюймах) з`єднувального квадрата (наприклад, 3/8", 1/4", 1/2"). Також, можливе постачання тримачів із підвіскою та без неї. Підвіска являє собою пласку пластикову фурнітуру-ярлик з отвором для кріплення (надягання) на кронштейн вітрини-стенду та з етикеткою з інформацією щодо технічних характеристик тримача. Храповий механізм - зубчатий механізм для перетворення зворотно-обертових рухів важеля в переривний обертовий рух храпового (зубчатого) коліщатка проміжним зубцем (собачкою), яка повертає храпове коліщатко тільки в одному напрямку. Відповідно до положень примітки 1 пояснення до товарної групи 82 "Інструменти, ножові вироби, ложки та виделки з недорогоцінних металів; їх частини з недорогоцінних металів" згідно з УКТЗЕД за винятком паяльних ламп, переносних горнів, шліфувальних кругів з опорними рамами, манікюрних та педиюорних наборів та виробів товарної позиції 8209, до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною. Тримачі, задекларовані за митною декларацією від 03.01.2019 (товар №1) поставляються без насадок та інструменту, що дозволяє зробити висновок про те, що дані тримачі не мають робочої поверхні. Митним органом, в свою чергу, зазначено, що за результатами перевірки наявності класифікаційних рішень для ідентичних та/або подібних товарів до зазначеного в базі даних "Класифікаційні рішення" автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор", проведеної відповідно до положень абзацу 4 пункту 4 розділу III Порядку №650 проведено, встановлено, що згідно рішень про визначення коду товару від 02.04.2012 №КТ-807-0321-2012, від 08.11.2017 №КТ-UА401000-0050-2017 та від 28.02.2018 №КТ-UА700010-0004-2018 в товарній підкатегорії 8204110000 "Ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них: - ручні гайкові ключі та гайковерти: -- нерозвідні" (ставка ввізного мита пільгова/повна 10%) згідно з УКТЗЕД класифіковано товари подібні до даних тримачів за призначенням, функцією та будовою. Відповідно до вимог УКТЗЕД в товарній позиції 8204 класифікуються зокрема, ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків). Відповідно до приміток до товарної позиції 8204 згідно УКТЗЕД до цієї групи («Ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них») включаються: (1) Ручні гайкові ключі (наприклад, з фіксованими або регульованими губками; торцеві гайкові ключі або гайкові ключі з храповиком; гайкові ключі з колінчатою рукояткою); гайкові ключі для велосипедів або автомобілів, для глухарів, гідрантів чи труб (включаючи ланцюгові гайкові ключі для труб); гайкові ключі динамометричні. До цієї товарної позиції, проте, не включаються воротки (товарна позиція 8205). (2) Змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них, включаючи приводи і подовжувачів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що приватним підприємством "Будпостач" імпортований товар віднесено до підкатегорії 8205 90 80 00 УКТЗЕД: «Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені», однак, ручки з храповиком відносяться до нерозвідних ключів та зазначені в підкатегорії 8204 11 00 00 "Ключі гайкові ручні та гайковерти (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них: - ручні гайкові ключі та гайковерти: -- нерозвідні", а тому ставка ввізного мита за такий товар становить 10%. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що імпортований товар слід розглядати (тримач-тріскачку без насадок) виключно як гайковий ключ з храповиком поданий у незавершеному вигляді та, як наслідок, класифікувати в товарній позиції 8204, оскільки конструктивна будова імпортованого товару виключно або переважно призначена для роботи зі змінними насадками для відкручування (закручування) різного роду гайок і болтів, а віднесення саме до нерозвідних ключів вказує на саму будову нерозвідних ключів, які представляються як готовий інструмент здатний змінювати розмір зева. При цьому, вказані товари є самостійними і поставляються без відповідних насадок, а отже їх слід розглядати саме у товарній позиції 8204 згідно з УКТЗЕД. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на вищенаведене, обставини справи свідчать про правомірність спірного рішення митного органу, оскільки останнім доведено наявність підстав для зміни коду товару в межах процедури митного оформлення. Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права призвели до помилкового вирішення справи та задоволення позовних вимог, а відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді І.В. Федотов О. О. Беспалов