Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 756/13554/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 756/13554/19 Суддя (судді) першої інстанції: Яценко Н.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови від 26.09.2019 у справі про порушення митних правил № 99/90200/19 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 МК України, якою накладено адміністративне стягнення в розмірі 121313,70 грн. Позивач вважає, що постанова прийнята на підставі припущень та з надуманих підстав, без встановлення складу адміністративного правопорушення, а тому, підлягає скасуванню на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Черкаської митниці ДФС від 26.09.2019 у справі про порушення митних правил № 99/90200/19 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вказує на те, що постанова у справі про порушення митних правил щодо позивача за ст. 485 МК України є правомірною та не підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 12.04.2021. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.12.2017 на виконання контракту від 22.05.2017 № 914 з компанією HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO.,LTD (Китай), на підставі комерційного інвойсу від 06.11.2017 № YZ1705676, Приватне підприємство «Будпостач» ввезло на митну територію України ручки з храповиком без насадок. 29.12.2017, ОСОБА_1 , як декларант приватного підприємства «Будпостач», подав до Черкаської митниці ДФС електронну митну декларацію № UА902010/2017/105783, у якій ручки з храповиком заявив як інструменти ручні трещітки (тріскачки) за кодом товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) 8205 59 80 90, що передбачає ставку мита 8%. У цей же день, Черкаська митниця здійснила митне оформлення товарів за заявленим декларантом кодом УКТЗЕД без жодних застережень. 03.01.2019 на виконання умов зазначеного контракту, на підставі комерційного інвойсу від 19.11.2018 № YZ1807910, Приватне підприємство «Будпостач» вдруге ввезло на митну територію України ручні інструменти у вигляді ручки з храповиком. У цей же день, ОСОБА_1 подав до Черкаської митниці ДФС електронну митну декларацію № UА902010/2019/100020, у якій ручки з храповиком заявив як інструменти ручні ключі-тріскачки за кодом товару згідно з УКТЗЕД 8205 59 80 90, що передбачає ставку мита 8%. 04.02.2019 відділ КМВ та КТ Черкаської митниці (відділ контролю митної вартості та класифікації товарів) прийняв рішення про визначення коду товару №КТ-UА 902000-0001-2019, в якому у розділі 4 «Висновок: Опис товару» класифікувала товари за кодом згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00, що передбачає ставку мита 10%, як ключі гайкові ручні, нерозвідні. 08.04.2019 Приватне підприємство «Будпостач» звернулося з позовною заявою до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням скасувати рішення Черкаської митниці про визначення коду товару. 17.10.2019 позов задоволено (а.с. 102-110), визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04.02.2019 № КТ-UА 902000-0002-2019. Рішення про визначення коду товару № КТ-UА 902000-0002-2019 від 04.02.2019 Черкаської митниці ДФС та акт перевірки Офісу платників податків, на підставі якого прийнята постанова стосовно ОСОБА_1 , класифіковані ідентичні ручки з храповиком/тріскачки за одним і тим же кодом згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00, як ключі гайкові ручні, нерозвідні. Окрім того, 31.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 640/12175/19 апеляційну скаргу Черкаської митниці залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2019- без змін. 19.02.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаської митниці на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі № 640/12175/19 за позовом ПП «Будпостач» до Черкаської митниці ДФС. 18.04.2019 Офісом великих платників податків ДФС було складено акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Будпостач» № н17/19/28-10-14-09/ НОМЕР_1 . Згідно з актом, Черкаська митниця ДФС 29.12.2017 здійснила митне оформлення за митною декларацією № UА902010/2017/105783 ручних інструментів за кодом товару згідно з УКТЗЕД 8205 59 80 90. 15.05.2019 приватне підприємство «Будпостач» одержало податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 13.05.2019 № № 0003121409, 0003131409 на загальну суму 60656,86 грн., виставлені у зв`язку з складеним актом перевірки. 23.05.2019 Приватне підприємство «Будпостач» звернулося з позовною заявою до Окружного адміністративного суду м. Києва для скасування податкових повідомлень-рішень Офісу ВПП. 26.07.2019 на підставі акту перевірки від 18.04.2019 № н17/19/28-10-14-09/0024267110 Черкаська митниця ДФС склала протокол про порушення митних правил № 99/90200/19 стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України. 16.08.2019 ОСОБА_1 направив до Черкаської митниці заяву про закриття адміністративної справи про порушення митних правил № 99/90200/19 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якій вказав обставини, що підтверджують протиправність складання протоколу про ПМП. 26.09.2019 Черкаська митниця ДФС стосовно ОСОБА_1 прийняла постанову у справі про порушення митних правил № 99/90200/19 за ст. 485 МК України та наклала адміністративне стягнення в розмірі 121 313,7 грн. . Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке відповідачем було накладено на нього адміністративне стягнення. Водночас, відповідачем не було доведено правомірності прийнятого рішення, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Черкаської митниці ДФС від 26.09.2019 у справі про порушення митних правил № 99/90200/19 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже він, як декларант, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 257 МК України, зобов`язаний був здійснити декларування товару за правильним кодом товару, що прямо впливає на надходженню до бюджету митних платежів. Крім того, апелянт звертає увагу на рішення суду апеляційної інстанції у справі № 640/6414/19. Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що відповідач дійшов висновку, що позивачем, менеджером з закупівлі ПП «Будпостач» в ході здійснення декларування товару за МД від 29.12.2017 № UA 902010/2017/105783 в порушення п.п. «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, положень Закону України «Про митний тариф України», п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 ПК України, були вчинені дії щодо заявлення Черкаській митниці неправдивих відомостей щодо коду товарів згідно УКТ ЗЕД, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів до Державного бюджету України на загальну суму 40437,90 грн. Отже, за висновками митного органу, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України. (а.с. 24 т. 1) Відповідно до частини першої статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, а саме протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За статтею 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Аналізуючи зміст наведених вище норм, слідує, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Тож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України), обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Вищевикладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 638/10546/16-а. Відповідно до частини першої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з пунктом 56.22 статті 56 ПК України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом. Так, у пункті 6 ст. 7 КАС України, визначено джерела права, які застосовуються судом, та передбачено: аналогія закону є застосування до не врегульованим конкретної нормою правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини. Необхідність застосування даного прийому обумовлена тим, що рішення по будь-якій справі обов`язково має мати правову підставу. Тому в разі відсутності норми, прямо передбачає спірний випадок, потрібно відшукати норму, регулюючу максимально подібні зі спірним відносини. Тож, з наведеного слідує, якщо особа оскаржує рішення контролюючого органу до суду, постанова про притягнення такої особи за вчинення адміністративного правопорушення щодо ухилення від сплати податків/митних платежів не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом (набрання таким рішенням законної сили). Відповідно до листа Державної митної служби України про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування від 31.03.2009 р. № 11/1-10.20/2838-ЕП, адресовану начальникам регіональних митниць вбачається, що у разі коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях. Обставини, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару. (а.с. 74 т. 1) Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що ПП «Будпостач» (позивач є декларантом вказаного підприємства) неодноразово завозило товар та декларувало його за ставками мита 8%, вказані обставини також досліджувались і Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду справи № 640/12175/19, разом з тим, складаючи протокол відносно ОСОБА_1 , відповідачем не було надано доказів стосовно ініціювання та проведення службового розслідування щодо посадових осіб митного органу щодо невірної класифікації товару, допущеного у попередніх або нових випадках. Слід врахувати, що протокол та оскаржувана у даній справі постанова Черкаської митниці ДФС ґрунтуються виключно на акті перевірки проведеної Офісом великих платників податку, а також те, що на час складання протоколу та прийняття постанови уже були відкриті провадження Окружним адміністративним судом м. Києва за позовами ПП «Будпостач» про скасування податкових повідомлень-рішень та до Черкаської митниці щодо скасування рішення про визначення коду товару, то такі обставини з огляду на вимоги пункту 56.22 статті 56 ПК України та пункту 6 ст. 7 КАС України, дають підстави для висновку, що відповідач протиправно склав протокол 26.07.2019 стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України. Відповідно до норм ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно з приписами ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення, 2) чи винна дана особа в його вчиненні, 3) чи підлягає вона адміністративній відповідальності, 4) чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, 5) чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати 6) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. За встановлених в цій справі обставин, колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтованих доказів та фактів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), відсутні підстави для кваліфікації дій позивача, як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України. Крім цього, факт подання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації відповідачем не виявлено. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем так і не було доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, з огляду на що, у даному випадку, наявні підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправною та скасування постанови Черкаської митниці ДФС від 26.09.2019 у справі про порушення митних правил № 99/90200/19 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу. У частині посилань апелянта на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 640/6414/19 (предмет оскарження рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04.02.2019 № КТ-UA 902000-0001-2019), колегія суддів зазначає, сам митний орган в оскаржуваній постанові про порушення митних правил зазначив, що доводи про здійснення оскарження рішення Черкаської митниці ДФС від 04.02.2019 про визначення коду товару № КТ-UA 902000-0001-2019 не мають відношення до даної справи. (а.с. 23 т. 1) Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко