Ухвала КГС ВС № 916/3798/19

УХВАЛА 22 січня 2021 року м. Київ Справа № 916/3798/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (правонаступник акціонерного товариства "Одесаобленерго") на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 за позовом акціонерного товариства "Одесаобленерго" до торгової компанії "АЛМІ" (підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення 123 659,05 грн., ВСТАНОВИВ: 08.01.2021 акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Одеські електромережі", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 (повний текст постанови складено - 14.12.2020) зі справи № 916/3798/19; рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2020 у цій справі - залишити без змін. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. 21.01.2021 судді-доповідачу у справі передано заперечення торгової компанії "АЛМІ" (підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - ТОВ "АЛМІ", відповідач) проти відкриття касаційного провадження, відправлене на електронну пошту Касаційного господарського суду 19.01.2021, мотивоване відсутністю належного обґрунтування стосовно відкриття касаційного провадження в малозначній справі. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено й у частині першій статті 17 ГПК України, за яким учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у зазначеній справі подано у 2019 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" унормовано прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 у розмірі 1 921 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову в цій справі є вимоги про стягнення боргу за невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 04.04.2018 № 7828 у сумі 123 659,05 грн. Отже, ціна позову у справі № 916/3798/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними нормами ГПК України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі скаржник обґрунтовує її фундаментальністю для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судом апеляційної інстанції не правильно, на думку скаржника, застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин (пунктів 4.27, 7.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, пунктів 6.18, 7.5 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКРЕКП від 31.07.1996 № 28, статті 331, частини першої статті 526, статті 714 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України) - щодо вирішення питання стосовно обов`язку постачальника (оператора системи розподілу) електроенергії припинити постачання (розподіл) електроенергії у разі надходження від споживача звернення щодо такого припинення. Крім того, скаржник зазначає про виняткове значення цієї справи для скаржника, за обставин фактичного звільнення судом апеляційної інстанції відповідача від сплати коштів за використану електроенергію, що призвело до заподіяння позивачу збитків на суму 97 823,99 грн. (різниця між заявленими та задоволеними судом позовними вимогами). Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак вказана касаційна скарга АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. А зазначені у касаційній скарзі доводи стосовно фундаментальності цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики й виключності її для скаржника, зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій. Поряд із цим у силу положень статті 300 ГПК України Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями повторно встановлювати фактичні обставини справи та надавати оцінку наявним у матеріалах справи доказам. З урахуванням наведеного та враховуючи заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі № 916/3798/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зважаючи, що встановлено відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не розглядається. Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 зі справи № 916/3798/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Булгакова Суддя І. Колос