LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС414/2234/17

від 18.01.2021 · Цивільна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 25 березня 2020 року.

Ухвала 18 січня 2021 року м. Київ справа № 414/2234/17 провадження № 61-12318ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 25 березня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голубівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Удовенко Наталії Миколаївни, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку у серпні 2020 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 25 березня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року, від 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2020 року указані недоліки було усунуто. У клопотанні ОСОБА_1 на підставі статті 390 ЦПК України просить поновити строк на касаційне оскарження. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що раніше подала касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року була повернута у зв`язку із тим, що до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору або клопотання про відстрочення чи зменшення судового збору. Ухвалу Верховного Суду від 23 липня 2020 року отримала 10 серпня 2020 року. Вважає указані причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просить поновити строк. На підтвердження вказаних обставин особою, яка подала касаційну скаргу, надано: копію ухвали Верховного Суду від 23 липня 2020 року, супровідний лист Верховного Суду про направлення учасникам справи копії ухвали Верховного Суду від 23 липня 2020 року, конверт, який адресований Верховним Суд ОСОБА_1 зі штрихкодовим ідентифікатором № 0306305085113. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року). Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскількикасаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права). Крім того, у клопотанні, яке додано до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить зупинити виконання ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 25 березня 2020 року. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції, стягнуто судові витрати на корить держави. Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що клопотання про зупинення виконання має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Проте ОСОБА_1 до клопотання не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання судового рішення. Тому, на підставі частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України, у задоволенні клопотання слід відмовити. Керуючись статтями 260, 390, 389, 394, 395, 436 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 25 березня 2020 року. Відкрити касаційне провадження у справі № 414/2234/17. Витребувати з Кремінського районного суду Луганської області цивільну справу № 414/2234/17 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голубівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Удовенко Наталії Миколаївни. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 20 січня 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 25 березня 2020 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 24 лютого 2021 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»