Постанова 4856 № 560/2042/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2042/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Курко О. П. 20 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, В С Т А Н О В И В : в квітні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.01.2020 № 0002953303 та №0003033303; стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 21.07.2008 між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір № ML - М00/088/2008 (в іноземній валюті - долари США). 03.09.2015 між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" було укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору № ML - М00/088/2008 від 21.07.2007. Відповідно до вказаного договору (п. 2.1.2) за умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору сторони домовились, що Банк керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 7565,52 Доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 167357,88 грн. і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої Боргові зобов`язання перед Банком в повному обсязі. Станом на 03.09.2015 заборгованість позивача за кредитним договором становила 17325,00 доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення угоди 380953,60 грн.). Також зазначено, що позивач є належним чином повідомлений про прощення йому зобов`язань по кредиту, при прощенні боргу у позичальника виникає оподатковуваний дохід та він зобов`язаний подати до податкового органу декларацію, сплатити податки та збори з такого доходу, включити суму отриманого доходу у вигляді прощеного боргу до розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. В той же день, позивачем була здійснена сплата вищезазначеної заборгованості, що не заперечується сторонами. Посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, результати перевірки зафіксовані актом перевірки № 0021/22-01-33-03/ НОМЕР_1 від 09.01.2020, висновками якого, встановлено порушення позивачем п. 179.1 ст. 179 та пп.49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, п. 167.4 ст. 167, пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ, пп. 168.4.1, пп. "в" 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.1 ст. 176 та пп. 1.6, пп. 1.4 пп.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ. У результаті чого, 20.09.2019 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області були прийняті податкові повідомлення - рішення: -№ 0002953303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб на суму 37 655,52 грн.; - № 0003033303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 3137,96 грн. Позивач вважає податкові повідомлення - рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Згідно з пп. 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до абзацу другого п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. За правилами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу). Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є вичерпним. Так, відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором. Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Аналіз наведених норм права з урахуванням змін, дає підстави для висновку, що анульовані кредитором суми процентів, пені, комісії тощо, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Разом з тим, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду подібної справи, зокрема постанова від 10 травня 2018 року, справа №802/142/17-а (адміністративне провадження №К/9901/35810/18). Як свідчать матеріали справи, згідно Додаткового договору №1 від 03.09.2015 до кредитного договору № ML - М00/088/2008 від 21.07.2007, сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту: Позичальник 03.09.2015 зобов`язується погасити Боргові зобов`язання в розмірі 17325 Доларів США, (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення угоди 380953,60 грн.). Також, відповідно до Додаткового договору №1 до кредитного договору № ML - М00/088/2008 від 21.07.2007 (п. 2.1.2), за умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору сторони домовились, що Банк керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 7565,52 Доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 167357,88 грн. і Позичальник буде вважатись таким, що погасив свої Боргові зобов`язання перед Банком в повному обсязі. В той же день, позивачем була здійснена сплата вищезазначеної заборгованості, що підтверджується квитанцією № М00Т00XW2D. При цьому слід звернути увагу, що прощення (анулювання) кредитором заборгованості здійснювалося не за його самостійним рішенням, а відповідно до двостороннього правочину (Додатковий договір №1 від 03.09.2015 до кредитного договору № ML - М00/088/2008 від 21.07.2007). Відповідно до положень абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 ПКУ базою оподаткування є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому, по-перше, як вказувалося вище прощення відбувалося не за самостійним рішенням кредитора; по-друге - відповідач не довів в Акті перевірки що таке прощення відбулося до закінчення строків позовної давності. Крім того, обов`язковою умовою для включення даної суми до бази оподаткування є надсилання Кредитором платника податку - боржнику рекомендованого листа про таке прощення. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості такого повідомлення ОСОБА_1 банком, апелянтом до суду також не надано доказів такого повідомлення. Слід зазначити, що Законом України від 09 квітня 2015 року N 321-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань", було внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті. Так, згаданим Законом підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності". Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року." Відтак, даний пункт ПК України містить математичне визначення суми, яка не є додатковим благом платника: не вважається додатковим благом сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі математичної різниці між основною сумою боргу за курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу за курсом 7,99. При цьому мають бути дотримані вимоги, що кредит не погашений до 01 січня 2014 року, операція с прощення відбулася після 01 січня 2015 року, наявність зміни іноземної валюти зобов`язання на гривню. Судом встановлено, що в даному випадку Банком було прощенно суму боргу - 7565,62 доларів США (в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 167357,88 грн.), що є меншим, від курсової різниці, відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Згідно приписів п.8 пр.1 р. ХХ ПК України розмір додаткового блага, отриманого позивачем у 2015 році, мав становити 60472 грн. (7 565,62 доларів США х 7,99300). При цьому виконуються обов`язкові умови даної податкової пільги: кредит позивачем не був погашений до 01 січня 2014 року, прощення відбулося після 01 січня 2015 року. Отже, кредитором (ПАТ "ОТП Банк") у 3-му кварталі 2015 року мала бути відображена сума - 60472 грн., оскільки різниця у 106885,88 грн. (167357,88 - 60472) не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що винесення ГУ ДПС у Хмельницькій області податкового повідомлення-рішення від 30.01.2020 №0002953303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб на суму 37655,52 грн., відбулося з порушенням вищенаведених приписів Податкового кодексу України. Разом з цим, визначення ГУ ДПС у Хмельницькій області позивачу у податковому повідомленні-рішенні від 30.01.2020 № 0003033303 суми грошового зобов`язання за платежем з військового збору на загальну суму 3137,96 грн. також відбулося без врахування тієї обставини, що позивач не отримувала оподатковуваний дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 20 січня 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.