Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1612/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1612/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л. Суддя-доповідач - Курко О. П. 26 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : в березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила стягнути з Головного управління ДФС у Хмельницькій області, як правонаступника Кам`янець-Подільської ОДПІ, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2016 по 19.12.2019 в сумі 169458,69 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначає, що на момент звільнення з ОСОБА_1 було проведено розрахунок по заробітній платі, а нарахованих та невиплачених сум не було, як не було у Кам`янець-Подільській ОДПІ і будь-якої заборгованості перед нею. Вважає, що не допущено протиправної затримки розрахунку при звільненні, оскільки спору про розмір належних до виплати сум не було. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно з наказом Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 26.02.2016 №29-о "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 звільнено 29 лютого 2016 року з посади головного державного ревізор-інспектора відділу погашення заборгованостей у зв`язку з скороченням штатної чисельності, на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №822/1715/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Кам`янець-Подільську об`єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01 січня 2013 року по 29 лютого 2016 року включно та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації заробітної плати одночасно з виплатою індексації заробітної плати у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати". Вказані судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 11 червня 2019 року. Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, як правонаступником Кам`янець-Подільської об`єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, позивачці за рішенням суду у справі №822/1715/16 від 29.09.2016 проведено виплату: - 9345,65 грн індексації зарплати, що підтверджується платіжним дорученням від 05.12.2019 №2661, розрахунком індексації зарплати ОСОБА_1 ; - 10185,20 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушення строків виплати індексації заробітної плати, що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2019 №2804 та її розрахунком. При цьому, згідно з відміткою Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, платіж згідно з платіжним дорученням від 18.12.2019 №2804 проведено 19.12.2019. Листом від 12.03.2020 позивачка звернулася до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто, за період з 01.03.2016 по 19.12.2019. Вважаючи, що невиплата вказаного середнього заробітку є протиправною, позивачка звернулася в суд з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Згідно з статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. За змістом статті 2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" до структури заробітної плати відноситься основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (частина 1 статті 47 КЗпП України). Відповідно до п. 2.2.7 та п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, суми виплати, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів ії виплати, входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Приписами частини 1 статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Як свідчать матеріали справи, на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №822/1715/16, яка набрала законної сили 06.12.2016, позивачу виплачено індексацію зарплати та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати, відповідно, 05.12.2019 та 18.12.2019. Вказані вище обставини не заперечуються учасниками справи. При цьому, спір у цій справі виник щодо наявності або відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 06 лютого 2020 року у справі №806/305/17 Верховний Суд висловив правову наступну позицію: "невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права". Отже, згідно з викладеним правовим висновком Верховного Суду невиконання або несвоєчасне виконання судового рішення щодо виплати присуджених сум заробітної плати є достатньою підставою для виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Так, в межах розгляду справи №822/1715/16 встановлено протиправність дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 індексації заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації заробітної плати. Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №822/1715/16 набрала законної сили 06.12.2016. Однак, відповідач виконав вказане вище судове рішення лише 18.12.2019, тобто більш ніж через 3 роки з дати набрання ним законної сили. При цьому посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 червня 2018 року у справі №810/1543/17 від 17 липня 2019 року у №524/5572/16-а колегія суддів вважає необґрунтованими з тих підстав, що згідно з обставинами вказаних справ відповідачі виконали судові рішення про виплату присуджених сум заробітної плати без необґрунтованих зволікань, в той час як у даній справі судове рішення, що набрало законної сили, не виконувалося протягом 3 років. Отже, правові висновки Верховного Суду у справах №810/1543/17 та №524/5572/16-а не є релевантними до спірних правовідносин. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, колегія суддів виходить з наступного. Обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку проводиться в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок №100). Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Відповідно абзаців 1, 3 пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Так, згідно з довідкою Головного управління ДПС у Хмельницькій області №95/Н/22-01-13-02-12 від 21.05.2020 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 178,19 грн. Відповідно до наказу Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 26.02.2016 №29-о "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 звільнено 29 лютого 2016 року. При цьому згідно з платіжним дорученням від 18.12.2019 №2804 повний розрахунок з позивачкою проведено 19.12.2019. Час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2016 по 19.12.2019 складає 951 день. Відтак, сума середнього заробітку, яка належить до виплати ОСОБА_1 у зв`язку з затримкою розрахунку складає 169458,69 грн (178,19 грн х 951 робочих днів). Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 26 серпня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.