Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 722/1200/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 722/1200/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Унгурян С.В. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 19 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. , за участю: секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В., представника позивача: Шалара І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №782001 від 14.08.2020 року. Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що замовлення згідно з договором від 14.08.2020 укладено на регулярні спеціальні перевезення осіб з м.Сокиряни в м.Київ, тому позивач був зобов`язаний мати при собі паспорт маршруту, погоджений у встановленому законом порядку. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови серії ДП18 №782001 від 14.08.2020 року (а.с.9) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 14.08.2020 року о 07 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом марки "Мерседес Бенц", д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. О.Кобилянської в м.Сокиряни, перевозив пасажирів за маршрутом "Сокиряни-Київ" без погодження маршруту руху з відповідними органами Національної поліції, чим порушив п.32.2 ПДР. Не погодившись з вказаною вище постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень, тому не був зобов`язаний мати під час здійснення перевезення пасажирів погоджений паспорт маршруту. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п.32.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються: а) технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів; б) переобладнання транспортних засобів. З територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються також інші питання, передбачені законодавчими актами. Ч. 2 ст. 140 КУпАП передбачено, що порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.1.10 ПДР маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів. Отже, підставою для притягнення до відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП є, зокрема, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що позивач був зобов`язаний мати при собі погоджений у встановленому законом порядку паспорт маршруту, колегія суддів виходить з наступного. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ст.1 Закону № 2344-III паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо. Згідно з ч.ч.1-4 ст.39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України. Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. Згідно з ч.7 ст.6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, погодження паспортів міжміських та приміських автобусних маршрутів регулярних спеціальних перевезень, що виходять за межі території області (міжобласних маршрутів). Таким чином, автомобільні перевізники на маршрутах регулярних та регулярних спеціальних пасажирських перевезень зобов`язані мати і пред`являти уповноваженим особам паспорт маршруту. Відповідно до ст.1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: - нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт; - регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень; - регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень. Згідно з договором №1 про туристично-екскурсійні перевезення від 14.08.2020 (а.с.45-46) перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) бере на себе зобов`язання, починаючи з 14.08.2020 року, за встановлену плату транспортувати пасажирів (екскурсантів), які є клієнтами замовника (ФОП ОСОБА_3 ) та отримують екскурсійні послуги з міста Сокиряни в місто Київ по екскурсійному маршруту "Мальовничі українські землі зранку" до зупинок маршруту. П.4.2 вказаного договору передбачено, що термін дії договору складає одну добу. Отже, договір №1 від 14.08.2020 (а.с.45-46) укладено на одноразове перевезення пасажирів за екскурсійним маршрутом. З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 14.08.2020 позивач здійснював перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень, тому обов`язок мати погоджений паспорт маршруту на нього не поширюється. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Крім того, згідно з умовами договору №1 від 14.08.2020 (а.с.45-46) перевізником є ФОП ОСОБА_2 , відповідно до наказу №12 від 29.07.2020 (а.с.44) ОСОБА_1 з 29.07.2020 прийнято на роботу до ФОП ОСОБА_2 на посаду водія автотранспортних засобів. Виходячи зі змісту вищенаведених положень ст.39 Закону № 2344-III, обов`язок погоджувати паспорт маршруту з уповноваженим органом Національної поліції покладається на перевізника. Отже, позивач не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, оскільки вимоги, зазначені в цій статті, стосуються посадових осіб, суб`єктів господарювання та громадян, які самостійно здійснюють автобусні маршрути. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що у додатках до позовної заяви не зазначено про долучення копії вказаного вище договору. З матеріалів справи встановлено, що копія договору №1 про туристично-екскурсійні перевезення від 14.08.2020 (а.с.45-46) та наказу №12 від 29.07.2020 (а.с.44) та дорожній лист №950 (а.с.47-48) долучено до матеріалів справи разом з клопотанням від 17.11.2020 (а.с.43). Отже, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для вирішення даної справи, на підставі письмових доказів, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Таким чином, під час винесення оскаржуваної постанови посадові особи патрульної поліції були зобов`язані повно і всебічно з`ясувати обставини, що характеризують суб`єкта та об`єктивну сторону правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме: встановити перевізника за маршрутом, правовий статус позивача та визначити вид перевезень відповідно до вимог чинного законодавства на підставі відповідних письмових доказів, зокрема, договору №1 про туристично-екскурсійні перевезення від 14.08.2020 (а.с.45-46). Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неналежним чином оцінив наявні в матеріалах справи письмові докази та безпідставно взяв до уваги договір №1 про туристично-екскурсійні перевезення від 14.08.2020 та є необґрунтованими. Отже, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Постанова суду складена в повному обсязі 19 січня 2021 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.