Постанова 4855 № 640/7644/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7644/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Ткаченка В.В., за участю представників сторін: від позивача - адвокат Брецька О.Л., від відповідача 1 - Шуневич - Христенко В.В., від відповідача 2 - Павлюк Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» (далі - позивач, ТОВ «Меревен Фуд Європа») звернулось у суд з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку ТОВ «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17923838,00 грн. на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19 березня 2020 року та від 27 березня 2020 року, зобов`язання ДПС України відобразити відповідні суми та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17923838, 00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що положеннями Податкового кодексу України не обмежено право товариства на включення сум заявленого бюджетного відшкодування, які підлягають врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з податка на додану вартість наступних податкових періодів до складу від`ємного значення, яке збільшує розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких посилаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначають, що позивачем безпідставно включено до рядка 16 «від`ємне значення, що включається до складу податкового кредита поточного (податкового періоду)» уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань податка на додану вартість (далі - ПДВ) у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19 березня 2020 року 17923838,00 грн., оскільки рядок 21 декларації за попередній звітний (податковий) період такого значення не містив. Наголошують, що подаючи уточнюючий розрахунок, позивач скористався правом на врахування сум надміру сплаченого податка на додану вартість поза межами строків, визначених у статті 102 Податкового кодексу України. До того ж, право скористатися відповідними сумами шляхом врахування їх для збільшення реєстраційної суми в Системі електронного адміністрування податка на додану вартість було у платника тільки у лютому 2015 року. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що уточнюючі розрахунки були отримані контролюючим органом та прийняті без зауважень, а тому останній зобов`язаний був врахувати наведені у таких розрахунках дані та відобразити їх у системі. Наголошує, що Податковий кодекс України не встановлює обмежень щодо строків використання платником податків накопиченого від`ємного значення ПДВ. Також зауважує, що нормативно-правовими актами не передбачено обов`язку платника вносити коригування до звітності попередніх періодів у разі подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у разі виправлення значення рядка 16.1 та рядка 21 податкової декларації, а пункт 50.1 ПК України прямо закріплює право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав. Судом установлено, що за період з травня 2010 по 2013 рік позивачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податка на додану вартість разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування. Для перевірки сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню, контролюючим органом було проведено документальні позапланові виїзні перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди з 01 серпня 2010 року по 31 травня 2011 року, з 01 березня 2010 року по 30 червня 2011 року, за вересень 2011 року, з 01 липня 2011 року по 30 листопада 2011 року та квітень 2012 року. За наслідками проведених перевірок складено наступні податкові повідомлення - рішення: №0000210234/1821 від 29 серпня 2011 року, відповідно до якого сума заявленого бюджетного відшкодування у розмірі 3010117,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів; №0000340243/2202 від 31 жовтня 2011 року, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 3260736,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів; № 44/15-3/0 від 07 листопада 2011 року, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 149264,00 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів; №312/0000080234 від 27 лютого 2012 року, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 9554715,00 грн підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів; №1297/0000160154 від 09 липня 2012 року, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 421740,28 грн. підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів. Декларацією з ПДВ за серпень 2013 року узгоджена сума бюджетного відшкодування, яку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів, становить 1917510,00 грн. Відповідно до наведених рішень та декларації суму заявленого відшкодування у розмірі 18314082,28 грн. враховано у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів, а також враховуючи те, що відповідні рішення не оскаржувались, вказана сума бюджетного відшкодування є узгодженою. Маючи намір реалізувати законне право на використання узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, позивач 13 вересня 2019 року подав офіційний запит до ДПС України, в якому просив роз`яснити можливість перенесення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань із ПДВ наступних звітних періодів до рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ для уможливлення такого використання відповідно до вказаних рішень. У листі від 24 жовтня 2019 року відповідач 1 повідомив, що сума бюджетного відшкодування, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків повинна трактуватись як переплата, а тому остання не може бути повернутою на рахунок позивача в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На реалізацію зазначеного наміру, 19 березня 2020 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4). При поданні уточнюючого розрахунку позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а саме показник було збільшено на суму 8646902,00 грн. 27 березня 2020 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року, у тому числі Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Шляхом подання уточнюючого розрахунку від 27 березня 2020 року позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а саме показник було повторно збільшено на суму 9276936,00 грн. Тобто, шляхом подання 19 та 27 березня 2020 року уточнюючих розрахунків позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року у бік збільшення на загальну суму 17923838 грн., у межах суми раніше заявленого та узгодженого бюджетного відшкодування з ПДВ. Не відображення відповідачем 1 зазначеної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення реєстраційної суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, і стало підставою для звернення до суду. Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДПС України допустила протиправну бездіяльність щодо нездійснення збільшення у системі електронного адміністрування податка на додану вартість суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредита наступного (звітного) періода, оскільки матеріалами справи підтверджується факт подання податкової декларації, уточнюючих розрахунків та відповідних заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено загальний порядок визначення та використання від`ємного значення з податку на додану вартість, який полягає в автоматичному направленні такого від`ємного значення попередніх періодів у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті за результатами поточного декларування з податку на додану вартість. З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (далі - Закон України № 71-VIII), яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до пунктів 2001.1 та 2001.2 статті 2001 ПК України у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 відповідно до приписів пунктів 2001.1 та 2001.2 статті 2001 ПК України затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок № 569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Порядок визначення сум, в межах яких платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, регламентовано пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України. Відповідно до пункта 33 підрозділа 2 розділа ХХ «Перехідні положення» ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року. 29 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року №643-VІІІ (далі - Закон України №643-VІІІ), яким підрозділ 2 розділа ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом

34. Цим пунктом встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України №643-VІІІ зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових суми НаклОтр, суми НаклВид та суми Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку, що застосовують звітний (податковий) період місяць, таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку. Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункта 10 Порядка № 569. 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: - з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників суми НаклОтр, суми Митн та суми НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; - протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума сума Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: - суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (сума Овердрафт); - суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (сума Перепл); - суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; - суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; - на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ( сума Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділа 2 розділа XX «Перехідні положення» ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України. При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року. Висновуючись на аналізі наведених норм права, колегія приходить до висновку, що до 03 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв`язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов`язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року. Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми. Таким чином, висновок місцевого суду про те, що нормативно-правовими актами не передбачено обмеження певними строками права платника податків відобразити суму від`ємного значення з ПДВ у відповідній декларації з ПДВ, не ґрунтується на законі. Як убачається із наведених положень пунктів 33 та 34 підрозділа 2 розділа XX «Перехідні положення» ПК України, з 01 лютого 2015 року за платниками податків було закріплено право на подання заяви відповідно до пункта 2001.3 статті 200-1 цього Кодексу про збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення на суми задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів. Однак, у разі неподання такої заяви до 01 липня 2015 року, в силу положень пункта 34 підрозділа 2 розділа XX «Перехідні положення» ПК України, платник податків фактично втратив це право, оскільки означеною правовою нормою передбачено обнуління суми податку. Подання позивачем уточнюючих розрахунків, на переконання колегії суддів, не відновлює такого права платника, незважаючи на їх фактичне прийняття контролюючим органом. До того ж, за результатами отримання відповідних уточнюючих розрахунків контролюючим органом проведено перевірки та встановлено безпідставне збільшення суми від`ємного значення у податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 року. Підсумовуючи наведене, колегія суддя приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував норми матеріального права, що зумовило неправильне вирішення справи. Керуючись статтями 33, 34, 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року скасувати. У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька (Повний текст постанови складений 20 січня 2021 року.)