Постанова 4855 № 810/2746/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2746/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ТОВ "ВКФ "Аді" звернулося до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення товариству заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за жовтень 2015 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2015 та зобов`язати внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 за якими станом на 1 січня 2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, достовірні дані про розмір суми податку на додану вартість, який узгоджений та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 112139,00 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2015 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2015. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 19.11.2015, він подав до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області декларацію з ПДВ за жовтень 2015. 16.12.2015, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2015, також подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 112 139 грн., однак відповідач за наслідками камеральної перевірки неправомірно зменшив суму ПДВ та вніс відомості до Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування відомості щодо ПДВ лише у розмірі 12373,70 грн. На думку заявника, бюджетне відшкодування є узгодженим на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016, у зв`язку з чим відомості відносного вказаної суми ПДВ мають бути внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що вже є постанова суду від 11.08.2017, яка набрала законної сили 05.09.2017 та якою відповідача було зобов`язано внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджену суму бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АДІ" за квітень 2016 у сумі 397 598 грн., підстави для задоволення позову відсутні. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення винесене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підстав для задоволення позовних вимог немає. Зазначає, що в силу обставин правового і технічного характеру не має змоги виконати позовні вимоги у цій справі, крім того в тому вигляді, в якому вони сформульовані. Також у відзиві на апеляційну скаргу відповідач заявляє клопотання щодо процесуального правонаступництва. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу (пункт 1). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абзац четвертий пункту 2). Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» затверджено відповідні положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14 затверджено «Положення про Головне управління ДПС у Київській області». Державною податковою службою України прийнято наказ від 28.08.2019 №36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», згідно якого розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.07.2019 внесено запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи. Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідача Броварську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на його процесуального правонаступника Головне управління ДПС у Київській області. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 15 червня 1995 позивач зареєстрований як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; перебуває на обліку як платник ПДВ у Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. З метою реалізації права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 112 139,00 грн., 18.11.2015 позивач подав до податкового органу декларацію з ПДВ за жовтень 2015 (вх. №49236589157 від 19.11.2015), а 16.12.2015 (вх.9255254385) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. З листа відповідача щодо надання інформації № 4254/10/10-36-12-06-11 від 10.07.2017 вбачається, що згідно даних ІКП з податку на додану вартість ТОВ "ВКФ "АДІ", станом на 31.12.2015, залишок невідшкодованого ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2015 складав 112 139 грн. За результатами камеральної перевірки декларації з ПДВ за квітень 2016 Броварською ОДПІ складено акт № 275/10-06-12-01-09/20614845 від 10.10.2016, та ППР форми "В1" від 27.10.2016 № 0009451201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2016 на 397 598 грн. та донараховано штрафні санкції у розмірі 99 399 грн. З урахуванням результату камеральної перевірки декларації з ПДВ за квітень 2016, згідно даних ІКП з податку на додану вартість ТОВ "ВКФ "АДІ" станом на 31.12.2016 залишок невідшкодованого ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2015 складав 12373,70 грн. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2016 в справі № 810/3645/16, (набрала законної сили 19 травня 2017 року), скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення про заниження податкових зобов`язань за травень 2015, квітень 2016 на загальну суму 397 598 грн., в результаті чого було завищено бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за квітень 2016 на 308 954 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за листопад 2015 в розмірі 89 244 грн., яка підлягає донарахуванню. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав вимоги ПК України, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 397 598 грн 00 коп. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 у справі №810/1987/17 (набрала законної сили 16.01.2018), зобов`язано Броварську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "АДІ" за квітень 2016 р. у сумі 397 598 грн 00 коп. Даючи правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції керується наступним. Відповідно до пп.14.1.18п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 ПК України. Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Пунктом 200.10 ст.200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. У відповідності до п.200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пп.200.18.2., п.200.18 ст.200 ПК України, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. З матеріалів справи встановлено, що підставою для подачі адміністративного позову став факт неправомірного зменшення суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2015 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2015 року на суму штрафних санкцій у розмірі 99399,00 грн застосованих за результатом камеральної перевірки декларацій з ПДВ за квітень 2016 року. Судом встановлено, що наявність порушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом відповідача №4254/10/10-36-12-06-11 від 10.07.2017 та постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №810/3645/16 про скасування податкового повідомлення-рішення №0009451201 від 27.10.2016. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в акті №275/10-06-12-01-09/20614845 від 10.10.2016 про результати проведення перевірки правомірності нарахування ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2016 року зазначено про використання в ході перевірки декларацій з ПДВ за травень-грудень 2015 року, січень - квітень 2016 року. У зв`язку з цим та наявністю рішення у справі №№810/1987/17, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 112139,00 грн міститься в сумі бюджетного відшкодування за звітний період квітень 2016 року. Перевіряючи доводи апелянта щодо окремого походження сум бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року та окремо за квітень 2015 року, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне. В податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року (рядок 23.2 декларації за жовтень 2015 року) відсутня інформація про наявність суми бюджетного відшкодування. Сума від`ємного значення, поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складала 1754020,00 грн (рядок 22 декларації за жовтень 2015 року). Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду складав 112139,00 грн (рядок 26 декларації за жовтень 2015 року). Уточнюючим розрахунком від 16.12.2015 податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за жовтень 2015 року позивачем уточнено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20 уточнюючого розрахунку). Це, в свою чергу, збільшило суму від`ємного значення, вказану в рядку 23 уточнюючого розрахунку до суми 1866159,00 грн. Це надало право заявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 112139,00 грн, про що зазначено в рядку 23.2 уточнюючого розрахунку. При цьому, залишок - сума у розмірі 1754020,00 грн, був зарахований до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 уточнюючого розрахунку). Також судом апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст.308 КАС України досліджено зміст податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період листопад 2015 року та встановлено, що від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду склало 1754020,00 грн (рядок 20.1 декларації за листопад 2015 року). Отже, аналіз даних податкової звітності позивача за спірний період дає підстави для висновку, що сума бюджетного відшкодування за звітний податковий період жовтень 2015 року є окремою сумою, яка не міститься в наступних періодах, оскільки подальше формування суми від`ємного значення проводилося без її врахування (1866159,00 -112139,00=1754020). Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що право позивача на бюджетне відшкодування заявленої суми є підтвердженим, а дії відповідача щодо зменшення заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку суми податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2015 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2015 року - протиправними. Вирішуючи питання про спосіб відновлення порушеного права позивача, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.02.2019 р. у справі № 826/7380/15. Так, на момент виникнення спірних правовідносин надання інспекцією висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено ст. 200 ПК України та Порядком №

39. Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ. У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок №

39. Відповідно до пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з пп.200.7.2 п.200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі п.200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Пунктом 200.12 ст.200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК України). Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з п.п.6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26). Відповідно до п. 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01.02.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне опублікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 29.03.2017 р. № 189 встановлено, що внесення даних та ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. N 26 "Про затвердження Порядку ведення реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 12, ст. 337). Наведене дає підстави для висновку, що на законодавчому рівні врегульовано механізм відшкодування сум податку на додану вартість по сумам, які підлягають відшкодуванню за 2015 рік з використанням даних Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування. Судом з пояснень відповідача встановлено, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін. Зазначена обставина підтверджується також висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15. У межах вказаної справи ТОВ «Аскоп-Україна» оскаржувало бездіяльність податкового органу щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства, а також заявило вимогу про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пені. Велика Палата Верховного Суду встановила, що станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює. Крім того, за інформацією, наведеною в листі Державної фіскальної служби України від 26 липня 2017 року № 16189/6/99-99-12-03-02-15 «Про розгляд звернень щодо Тимчасового реєстру» на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. Враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим рішення суду апеляційної інстанції про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції підтверджено право ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 112139,00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, колегія суддів доходить висновку, що такий спосіб захисту порушеного права як внесення заяви товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування є неналежним, а відтак, не призведе до ефективного відновлення права платника податків. Зважаючи на те, що на момент розгляду цієї справи заявлений позивачем спосіб захисту не є ефективним та не призведе до поновлення його порушеного права, керуючись принципом процесуальної економії, а також положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, висновками Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, стягнути з Державного бюджету України на корить позивача заборгованість з бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 112139 грн. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов частково. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати понесені позивачем під час розгляду справи, а саме судовий збір сплачений за подання адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 1600 грн. (платіжне доручення №1499 від 07.08.2017) та 1600 грн. (платіжне доручення №500 від 01.11.2017) та судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмір 4800 грн. (платіжне доручення №0104 від 27.05.2020), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді" задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України на корить товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді"(07101, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд.25, кв.1, код ЄДРПОУ 20614845) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2015 року в розмірі 112139 (сто дванадцять тисяч сто тридцять девять) гривень 00 коп. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2015 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за жовтень 2015 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Аді"(07101, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд.25, кв.1, код ЄДРПОУ 20614845) судовий збір в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: