Постанова Донецький апеляційний суд № 265/4283/19

22-ц/804/284/21 265/4283/19 Єдиний унікальний номер 265/4283/19 Номер провадження 22-ц/804/284/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Баркова В.М., Лопатіної М.Ю., секретар судового засідання Сікора М.М., сторони: позивач - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», відповідач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2020 року, ухвалене у складі судді Мельник І.Г. у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, В С Т А Н О В И В: В липні 2019 року представник АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію, в обґрунтування якого вказував, що 25 січня 2019 року представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» при перевірці виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» за місцем проживання відповідачів за адресою по АДРЕСА_1 було виявлено порушення споживачами Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що виразилося у самовільному підключенні до електричної електромережі, яка не є власністю енергопостачальника, шляхом підключення фазного та нульового дротів прихованою електропроводкою. За даним фактом складено акт № 223336 від 25 січня 2019 року про порушення ОСОБА_1 правил користування електричною енергією. З вказаним актом були ознайомлені відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під підпис. 26 лютого 2019 року на засіданні комісії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ та Методики визначення розміру та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, споживачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був здійснений розрахунок вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 46250,23 грн. Відповідачу ОСОБА_1 28.02.2019 було надіслано квитанцію з оплати суми боргу та протокол засідання комісії, однак до теперішнього часу заборгованість відповідачі не погасили, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію, в сумі 46250,23 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2020 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, задоволені. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію в сумі 46 250,23 грн.: по 23 125,11 грн. з кожного. Стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати з оплати судового збору у розмірі 1921 грн: по 960,50 грн. Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що порушення, яке здійснили відповідачі, передбачено підпунктом 6 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЄ №562 від 04.05.2016 р. (надалі Методика). Згідно з підпунктом 6 пункту 3.1 Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. При цьому не передбачено нарахування заборгованості за три останні роки перед виявленням такого порушення. Згідно з підпунктом «б» пункту 3.3 Методики, розрахунок вартості недорахованої електроенергії здійснюється у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення. Таким чином, відповідач вказує, що у позивача не було правових підстав застосовувати розрахунок недооблікованої електричної енергії за останні три роки, у даному випадку розрахунок недорахованої електричної енергії повинен бути здійснений за останні 12 календарних місяців, тобто з 25.01.2018 року по 25.01.2019 року. Представник АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надав відзив на апеляційну скаргу, просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Вказує, що судом правильно і повно встановлені обставини справи. Позиція відповідача щодо неправильності нарахування розміру шкоди не ґрунтується на положеннях Методики визначення об`єму та вартості недонарахованої електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕКП України №562 від 04.05.2006 року. Представник позивача ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 , її представника адвоката Самохвалова С.В., які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення відповідача ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є споживачами електричної енергії по АДРЕСА_1 (а. с. 18, 51-56). Як зазначено в акті № 223336 від 25 січня 2019 року, складеному трьома представниками позивача в буд. АДРЕСА_1 за участю споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виявлено порушення відповідачами ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника. Місце самовільного підключення розподільча коробка в стіні. Додатково у акті зазначено, що з метою виявлення порушення використовувалось спеціальні технічні засоби: дистанційний вимірювач струму, двополюсний покажчик напруги, індикатор магнітного поля. Також в акті вказано, що під час виявлення порушення, застосовувалась відеозйомка.(а. с. 5-6). Також під час розгляду справи встановлено, що самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо, що підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які 25 січня 2019 року за адресою по АДРЕСА_1 виявили факт самовільного підключення до електромережі відповідачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме самовільне підключення в розподільчій коробці в стіні кімнати. За цим фактом був складений акт про порушення, з яким були ознайомлені споживачі, вони в ньому розписались та отримали примірник акту. Приписами пункту 1.2 ПКЕЕ встановлено, що прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити. Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень. Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку ПУЕ та іншим нормативно-технічним документам. Відповідно до повідомлення від 28 лютого 2019 року та квитанції про необхідність сплатити 46 250,23 грн. відповідачам представниками позивача було надіслано протокольне рішення комісії від 26 лютого 2019 року та розрахунок нарахованої суми боргу за без облікове використання електроенергії (а. с. 10-14). Враховуючи обставини справи, норми закону, суд прийшов до правильного логічного до висновку, що 25 січня 2019 року в будинку відповідачів зафіксовано місце виявленого самовільного підключення відповідачами, що було виявлено представниками позивача під час проведення технічної перевірки, в ході якої довелось використати спеціальне приладдя. Згідно з пп. «а» п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється, якщо споживач вчинив дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію не більше ніж за три роки. Споживання не облікованої електричної енергії відповідачами виявити представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, тому розрахунок необлікованої спожитої електроенергії за Методикою, а саме за п. 3.5 Методики, відповідно до якої в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп. 6 п. 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт·год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики є правильним. Судом також зазначено, що відповідно до пп. 6 п. 3.1 Методика застосовується на підставі акту про порушення та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника. У зв`язку із цим неможливо не погодитися із висновком суду про правильність нарахування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачами ПРРЕЕ - шляхом монтування прихованої електропроводки, що виявити представники позивача не мали можливості під час проведення контрольного огляду. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду, хоча були предметом аналізу суду першої інстанції, судом перевірені, мотивовано відхилені, аргументація суду достатньо наведена в оскарженому рішенні. З урахуванням норм матеріального права, положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для покладення відповідальності за виявлене порушення правил користування електричною енергією на відповідачів саме в визначеному судом розмірі, як споживачів та фактичних власників житлового приміщення, до якого надавались послуги з електропостачання. Така позиція цілком узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17, провадження № 12-137гс19. Доводи апеляційної скарги відповідача на незаконність судового рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального права, що потягнуло невірний розрахунок заборгованості, не є слушними, суперечать змісту оскарженого рішення, з якого вбачається, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. У відповідності до положень статті 136 ЦПК України ухвалою апеляційного суду при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.374, 367, 375, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 19 січня 2021 року. Судді Є.Є. Мальцева В.М. Барков М.Ю. Лопатіна