Ухвала КАС ВС № П/811/303/16

УХВАЛА 20 січня 2021 року м. Київ справа №П/811/303/16 адміністративне провадження №К/9901/42460/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В. суддів: Шарапи В. М., Чиркіна С. М. розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Дегтярьової С. В. від 30.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бишевської Н. А., суддів: Добродняк І. Ю., Семененка Я. В. від 08.09.2016 у справі № П/811/303/16 за позовом Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Горщак М. Л. до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області, ОСОБА_5 , про визнання недійсними та скасування наказів ВСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2016 року заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Горщак М. Л. (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі також - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), за участю третіх осіб: Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, ОСОБА_5 , в якому просив визнати недійсним та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання ОСОБА_5 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району загальною площею 145,9532 га, а саме: № 11-4584/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4587/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4586/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4583/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4582/21-15-СГ від 25.12.2015.

2. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

3. У серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, в якій просять їх скасувати та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції; залучити їх до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

5. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»).

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Шарапи В. М., Чиркіна С. М. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.12.2015 ОСОБА_5 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з заявою від 21.12.2015 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району, орієнтовною площею 21,0948 га, 45,4306 га, 21,2503 га, 29,7591 га, 24,1516 га, 26,8616 га. 8. 25.12.2015 за результатами розгляду даної заяви та доданих до неї документів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області винесено накази, якими ОСОБА_5 надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Гайворонського району Чемерпільської сільської ради (за межами населеного пункту), а саме - рілля, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у резерві, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (код класифікатора видів цільового призначення земель 01.02): № 11-4584/21-15-СГр. - 21,2503 га; № 11-4587/21-15-СГ - 26,8616 га; № 11-4586/21-15-СГ - 29,7591 га; № 11-4583/21-15-СГ - 45,4306 га ; № 11-4582/21-15-СГ - 22,6516 га. ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою надано не всі необхідні документи; передані в оренду земельні ділянки розташовані не єдиним масивом, а на значній відстані одна від одної, що є порушенням Закону України «Про фермерське господарство. Внаслідок таких незаконних дій відповідача порушено інтереси держави, зокрема, державу обмежено у праві належного розпорядження землями державної форми власності, використання її за своїм призначенням, одержання відповідної плати за користування землею, порушено встановлений законом порядок надання земель у користування, створено небезпеку збереженню природних якостей землі, створено загрозу заподіянню збитків державному та місцевому бюджетам.

10. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що приймаючи оспорювані накази відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено наявності порушень інтересів держави з боку відповідача, не визначено, в чому вони полягають. ОСОБА_5 звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій зазначив визначені законом як обов`язкові дані, а також додав необхідні документи, а тому підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою були відсутні.

12. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор, який звертається з позовом інтересах держави, зобов`язаний у такому позові визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і лише у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор може набути статусу позивача. Відповідно до пункту 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Однак у матеріалах справи відсутні докази звернення третьої особи Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, яка на момент звернення прокурора до суду не була ліквідована, до прокурора з матеріалами проведеної перевірки стосовно спірних наказів відповідача. Водночас у матеріалах справи наявне звернення сільського голови Чемерпільської сільради Гайворонського району Кіровоградської області до Гайворонського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури № 34 від 25.01.2016 з проханням «…надати допомогу у вирішенні важливого для жителів…» питання, що стосується надання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_5 на земельні ділянки, що знаходяться на території Чемерпільської сільської ради (накази від 25.12.2015). У цій заяві зазначено, що на даний час вказані земельні ділянки площею 168,54 га знаходяться у землекористувачів «…в добровільному, відкритому і безперервному користуванні з 1991 року» і ці землекористувачі є жителями трьох сіл, що входять до складу Чемерпільської сільської ради. Проте у матеріалах справи відсутні докази порушення прав будь-яких законних громадян-користувачів або громадян-власників заявлених ОСОБА_5 земельних ділянок. Таким чином, позивачем не доведено ані порушення інтересів держави (в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), ані порушення інтересів громадян. Доводи позивача про те, що внаслідок незаконних дій відповідача державу обмежено у праві належного розпорядження землями державної форми власності, використання її за своїм призначенням, одержання відповідної плати за користування землею, порушено встановлений законом порядок надання земель у користування, створено небезпеку збереженню природних якостей землі, створено загрозу заподіянню збитків державному та місцевому бюджетам, суд апеляційної інстанції вважав нікчемними з огляду на ненадання позивачем доказів на їх підтвердження. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у касаційній скарзі не погоджуються з рішенням судів попередніх інстанцій та просять залучити їх у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі, а також скасувати оскаржувані судові рішення. Зазначають, що 09.08.2017 рішення сесії Чемерпільської сільської ради створено ініціативну групу з числа жителів села Чемерпіль, які представлятимуть інтереси села та громадян у вирішенні питань щодо оформлення права власності на спірні ділянки та представництва інтересів громади села в цілому на підставі доручень від осіб-землекористувачів спірних земельних ділянок. Підставою звернення громади села Чемерпіль є обмеження прав на користування жителями села Чемерпіль земельними ділянками у випадку отримання третьою особою ОСОБА_5 дозволу на укладення договорів оренди. Посилаючись на положення Цивільного кодексу України, зазначають, що у територіальної громади с. Чемерпіль виникло право власності на спірні земельні ділянки у зв`язку із набувальною давністю, а тому судовий розгляд повинен був бути проведеним за їх участь як третіх осіб по даному спору, про що прокурором неодноразово повідомлялося суд під час судових засідань, однак судами попередніх інстанцій не взято до уваги. VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Щодо клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначеного у касаційній скарзі, про залучення їх до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, колегія суддів зазначає наступне.

16. Відповідно до статті 46 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій і подання касаційної скарги та постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження) особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

17. Частиною третьою статті 53 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

18. Згідно з частиною третьою цієї статті питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

19. Згідно з частиною другою статті 49 КАС України (в чинній редакції) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

20. Аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що ними передбачено одночасно як право осіб, які не є сторонами у справі, вступити у неї, якщо рішення в справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки, так і обов`язок суду залучити таких осіб до участі в справі, якщо на певній стадії суд встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки цих осіб.

21. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 11-497сап18 та Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 806/1263/16.

22. Однак КАС України в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги та постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження, та у чинній редакції не передбачена можливість залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стадії касаційного розгляду справи, а тому клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про залучення їх до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, задоволенню не підлягає.

23. Водночас Верховний Суд зауважує, що положеннями КАС України як у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду з касаційною скаргою, так і у чинній редакції передбачене спеціальне правило, згідно з яким особа, яка не брала участі у справі, може звернутися до суду касаційної інстанції за захистом своїх прав, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

24. Так, згідно з частиною першою статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій і подання касаційної скарги та постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

25. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України (в чинній редакції) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

26. Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що такими передбачене, зокрема, право особи, яка не є учасником справи, подати касаційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору у правовідносинах, у якому наявні судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

27. Особа, яка звертається з касаційною скаргою відповідно до частини першої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги у цій справі), повинна довести, що оскаржувані судові рішення прийнято про її права, інтереси та обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

28. Водночас колегія суддів зауважує, що рішення вважається прийнятим про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

29. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №2а-4563/11/2670.

30. У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

31. Верховний Суд України у постанові від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246 сформував позицію, згідно з якою судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

32. Зазначена правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 12.12.2018 у справі №826/11159/17, від 20.12.2018 у справі №815/4196/17, від 10.04.2019 у справі №753/21690/17 та від 11.12.2020 у справі №804/3153/16.

33. Отже, вирішуючи питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у цій справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

34. Суд звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з касаційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для касаційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з такою скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено лише за скаргою належної особи.

35. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності.

36. Застосування принципу юридичної визначеності докладно розроблено у практиці Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).

37. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

38. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

39. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

40. У пункті 34 у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009) ЄСПЛ зазначив: «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata … тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), N 52854/39, п.52, ECHR 2003-IX)».

41. З огляду на викладене вбачається, що ЄСПЛ допускає відхід від принципу юридичної визначеності як виняток, якщо для цього є певні обставини. Однак переліку цих обставин у практиці ЄСПЛ не сформовано, ЄСПЛ визначає лише їх якісну характеристику, а тому кожна держава самостійно у законодавстві визначає, які саме обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

42. Так, у пункті 34 у справі «Христов проти України» з посиланням на пункт 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» ці обставини зазначені як «вагомі й непереборні».

43. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посилаючись на рішення двадцять п`ятої сесії сьомого склакання Чемерпільської сільської ради від 09.08.2017 №403 «Про створення ініціативної групи по врегулюванню земельних питань», згідно з яким вирішено створити ініціативну групу для вирішення питань, що стосуються надання можливості оформлення права власності на земельні діляки для ведення особистого селянського господарства фактичним землекористувачам, жителям Чемерпільської сільської ради у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначають, що є представниками територіальної громади села Чемерпіль.

44. Колегія суддів зауважує про помилковість таких тверджень, оскільки відповідно до статей 56, 58 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій та постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження) представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги.

45. Згідно з положеннями статті 59 КАС України (в чинній редакції) повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

46. Однак ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надано передбачених наведеними нормами документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів територіальної громади села Чемерпіль. Натомість надано довіреності на представництво інтересів конкретних фізичних осіб, права яких як землекористувачів, на їх думку, порушені оскаржуваними судовими рішеннями (далі також - фізичні особи).

47. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, ні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпосередньо, ні фізичні особи, представниками яких вони є, не були учасниками правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані у справі накази відповідача не стосувались їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

48. Водночас колегія суддів зауважує, що суди попередніх інстанцій не зобов`язували ні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ні фізичних осіб, представниками яких вони є, вчиняти будь-які юридично значимі дії щодо спірних земельних ділянок або утримуватися від їх вчинення.

49. Також колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваних судових рішеннях відсутнє зазначення про ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та будь-яких інших осіб, які не були учасниками справи, як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах.

50. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про порушення прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 безпосередньо та фізичних осіб, представниками яких вони є, оскаржуваними судовими рішеннями. Така інформація відсутня і у самих судових рішеннях.

51. Так, як вбачається із рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів встановила, що в матеріалах справи міститься звернення сільського голови Чемерпільської сільради Гайворонського району Кіровоградської області до Гайворонського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури № 34 від 25.01.2016 з проханням «…надати допомогу у вирішенні важливого для жителів…» питання, що стосується надання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_5 на земельні ділянки, що знаходяться на території Чемерпільської сільської ради (накази від 25.12.2015). У цій заяві зазначено, що на даний час вказані земельні ділянки площею 168,54 га знаходяться у землекористувачів «…в добровільному, відкритому і безперервному користуванні з 1991 року» і ці землекористувачі являються жителями трьох сіл, що входять до складу Чемерпільської сільської ради. Проте матеріали справи не містять доказів порушення прав будь-яких законних громадян-користувачів або громадян-власників заявлених ОСОБА_5 земельних ділянок.

52. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення інтересів громадян.

53. Колегія суддів зауважує, що завдання адміністративного судочинства полягають у захисті особи, яка вважає, що під час здійснення управлінської діяльності порушені її права та інтереси. Відповідно, суд перевіряє правомірність рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень щодо конкретної особи та у конкретних публічних правовідносинах.

54. Фактична заінтересованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпосередньо та фізичних осіб, представниками яких вони є, у справі зумовлена тим, що, на їх думку, відповідач порушив право жителів села Чемерпіль на користування земельними ділянками та, посилаючись на положення Цивільного кодексу України, зазначають, що у територіальної громади села Чемерпіль виникло право власності на спірні земельні ділянки у зв`язку із набувальною давністю. Отже, йдеться про порушення або загрозу порушення приватного права чи інтересу.

55. Зважаючи на наведене, така заінтересованість має приватноправовий характер. Спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів вказаних осіб у сфері публічно-правових відносин, і, тим більше, не стосується порушень прав з боку органів державної влади. Інтерес скаржника фактично пов`язаний із вирішенням приватноправового спору щодо земельних ділянок.

56. Захист таких прав та інтересів можливий шляхом подання зацікавленою особою відповідного позову до особи, що порушила її права. Оскарження судового рішення у справі щодо публічно-правового спору, в якому вона не є учасником, не може вважатися належним способом захисту її порушених прав у приватноправовій сфері.

57. Натомість у цій справі Суд вирішує виключно публічно-правовий спір щодо наявності підстав для визнання недійсним та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання ОСОБА_5 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району загальною площею 145,9532 га, а саме: № 11-4584/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4587/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4586/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4583/21-15-СГ від 25.12.2015; № 11-4582/21-15-СГ від 25.12.2015.

58. Суд враховує, що зацікавленість такого ж характеру, як у осіб, в інтересах яких подана касаційна скарга, можуть мати і інші особи, у користуванні яких перебувають земельні ділянки щодо яких видано спірні накази. Визнання цієї зацікавленості достатньою для відкриття касаційного провадження призвело б до підриву сутності принципу правової визначеності, оскільки в будь-який час хтось із таких осіб, які не брали участі у справі, могли би ставити під сумнів судове рішення, що набрало законної сили.

59. У випадку, якщо ж у жителів села Чемерпіль відсутнє речове право земельні ділянки щодо яких видано спірні накази, такі не перетинаються з іншими, які перебувають у власності інших осіб, спір про право є відсутнім, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень. За таких обставин цей спір не матиме ознак приватноправового та підлягатиме розгляду за правилами адміністративного судочинства.

60. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 922/3659/18.

61. Водночас колегія суддів зауважує, що у такому випадку права, інтереси та обов`язки інших осіб також не можуть бути порушені оскаржуваними у цій справі судовими рішеннями, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не означає позитивного рішення про її надання, не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом, а його отримання є лише одним із початкових етапів даної процедури.

62. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 339 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

63. Ураховуючи те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не вирішували питання про права, свободи, інтереси і (або) обов`язки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпосередньо та фізичних осіб, представниками яких вони є, касаційне провадження у цій справі слід закрити.

64. Аналогічного висновку щодо процесуальної можливості закриття провадження у справах, провадження у яких відкрито помилково, дійшов Верховний Суд в ухвалі від 30.09.2020 у справі № 0340/1313/18. Керуючись статтями 339, 341, 345, 349, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 у справі № П/811/303/16 за позовом Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Горщак М. Л. до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області, ОСОБА_5 , про визнання недійсними та скасування наказів - закрити. Ухвала набирає сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І. В. Желєзний Судді: В. М. Шарапа С. М. Чиркін