Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5041/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5041/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Новікова І.В.), прийняте у порядку письмового провадження, в адміністративній справі №280/5041/20 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішення, - в с т а н о в и в : 28 липня 2020 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Комунарського відділення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.09.2017 №50 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб підприємців. Адміністративний позов обґрунтований тим, що спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Так, позивач посилається на те, що підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб підприємців стало те, що за період з 01.04.2017 по 30.09.2019 на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів обліковується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 1036,28 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що з моменту переходу на спрощену систему оподаткування у позивача був відсутній податковий борг по земельному податку. В свою чергу, зобов`язання в розмірі 1036,28 грн. було скасовано в судовому порядку у справі №808/6973/14. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комунарського відділення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.09.2017 №50 про виключення Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб підприємців. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у період з 01.01.2012 по 30.09.2017 позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування. Разом з тим, відповідно до індивідуальної картки платника податків позивача по земельному податку з фізичних осіб, до 01.11.2017 за позивачем обліковувався податковий борг в розмірі 1036,28 грн., на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що зумовило прийняття спірного рішення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 01.01.2012 ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування. Рішенням Комунарського відділення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.09.2017 №50 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб підприємців, позивача виключено з реєстру платників податку, а з 01.10.2017 позивач перебуває на загальній системі оподаткування. Вважаючи протиправним рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся з даним позовом до суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття спірного рішення (29.09.2017) позивач не мав заборгованості з земельного податку в розмірі 1036,28 грн., відтак відсутніми були і підстави для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку та переведення на загальну систему оподаткування. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України (тут та далі в редакції чинні на момент прийняття рішення), реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків. Згідно пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність. Встановлені обставини справи свідчать, що фактично підставою для прийняття спірного рішення став висновок відповідача про наявність у позивача податкового боргу по земельному податку в розмірі 1036,28 грн., який обліковувався на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, тобто пп.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України. Також, з матеріалів справи видно, що зобов`язання по земельному податку в розмірі 1036,28 грн. у позивача виникло у зв`язку із прийняттям контролюючим органом податкового повідомлення рішення від 19.06.2014 №1094-15. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 податкове повідомлення рішення від 19.06.2014 №1094-15 було оскаржено в судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2015 по справі №808/6973/14 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 19 червня 2014 року №1094-15. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2015 по справі №808/6973/14 набрала законної сили 18.08.2015, на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Таким чином, після набрання законної сили рішенням суду у справі №808/6973/14, з 19.08.2015 податкове повідомлення рішення від 19 червня 2014 року №1094-15 вважається відкликаним, в силу положень пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України. Отже, на момент прийняття спірного рішення (29.09.2017) позивач не мав заборгованості з земельного податку в розмірі 1036,28 грн. В свою чергу той факт, що контролюючим органом лише 01.11.2017 було виключено із інтегрованої картки платника податків податковий борг з земельного податку в розмірі 1036,28 грн. не може слугувати підтвердженням правомірності дій контролюючого органу, а навпаки вказує на несвоєчасне внесення змін до інтегрованої картки, що призвело до порушення прав позивача. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року в адміністративній справі №280/5041/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 20.01.2021 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай