Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/5625/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 р.Справа № 440/5625/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.11.20 року по справі № 440/5625/20 за позовом Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Полтавська міська рада, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі відповідач), в якій просила суд: - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизили Д.А. від 18.09.2020 про накладення на Полтавську міську раду штрафу у розмірі 5100,00 грн, винесену у виконавчому провадженні №62250681. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірного рішення державного виконавця, оскільки ним не проведено перевірку виконання судового рішення боржником та не враховано доводи боржника про хід виконання судового рішення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизили Дмитра Андрійовича від 18.09.2020, прийняту у рамках виконавчого провадження № 62250681. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що проведено тридцять шоста сесія Полтавської міської ради VII скликання 04.09.2020, однак повідомлення про виконання судового рішення на адресу відділу не надходило. Зазначає, що державним виконавцем здійснено всі виконавчі дії відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради та Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: зобов`язано Полтавську міську раду вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані, за адресою: АДРЕСА_1 ; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі №440/3176/19 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 залишено без змін. Зазначене рішення набрало законної сили 24.03.2020. 12.05.2020 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/3176/19. 03.06.2020 подано заяву про відкриття виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 04.06.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду №440/3176/19 від 12.05.2020 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Державним виконавцем направлено вимогу від 01.07.2020 за вих. №021-17/12086 на адресу боржника про надання належним чином завірених копій документального підтвердження виконання судового рішення. На адресу відділу надійшла відповідь боржника від 02.07.2020, у якій зазначено, що листом від 01.04.2020 №04.2.2-20/3/606 направлено службову інформацію щодо необхідності надання відповідних доручень Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста стосовно вжиття заходів по виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду №440/3176/19 від 19.12.2019; листом від 22.06.2020 за вих. №04.2.2-20/3/999 було повідомлено про необхідність прийняття комісією відповідного рішення. На адресу відділу надійшов лист від 14.07.2020 за вих. №04.2.2-20/2/1554, яким повідомлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму від 07.07.2020 прийнято рішення про розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації територій житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Паїсія Величковського, в районі будинку 7, та підготування Управлінням майном комунальної власності проекту рішення Полтавської міської ради з подальшим винесенням його на розгляд сесії. 11.09.2020 в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №62250681, якою зобов`язано державного виконавця привести виконавче провадження у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження". На виконання вищезазначеної постанови, державним виконавцем прийнята постанова від 18.09.2020 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду застосовано до боржника штраф у розмірі 5100,00 грн. Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваної постанови. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону). Відповідно до частини 1 статті 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 4 статті 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Відповідно до частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згідно положень статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно частини 3 статті 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. Відповідно до статті 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення. З аналізу наведених положень статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 821/1568/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції. Так, колегія суддів вказує на те, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, та підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року по справі №127/3770/17. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у спірних правовідносинах мають місце поважні причини невиконання боржником рішення суду в строк, визначений Законом України "Про виконавче провадження", на що не звернув увагу державний виконавець. Так, судом встановлено, що Полтавською міською радою листами від 01.04.2020 №04.2.2-20/3/606, від 22.06.2020 № 04.2.2.-20/3/999, від 14.07.2020 №04.2.2-20/2/1554, від 02.07.2020 №04.2.2.-20/2/1458 неодноразово повідомлялось виконавчу службу про стадію виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 (а.с. 17, 18-19, 20, 22). Крім того, сторонами не заперечується той факт, що на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму Полтавської міської ради від 07.07.2020 було розглянуте питання про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3176/19 (а.с. 14). Так, на вищезазначеному засіданні одноголосно ухвалено рішення про розроблення та затвердження плану технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані, за адресою: м. Полтава, вул. Паїсія Величковського, в районі будинку

7. Доручено Управлінню майном комунальної власності міста вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації території житлової забудови загального користування та об`єктів благоустрою, які на ній розташовані, за адресою: м. Полтава, вул. Паїсія Величковського, в районі будинку

7. Таким чином, вище наведене підтверджує доводи позивача щодо вчинення дій боржником, спрямованих на виконання рішення суду, необхідність розроблення та винесення на розгляд сесії Полтавської міської ради відповідного проекту рішення відповідним виконавчим органом, що підтверджує поважність причин невиконання рішення суду. Державний виконавець на наведені обставини увагу не звернув та не врахував їх при прийнятті спірної постанови. Крім того, в оскаржуваній постанові державним виконавцем взагалі не наведено мотивів в обґрунтування висновку про невиконання боржником судового рішення. Колегія суддів також зазначає, що на час розгляду справи сторонами не надано та у матеріалах справи відсутні докази закінчення виконавчого провадження №62250681. Водночас, відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2, ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 по справі №0240/3698/18-а. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, відповідачем правомірність спірної постанови не доведено, оскільки оскаржувана постанова не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року по справі № 440/5625/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова