Постанова Сумський апеляційний суд № 585/2368/20

Справа №585/2368/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євтюшенкова В. І. Номер провадження 33/816/43/21 Суддя-доповідач Матус В. В. Категорія 164 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Матус В. В. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , визнано винною за ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, без конфіскації вилучених товарів. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 28 серпня 2020 року в м. Ромни, Сумської області на території ринку в кіоску «Добренька курочка» ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність з реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та без отримання ліцензії на право реалізації та оптової торгівлі тютюновими виробами, чим порушила вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон?ячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробі та пального», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з прийнятою постановою судді та просить її скасувати, як незаконну, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення Свої вимоги обґрунтовує тим, що ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за факт надання послуг за винагороду, а й системний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності. Суд, як на доказ послався на письмові пояснення свідка ОСОБА_2 не допитавши його безпосередньо в судовому засіданні. Вважає, що у справі відсутні докази системності діяльності ОСОБА_1 . Суд не врахував того факту, що нею було укладено договір на стажування у кіоску на ринку, терміном до 20 січня 2021 року. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб?єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). При цьому, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб?єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб?єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов?язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов?язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб?єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб?єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність. Положеннями закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що роздрібна торгівля це - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб?єктах господарювання громадського харчування. Суддя прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 і такий висновок, на думку суду апеляційної інстанції, є вірним. Факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові судді, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 15 від 28 серпня 2020 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів не викликає (а. с. 1-3); поясненнями ОСОБА_2 (а. с. 5); актом добровільної видачі від 28 серпня 2020 року (а. с. 6); фототаблицею (а. с. 7). На дивлячись на позицію ОСОБА_1 щодо повного заперечення її вини, суддя суду першої інстанції зробив правильні висновки про винуватість останньої виходячи з наступного. Матеріалами справи було доведено саме системність дій ОСОБА_1 , зокрема, поясненнями свідка ОСОБА_2 , актом добровільної видачі, із вказаних доказів вбачається, що ОСОБА_1 декілька разів здійснювала продаж цигарок; Обсяг вилучених сигарок вказує на те, що вони не могли бути використанні для власного вжитку ОСОБА_1 , оскільки їх загальна кількість складає 1450 шт., при цьому, всі вони є різними, як за торгівельними марками так і за міцністю, що однозначно вказує орієнтацію даного товару на різні групи населення, з різними вподобаннями; Вилучені цигарки у ОСОБА_1 не мають жодних акцизних марок, що вказує на їх придбання без відповідних сплат податку; ОСОБА_1 не було надано жодного дозвільного документу на продаж тютюнової продукції. Тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП повністю спростовуються матеріалами справи із вище наведених мотивів. Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу безпідставного врахування судом письмових пояснень свідка ОСОБА_2 без його допиту в судовому засіданні, не можна вважати обґрунтованим. Оскільки статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Таким чином, долучені до справи письмові пояснення свідка ОСОБА_2 було обґрунтовано враховані судом першої інстанції в якості доказу, навіть без безпосереднього допиту вище згаданого свідка у судовому засідання безпосередньо. Тим паче, що клопотання про допит цього свідка в судовому засіданні від ОСОБА_1 не надходило. Щодо до доводів апеляційної скарги з приводу стажування, то вони не є обґрунтованими і такими, що ставлять під сумнів правильність висновків суду першої інстанції з приводу того, що стажування ОСОБА_1 належного оформлення не отримало, зокрема, ні сам договір, а ні до трудової книжки відповідні записи не вносилися і не реєструвалися, а тому наданий ОСОБА_1 до суду договір про стажування обґрунтовано суддею не було взято до уваги. Жодних доказів на спростування правильності позиції судді Линник Д.В. до суду апеляційної інстанції надано не було. Таки чином, в даній справі, суддя мала право, з врахуванням об?єму наявних доказів та з обов?язковим забезпеченням всебічності у їх дослідженні в судовому засіданні, обмежитися наявними доказами. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП, з дотриманням вимоги ст. ст. 33 - 35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, а тому судом першої інстанції обґрунтовано не було застосовано конфіскації. Враховуючи викладене вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, залишити без змін, а її апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуМатус В. В.