Постанова Львівський апеляційний суд № 466/5494/20

Справа № 466/5494/20 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б. Провадження № 33/811/1631/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі ОСОБА_1 та його захисника Швець Д.Ю., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника адвоката Швець Д.Ю. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09 жовтня 2020 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови, 15 липня 2020 року о 18:15 год. ОСОБА_1 в м.Львові по вул..Плуговій, керував автомобілем марки «Subaru Outback» р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків. Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 та його захисник адвокат Швець Д.Ю. подали апеляційні скарги. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанову суду вважає незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. Згідно статті 268 КУпАП, зокрема: справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В порушення вказаної норми закону, суддя розглянула справу у його відсутності. Незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови суду полягає в тому, що на кожне призначене судове засідання з розгляду складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення він щоразу подавав на адресу судці Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_2 письмові клопотання про відкладення розгляду справи №466/5494/20 у зв`язку з тим, що не може з`явитись у судове засідання з поважних (об`єктивних) причин через захворювання, поганий стан здоров`я та лікування. Таким чином, через поважні причини, об`єктивно був позбавлений можливості скористатись своїми процесуальними правами та можливостями, як особа, яку намагаються притягнути до адміністративної відповідальності та з`явитись в суд для належного представлення свої прав та інтересів в суді при розгляді даного протоколу. Тому вважає, що суддя не мав визначених законом підстав для розгляду справи за його відсутності, як особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а висновок судді суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про його небажання з`явитися на розгляд справи є необґрунтованим та свідчить про істотне порушення суддею вимог ст.268 КУпАП, адже при неможливості з`явитись суд з поважних причин він подав відповідне письмове клопотання про відкладення розгляду справи. Отже, оскаржуване рішення винесене з істотним порушенням його процесуальних прав, у тому числі права на захист, позбавлено гарантованих прав, визначених КУпАП: таких наприклад, як права брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення. Дане рішення постановлене суддею Глинською Д.Б. в його відсутності, як особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вказану постанову він отримав на руки на пошті - 20.10.2020, що підтверджують долучені до апеляції письмові дані з Укрпошти. Тому вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин і за наведених обставин такий строк підлягає поновленню. Адвокат Швець Д.Ю. в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На думку захисника у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2020, ОСОБА_1 під час паркування не впорався з керуванням та здійснив незначне зіткнення з автомобілем Сітроен Джампер д.н.з. НОМЕР_2 . Враховуючи те, що водія автомобіля Сітроен Джампер д.н.з. НОМЕР_2 не було на місці ДТП, а сам ОСОБА_1 , отримав забій голови, вирішив піти додому, щоб зупинити кровотечу, переодягнутися та повернутися на місце ДТП. Таким чином, на момент приїзду інспекторів УПП у Львівській області, його не було на місці скоєння ДТП. Як наслідок, інспектори УПП у Львівській області не мали об`єктивної можливості дати оцінку його стану безпосередньо на місці ДТП та, відповідно, прийняти рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. В подальшому, інспектори УПП у Львівській області разом з ним повернулися до місця скоєння ДТП, де, о 19 год. 10 хв., відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №526395 за ч.1 ст.130 КУпАП. Звертає увагу суду на те, що 15.07.2020 під час керування автомобілем, ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, інспектори УПП у Львівській області не зупиняли його під час керування автомобілем, натомість, вони прибули за місцем проживання ОСОБА_1 і вже разом з ним прослідували до місця скоєння ДТП. Разом з тим, протокол ґрунтується на підставі письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були складені о 19 год. 39 хв., тобто, вже після складання самого протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Як наслідок вказані у протоколі пояснення свідків не існували на момент його складання інспекторами УПП у Львівській області. З таких пояснень свідків неможливо встановити чи були у співробітників патрульної поліції обґрунтовані підстави для проходження правопорушником відповідного огляду на стан сп`яніння, від якого останній відмовився. Натомість, свідок повинен добровільно та самостійно пояснити те, що відомо йому з приводу вчиненого правопорушення, тільки в такому разі пояснення можуть мати об`єктивний характер та використовуватися як достовірний доказ вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння, що ставиться йому у провину. Як наслідок, надання свідкам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення для заповнення готовий бланк пояснень в яких вже наведено зміст пояснень, становить для нього наперед встановлене значення, а отже визначає хід повідомлених ним обставин, що не відповідає критерію добровільності. Крім цього, ОСОБА_1 не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 20.10.2020, що підтверджується відстеженням поштового відправлення №7900730014666. Таким чином, враховуючи те, що він на момент ухвалення оскаржуваної постанови не брав участь в судовому засіданні через перебування на лікарняному, та не мав змоги скористатися правничою допомогою, вважає, що строк пропущено з поважних причин і такий підлягає поновленню. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та виступ захисника Швець Д.Ю., які підтримали апеляційні скарги та просили такі задовольнити, вивчивши матеріали справи № 466/5494/20 та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 526395 від 15.07.2010 (а.с.1) з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу та в медичному закладі; відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції (а.с.3) на якому підтверджено факт відмови від огляду на стан сп`яніння; поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.4,5), які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Щодо мотивів ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції провів розгляд у його відсутності, то такі не заслуговують на увагу та розцінюються апеляційним судом як форма захисту, оскільки суддя неодноразово відкладала справу за його клопотаннями. Поряд з цим, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надаючи пояснення, жодним чином не спростував висновок суду першої інстанції, про наявність у нього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від походження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував автомобілем «Subaru Outback» р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічного приладу та у медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційних скаргах, не встановлено. Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційних скарг в цілому та вважає, що підстав для їх задоволення немає. З врахуванням наведених підстав пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, суд вважає за необхідне поновити цей строк. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Поновити ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Швець Дмитру Юрійовичу строк на апеляційне оскарження. Постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а подані апеляційні скарги без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.