Постанова Львівський апеляційний суд № 462/4847/20

Справа № 462/4847/20 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І. Провадження № 33/811/1770/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі ОСОБА_1 та його захисника Скоробогатого М.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 28 жовтня 2020 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови, 05 серпня 2020 року о 17:20 год. у м.Львові на вул. Мартовича, 6, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Ауді», р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову. На підставі ст.21 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі закрити. Матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 направити на розгляд трудового колективу ТзОВ «ЛІТех» для застосування заходу громадського спливу. Вважає її незаконною та необґрунтованою в частині накладення стягнення з наступних доводів та підстав. Судом першої інстанції не повно з`ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, суд підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, не обґрунтованою та підлягає скасуванню. Окрім цього, судом першої інстанції не вжито всіх заходів для належного повідомлення його про дату судового засідання, що призвело до кількох відкладень судових засідань. Про судове засідання 28.10.2020 йому стало відомо через систему «Судова влада» за якою він відслідковував про призначення судового засідання і прибув в судове засідання 28.10.2020. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги клопотання трудового колективу ТзОВ «ЛІТех» про взяття на поруки. При розгляді матеріалів справи в суді першої інстанції він був присутній та пояснив вказані вище обставини суду. Окрім цього просив вирішити питання щодо передачі на поруки трудового колективу ТзОВ «ЛІТех», оскільки таке клопотання подано трудовим колективом до суду. При вирішенні питання передачі на поруки просив врахувати суд, що до адміністративної відповідальності притягується вперше, його поведінку, як при складанні протоколу про притягнення до відповідальності (не відмовився від проходження огляду), так і поведінку в суді (не ухилявся від неявки до суду, прибув без виклику до суду). Окрім цього, просив врахувати суд й ту обставину, що на його утриманні перебувають батьки, які є особами поважного віку та проживають віддалено, за межами Львова, що потребує доїзду на транспорті до них, а також купівлю продуктів тощо. Позбавлення права керування транспортним засобом унеможливлює виконання ним, як і своїх трудових обов`язків, а наявність водійського посвідчення є єдиним для нього джерелом заробітку, тому просив задовольнити клопотання. Однак, при вирішенні питання про накладення стягнення, суд першої інстанції лише зазначив, що поданий трудовим колективом протокол зборів засновників і трудового колективу ТзОВ «ЛІТех» є неналежним доказом, оскільки не містить реєстраційного вихідного номера, а відтак не є належним чином зареєстрованим, окрім цього не надано доказів, що головою зборів даного товариства є ОСОБА_2 та його повноваження на затвердження протоколу трудового колективу підприємства. Однак таких зауважень суд не вказував в судовому засіданні, не надав можливості долучити відповідні докази суду. В судовому засіданні 28.10.2020 року проголошено резолютивну частину постанови. Копію повного тексту постанови судом на його адресу скеровано не було. 30.10.2020 року ним подано заяву на електронну пошту про отримання постанови суду. Копію постанови суду отримав лише 02.10.2020. У зв`язку з цим, прошу поновити строк на оскарження постанови, якщо суд дійде переконання, що такий пропущений з поважних причин. Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням. Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП підлягає адміністративній відповідальності особа, зокрема, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2020 року, письмовими поясненнями свідків від 05 серпня 2020 року, відеозаписом події. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про передачу матеріалів справи відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП на розгляд трудового колективу ТзОВ №ЛІТех» для застосування заходу громадського впливу. Що ж стосується вказаної вище вимоги ОСОБА_1 , то таке на думку апеляційного суду не підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Однак, враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь його вини, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 21 КУпАП і звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з передачею матеріалів на розгляд трудовому колективу. При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком викладеним у постанові місцевого суду про те, що праопорушником не надано суду жодних належних доказів, що він працює у ТзОВ «ЛІТех», на якій посаді він працює у такому товаристві, чи трудовий колектив даного товариства не є підпорядкованим ОСОБА_1 та може належним чином застосувати заходи впливу на правопорушника. Крім того, долучений до матеріалів справи протокол №25/2020 від 26 жовтня 2020 року ТзОВ «Літех» не містить реєстраційного вихідного номера, а відтак, не є належним чином зареєстрованим, а тому суд позбавлений можливості пересвідчитись у даті складення такого, ОСОБА_1 не надано суду доказів, що головою зборів даного товариства є ОСОБА_2 та він уповноважений на затвердження протоколу трудового колективу підприємства. В суд удовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав документи, які підтверджують те, що директором ТзОВ «ЛІТех» є ОСОБА_2 . Відповідно до вимог ст.21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. Однак, враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь його вини, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування положень ст.21 КУпАП і звільнення ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності, з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу. Відтак, стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП. З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає. Поряд з цим, апеляційний суд вважає за необхідне, поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження, з підстав наведених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважати що такий пропущений з поважних причин. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову судді Залізничного районного суду м.Львова від 28 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.