Постанова 4856 № 560/3796/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3796/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 18 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу від 02.07.2020 № 203089, винесену начальником управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області - Дзюбою В. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не передбачено надання (наявність) особистої чіп карти водія або індивідуальної контрольної книги водія при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом, при наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа. В свою чергу, позивач пройшов перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу DAF ХF 105.460 2010 д. н. НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 12 травня 2020 року № UА 128-004922Х. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 02.06.2020 працівниками Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області було здійснено перевірку належного позивачу транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 . За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 213987 від 02.06.2020, в якому встановлено порушення, а саме при здійсненні перевезення вантажу в слоті тахографа відсутня особиста чіп карта водія, індивідуальна контрольна книга водія. Листом № 45806/38/24-20 від 18.06.2020 позивача було повідомлено про розгляд справи про порушення 02.07.2020. Позивач отримав лист 20.06.2020, про що свідчить трекінг Укрпошти. Проте позивач на розгляд справи не з`явився, письмових пояснень, заяв чи клопотань не подавав. В подальшому начальником управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (Дзюбою В.) винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 02.07.2020 №203089. Згідно цієї постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності згідно абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу в сумі 1700 грн., за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Згідно протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 12 травня 2020 року № UА 128-004922Х, цифровий тахограф, установлений на транспортному засобі DAF ХF 105.460 2010, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придатний до експлуатації. Не погодившись із накладенням вказаного штрафу, позивач оскаржив його до суду. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне. Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про транспорт" №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення. Зі змісту ст.18 Закону № 2344-III слідує, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Колегія суддів зазначає, що перелік документів згідно ст.48 Закону № 2344-III не є вичерпним. Положенням статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 7 червня 2010 року N 340 (далі - Положення №340), встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Відповідно до п.1.3 наведеного Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Згідно п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Відповідно до п.6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкції №385). Згідно п.1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні: - адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; - картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; - контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; - тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР; Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: - дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; - наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. Із матеріалів справи слідує, що належний позивачу транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом. Водночас, актом перевірки зафіксовано відсутність в слоті тахографа карти водія. Також під час перевірки у водія була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія. При цьому у разі використання цифрового тахографа водій зобов`язаний використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом. Отже, водії мають надавати інспектору для контролю картку водія у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (якщо трансопртний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія). Колегія суддів наголошує, що без наявності картки водія, інспектор не може здійснити контроль дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водія та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. Сам по собі протокол перевірки та адаптації тахографа, який є основним аргументом апелянта, не спростовує допущене порушення, оскільки не дає змоги проконтролювати режим роботи і відпочинку водія під час здійснення перевезень. З урахуванням зазначених обставин, враховуючи те, що водій належного позивачу транспортного засобу здійснював перевезення вантажу без картки водія у слоті цифрового тахографа, а також без індивідуальної контрольної книжки водія, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач прийняв оскаржену постанову згідно законодавства, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.