Постанова Чернівецький апеляційний суд № 720/1923/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 cічня 2021 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Снігур З.Г. на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст,130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови суду 23 жовтня 2020 року, близько 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Оpel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шевченка, 6 в с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нестійка хода, та на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. На цю постанову суду адвокат Снігур З.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог апелянт вказував, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував в салоні автомобіля, двигун якого був заведений, оскільки було прохолодно і він хотів зігрітись. В с. Потічок ОСОБА_1 очікував свого брата, який на той час від`їхав в Коломию і незабаром мав повернутись. Того дня автомобілем ОСОБА_1 керував його брат ОСОБА_2 , оскільки сам він вживав спиртні напої. ЄУНСС 720/1923/20 провадження №33/822/673/20 головуючий у 1 інстанції Ляху Г.О. Ще адвокат вказував, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не є допустимими доказами, оскільки записи проводились не безперервно, а один із записів суд самостійно переписував на інший диск, оскільки його неможливо було переглянути з технічних причин. Первинні пояснення ОСОБА_1 не є достатнім доказом вчинення ним правопорушення, оскільки вони не записані ним власноручно і не з`ясовано, чи ті пояснення він надавав добровільно. Також адвокат зазначав, що суд перебрав на себе сторону обвинувачення, оскільки, запитував в ОСОБА_1 чи той сплатив штраф за вчинення ним в той день іншого правопорушення і тим самим, на думку апелянта, самостійно збирав докази винуватості особи. На думку адвоката, проведення огляду водія на стан сп`яніння, було проведено з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки ОСОБА_1 пропонували пройти такий огляд не на місці зупинки транспортного засобу, а в приміщенні відділу поліції. Пояснення свідків також, як зазначив адвокат, не є допустимими доказами, оскільки викладений в них текст є друкованим, а рапорти працівників поліції не є доказами, згідно ст.251 ч.1 КУпАП. При цьому апелянт також посилався на окремі рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, рішення ЄСПЛ та окремі статті Конституції України. Заслухавши адвоката Снігур З.Г., ОСОБА_1, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження та доводи апелянта, вважаю, що наведені в апеляційній скарзі доводи є неспроможні і в задоволенні апеляційних вимог необхідно відмовити. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП при обставинах, що наведені в постанові суду, знайшла своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №460187 від 23.10.2020 року, цього дня о 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Оpel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шевченка, 6 в с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, нестійка хода, та на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. В цьому протоколі є підписи працівника поліції, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також зазначено, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, додається на окремому аркуші (а.с.1). З пояснення ОСОБА_1 від 23.10.2020 року вбачається, що цього дня він вживав спиртні напої, після чого керував власним автомобілем «Оpel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_1 в Снятиському районі, де був зупинений працівниками поліції (а.с.9). З пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 23.10.2020 року о 20 год. вони були присутні при складанні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 і в їхній присутності останній відмовився від проходження медичного освідчення на факт вживання алкоголю у Снятинській ЦРЛ, а також відмовився продути сертифікований прилад «Драгер» (а.с.7. 8). З Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №256969 від 23.10.2020року вбачається, що цього дня о 19год.5зхв. в с. Потічок по вул. Т.Шевченка ОСОБА_1 керував автомобілем «Оpel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому не працювала ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла, чим порушив п.п. 31.6 (б) ПДР, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КУпАП. Цією постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді сплати штрафу в розмірі 340 грн.(а.с.3). З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і останній не заперечував цей факт на місці зупинки транспортного засобу.З цього запису також вбачається, що ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в приміщенні поліції при оформленні вчиненого правопорушення. Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що на лінію 102 поступило повідомлення про неадекватну поведінку на дорозі водія автомобіля «Оpel Vivaro», який створював аварійні ситуації і рухався в с. Потічок в напрямку с. Стецева і у зв`язку з цим був виїзд наряду поліції та було зупинено водія, яким виявився ОСОБА_1 . Аналіз вказаних доказів свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Будь-яких сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 23.10.2020 року о 19 год. 50 хв. керував автомобілем «Оpel Vivaro» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Шевченка, 6 в с. Потічок Снятинського району Івано-Франківської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння і на пропозицію працівників поліції відмовився пройти огляд на стан сп`яніння, немає. Заперечення апелянтом очевидних фактів та вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення може свідчити про не усвідомлення ним тяжкості вчиненого правопорушення і бажання домогтися щоб довіритель уникнув відповідальності, в тому числі і шляхом викривлення фактичних обставин. Твердження апелянта про недопустимість доказів є надуманим, а наведені аргументи є припущеннями останнього, а тому в цій постанові не наводяться докази на їх спростування. При цьому вважаю за необхідне керуватись висновками рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України», де в п.58 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає відповіді на кожен аргумент. Посилання апелянта на те, що суд, запитуючи ОСОБА_1 про те, чи сплатив той штраф за інше вчинене ним правопорушення, перебрав на себе функцію працівників поліції по збиранню доказів, є довільним тлумаченням останнім поняття збирання доказів. А з`ясування в особи, чи оскаржувала вона постанову про накладення на неї стягнення за вчинення правопорушення, яке безпосередньо пов`язане з тим правопорушенням, що розглядається, є лише повним з`ясуванням судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду є законною та обґрунтованою належними і допустимими доказами, підстав для її скасування немає. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : В задоволенні апеляційної скарги адвоката Снігур З.Г. відмовити, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін Постанова оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф.Кифлюк Копія. Згідно з оригіналом: суддя