Постанова 4855 № 580/5470/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Білоноженко М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року Справа № 580/5470/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Черкаська обласна державна адміністрація про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови від 17.11.2020 № 60936827. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Черкаською ОДА виконано рішення суду у справі № 580/1557/19 у відповідності з його резолютивною частиною, яка не містить відомостей щодо необхідності зазначення у посвідченні позивача статусу особи з інвалідністю, а стосується пновлення позивачу іншого статусу - учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому відповідачем правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що здійснювалося за вказаним судовим рішенням. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на протиправності спірної постанови державного виконавця, стверджуючи, що на підставі судового рішення у справі № 580/1557/19 йому мало бути видано посвідчення, яке б відповідало статусу, що існував до порушення його прав, зокрема статусу інваліда ІІ групи, але у посвідченні, яке фактично йому видано Черкаською ОДА, вказано, що в нього такий статус відсутній. При цьому, апелянт вважає, що наявність або відсутність у нього статусу інваліда ІІ групи на час виникнення цього спору не має значення і, на переконання апелянта, суд при розгляді цієї справи повинен був установити наявність у нього групи інвалідності станом на день позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати і ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 було відкрито апеляційне провадження у даній справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.03.1996 ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 . Згідно з довідкою серії 1-4К № 001927 , позивачу 24.06.1998 встановлено ІІ групу інвалідності, строк її встановлення до - 01.07.2006. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 580/1557/19 встановлено, що рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24.12.1998 (протокол № 301) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та вилучено відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 як таке, що видано безпідставно, оскільки роботи виконувались за межами зони відчуження. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 580/1557/19 зобов`язано Черкаську обласну державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати йому відповідне посвідчення. Вказане рішення набрало законної сили 05.09.2019, у зв`язку із чим Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 580/1557/19 від 20.09.2019 у зазначеній частині рішення суду. 26.12.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановським Ю.В. відкрито виконавче провадження № 60936827 з виконання виконавчого листа № 580/1557/19, виданого 20.09.2019 Черкаським окружним адміністративним судом про зобов`язання Черкаської обласної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати відповідне посвідчення. Відповідно до витягу з протоколу № 23 від 06.11.2020 засідання комісії Черкаської обласної державної адміністрації, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 580/1557/19 прийнято рішення поновити позивачу статус учасника учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1 та видати посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році», категорії 1 серії А встановленого зразка. 12.11.2020 Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації листом № 206/01-13 повідомив відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що з метою добровільного виконання рішення № 580/1557/19, комісією облдержадміністрації 06.11.2020 прийнято рішення поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1. 11.11.2020 ОСОБА_1 видано посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році», категорії 1 серії НОМЕР_3 установленого зразка від 09.11.2020, яке зокрема містить відмітку: «група інвалідності - немає». У зв`язку з фактичним, повним виконанням рішення суду, Боржник просив державного виконавця закрити виконавче провадження. 17.11.2020 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. закінчено виконавче провадження ВП № 60936827, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а сааме: у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Позивач, вважаючи протиправною таку постанову державного виконавця, а своє право - порушеним, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частинами першою та п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Висновки суду апеляційної інстанції. Отже, правовою підставою для закінчення виконавчого провадження та винесення державним виконавцем відповідної постанови є фактичне виконання судового рішення, на підставі якого здійснювалося таке провадження. При цьому, державним виконавцем здійснюється перевірка виконання боржником судового рішення у відповідності до його резолютивної частини та у межах правовідносин, що були предметом відповідного судового спору. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом судового розгляду у справі № 580/1557/19 були дії Черкаської ОДА щодо відмови позивачу в поновленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при розгляді вказаної справи судом перевірялося саме питання щодо наявності у позивача права на такий статус і саме цей статус судовим рішенням у справі було поновлено позивачу та зобов`язано Черкаську ОДА видати відповідне посвідчення. При цьому, питання щодо наявності у позивача права на встановлення йому статусу інваліда ІІ групи та/або щодо внесення відповідного запису до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке позивачу належить видати, судом не досліджувалося і ані мотивувальна, ані резолютивна частини судового рішення у зазначеній справі відповідних висновків не містять. Тож, державний виконавець при перевірці обставин щодо виконання боржником (Черкаською ОДА) судового рішення у справі № 580/1557/19 у рамках виконавчого провадження № 60936827 не мав правових підстав для перевірки правильності внесення / невнесення боржником до виданого позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС запису щодо інвалідності. Водночас, апеляційний суд зазначає, що як вбачається з матеріалів цієї справи, судове рішення у зазначеній справі боржником фактично виконано у відповідності до його мотивувальної та резолютивної частин, а отже відповідачем правомірно прийнято оспорювану позивачем постанову про закінчення виконавчого провадження. Доводи апелянта про те, що на підставі судового рішення у справі № 580/1557/19 йому мало бути видано посвідчення, яке б відповідало статусу, що існував до порушення його прав, зокрема статусу інваліда ІІ групи, але у посвідченні, яке фактично йому видано Черкаською ОДА, вказано, що в нього такий статус відсутній, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що дії ОДА щодо внесення такого запису у посвідчення, видане позивачу на підставі та на виконання судового рішення у вказаній справі, виходять за межі спору, що розглядався в такій справі, та, відповідно за межі виконавчого провадження № 60936827. Тобто, такі дії ОДА можуть бути окремо оскаржені позивачем, що в сукупності свідчить про обрання ним неправильного способу захисту при зверненні до суду з позовом у цій справі. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що наявність або відсутність у нього статусу інваліда ІІ групи на час виникнення цього спору не має значення і, на переконання апелянта, суд при розгляді цієї справи повинен був установити наявність у нього групи інвалідності станом на день позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. . Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 18.01.2021. Головуючий суддя Судді: