Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16510/19
від 12.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16510/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київопорядкомплект" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Київопорядкомплект» (далі - ПАТ «Київопорядкомплект», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0225381210. Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 02.10.2020 суд ухвалив замінити відповідача на правонаступника, а саме: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києва на Головне управління ДПС у м. Києві. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 02 жовтня 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 18 лютого 2019 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за користування надрами ПрАТ «Київопорядкомплет» (код ЄДРПОУ 5503326). За результатами перевірки складено акт від 18.02.2019 №886/26-15-12-10/5503326. В ході перевірки встановлено порушення строків подання платіжних доручень по сплаті узгодженої суми по декларації з рентної плати за користування надрами за 4 квартал 2018 року. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0225381210, відповідно до якого за затримку на 358, 353, 270 календарних днів сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування копалин в сумі 307776,35 грн., до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 61555,27 грн. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується своєчасність подання позивачем податкових декларацій та своєчасність сплати визначених у них грошових зобов`язань. Натомість відсутність відповідного коригування у інтегрованій картці особового рахунку платника призвело до того, що кошти позивача, що зараховуються до бюджету з податку, наростаючим підсумком зараховувалися на погашення зобов`язань позивача з вказаного податку. Таким чином, у платника постійно виникає недоїмка по сплаті вказаного податку, що призвело до винесення контролюючим органом рішень про застосування штрафних санкцій на підставі даних інтегрованої картки особового рахунку платника. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне. Відповідно до частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. В розумінні норми статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктами 257.1 статті 257 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзаці 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом; Згідно з пунктом 257.3 статті 257 Податкового кодексу України, платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить відповідні додатки. Відповідно до пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків. Аналіз наведених норм свідчить, що платники зобов`язані сплатити рентну плату до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа), у розмірі третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у попередній податковий (звітний) період в податковій декларації, а відтак податок, який не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Положеннями підпункту 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 Податкового кодексу України визначено, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно з підпунктом 258.1.2 пунктом 258.1 статті 258 Податкового кодексу України, на суму податкових зобов`язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу. Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 23.01.2018 року ПрАТ "Київпорядкомплект" подало податкову декларацію №9296764591 за 4 квартал 2017 року, відповідно до якої, визначену суму сплачено 13.02.2018 року, 14.02.2018 року, 15.02.2018 року та 16.02.2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 13.02.2018 року № 2278, № 2279, 14.02.2018 року № 2283, № 2285, 15.02.2018 року № 2293, № 2294 та 16.02.2018 року №2299. Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем порушено строки подання платіжних доручень по сплаті узгодженої суми по декларації з рентної плати за користування надрами за 4 квартал 2018 року, подання яких передбачено п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Під час судового розгляду справи встановлено, що в акті перевірки від 18.02.2019 №886/26-15-12-10/5503326 податковим органом допущено технічну помилку, не вірно зазначено рік за який проводилась перевірка. Відтак, відповідачем зазначено, що перевірялась своєчасність сплати грошового зобов`язання за 4 квартал 2017 року. Враховуючи, що позивачем надано докази, які спростовують висновки акту перевірки та підтверджують своєчасність сплати грошового зобов`язання визначеного у податковій декларації № 9296764591 за 4 квартал 2017 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання податкового повідомлення-рішення від 18.03.2019 №0225381210 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Посилання апелянта на п.87.9 ст. 87 ПК України колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне. Так, п.87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Як вбачається з довідки податкового органу про стан заборгованості ПАТ «Київопорядкомплект» по платі за користування надрами місцевого значення та земельного податку по основному платежу, штрафними санкціями та залишку несплаченої пені станом на 02.01.2013 року, згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС заборгованість позивача складала по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення (ККДБ 13030200) - 516133,47 грн., у тому числі, основного платежу - 492915,46 грн., залишку несплаченої пені - 23218,01 грн.; з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) - 93852,95 грн., у тому числі, основного платежу -93325,86 грн., залишку несплаченої пені -527,09 грн.(т.2 а.с.140). Як вірно встановлено та досліджено судом першої інстанції, постановами Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/10404/14, та №826/18293/15 встановлено, що контролюючий орган всупереч вимогам законодавства, під час дії мораторію перераховував в погашення раніше наявної заборгованості та нараховував пеню, як несвоєчасно сплачені податки. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2015 року у справі №826/18293/15 зобов`язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві виключити з картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Київопорядкомплект" (код ЄДРПОУ 05503326) заборгованість по платі за користування надрами місцевого значення та земельного податку по основному платежу, штрафним санкціям та залишку несплаченої пені станом на 02 січня 2013 року; зобов`язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві виключити з картки особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Київопорядкомплект" (код ЄДРПОУ 05503326) нараховану пеню за період з 02 січня 2013 року. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2019 у справі №640/1029/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 08.11.2018 р. № 0809901210. У даній справі предметом дослідження було питання своєчасності сплати позивачем грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування копалин за 4 квартал 2017 року. Так, суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що невиконання податковим органом судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, зокрема, в частині виключення з картки особового рахунку ПрАТ "Київопорядкомплект" заборгованості по платі за користування надрами місцевого значення та земельного податку по основному платежу, штрафним санкціям та залишку несплаченої пені станом на 02 січня 2013 року та нарахованої пені за період з 02 січня 2013 року, внаслідок якого за позивачем продовжував обліковуватись борг, на погашення якого контролюючим органом скеровувались своєчасно сплачені ПрАТ "Київпорядкомплект" кошти за самостійно визначеними грошовими зобов`язаннями по платі за користування надрами місцевого значення, є протиправним. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність відповідного коригування у інтегрованій картці особового рахунку платника створює ситуацію, за якої кошти позивача, що зараховуються до бюджету з податку, наростаючим підсумком зараховуються на погашення зобов`язань позивача з вказаного податку. Відповідно, у платника постійно виникає недоїмка по сплаті вказаного податку, що призводить до винесення контролюючим органом рішень про застосування штрафних санкцій на підставі даних інтегрованої картки особового рахунку платника. Відтак, суд першої інстанції прийняв вірне рішення про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: Повний текст постанови виготовлено 15.01.2021 року.