Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/8150/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/8150/20 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_1 та його захисника Поліщук Т.О. справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Поліщук Т.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою в АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в: Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. Згідно постанови суду, 20.09.2020 року о 03 год 50 хв водій ОСОБА_1 в м. Житомирі, по вул. Небесної Сотні, 16 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, в установленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На прийняте судом рішення захисник Поліщук Т.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Корольовського районного суду м. Житомира, а провадження закрити. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. Послалась на те, що працівники в порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, а пропонували лише їхати до медичного закладу, що порушує вищевказані вимоги. Вказане підтверджується відеозаписом з якого вбачається, що ОСОБА_1 погоджувався проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, однак в порушення вимог закону працівники поліції склали протокол про відмову в проходженні огляду. Разом з тим зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення та долучених документах відсутні відомості про те, що інспектором було відсторонено водія від управління транспортним засобом, про тимчасове затримання транспортного засобу або доставку на штрафний майданчик. Таких документів інспектором поліції чи іншою відповідальною особою також не надано до матеріалів справи. Вказала, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні її клопотання про виклик свідків. В судовому засіданні ОСОБА_1 та захисник Поліщук Т.О. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, додатково пояснили, що також не вбачають в діях ОСОБА_1 складу правопорушення через не доведення його відмови від огляду на стан сп`яніння, а також через недоведення наявності в нього таких ознак на час вимоги поліцейськими проходження огляду. Додатково пояснили, що захисником до суду була подана заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 22 жовтня 2020 року у зв`язку з тим, що доручення про надання правової допомоги було видано лише 21.10.2020 року, і вона не встигла ознайомитися з матеріалами справи та поспілкуватися з клієнтом. Однак розгляд провадження було відкладено лише на 1 день, без надання можливості захиснику поспілкуватися з підзахисним, а також самому ОСОБА_1 з`явитися в судове засідання, враховуючи віддаленість його місця проживання від суду. При цьому захисником також додатково пояснено, що нею 23.10.2020 заявлялися усні клопотання, які не було розглянуто, а судом було винесено рішення. Свідок ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції пояснив, що є знайомим ОСОБА_1 , який його в той день підвозив на своєму автомобілі, а потім їх зупинили працівники поліції за порушення правил дорожнього руху та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд спочатку на стан алкогольного сп`яніння, на що той погодився, однак не провели такий огляд, а наполягали на огляді на стан сп`яніння наркотичного. Від нього ОСОБА_1 , також не відмовлявся, але на місці зупинки. Однак працівники поліції наполягали на огляді в медичному закладі. При цьому ніяких ознак наркотичного сп`яніння в ОСОБА_1 не було, а працівниками поліції взагалі такі ознаки, які вказано в протоколі, не перевірялися. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Поліщук Т.О., пояснення свідка, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги зазначених вище норм, та положень ст.ст.7, 245, 252 КУПАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Так з постанови суду слідує, що висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 531442 від 20.09.2020 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3162458 від 20.09.2020 року, складеної відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП; рапортом інспектора взводу № 1 роти 3 4 БУПП в Житомирській області ДПП молодшого лейтенанта поліції О. Вельма від 20.09.2020 року, згідно якого під час несення служби в м. Житомирі в складі екіпажу 103 20.09.2020р близько 03 год 50 хв по вул. Небесної Сотні, 16 було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , за порушення ним ПДР України. Під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі в установленому законом порядку відмовився, в присутності двох свідків. Відносно водія було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.09.2020 року, відповідно до яких водій транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. Водій ОСОБА_1 з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ознайомлений, з місцем та часом розгляду справи водія ознайомлено, в їх присутності; відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, наданого до матеріалів справи УПП в Житомирській області; відеозаписом з місця події, наданого до матеріалів справи ОСОБА_1 , безпосередньо оглянутого та дослідженого в судовому засіданні 23.10.2020 року. Однак на думку апеляційного суду, зазначені докази, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, не підтверджують у повному обсязі наявність всіх елементів складу даного праворушення, а саме об`єктивної його сторони, обставин його вчинення. Так, згідно п.п.3,4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду інкримінується керування транспортним засобом з ознаками наркотичного стп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Разом з тим, згаданими вище в цій постанові письмовими поясненнями свідків такі ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не містять. Інші матеріалами справи щодо ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп`яніння останнього не тільки не підтверджують, а навіть не містять акту огляду ОСОБА_1 на предмет ознак наркотичного сп`яніння за участю та підписами згаданих свідків. У своїй сукупності ці обставини свідчать про недоведеність наявності у ОСОБА_1 на час його зупинки працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння, а відтак і законності та обгрунтованості вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до наведених вище нормативних актів передумовою для вимоги працівників поліції до особи пройти огляд на стан будь-якого сп`яніння повинно бути встановлення ознак такого сп`яніння та доведення їх наявності доказами у відповідності до положень ч.2 ст. 251 КУпАП, а не припущеннями працівників поліції. І у разі наявності сумнівів відносно будь-яких обставин вчинення правопорушення, не підтверджених доказами, такі сумніви повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до відповідальності. Крім того, відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, однак доказів такого відстронення ОСОБА_1 в матеріалах справи не вбачається. Крім того недоведеність наявності в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння непрямо підтверджується також і його однозначними погодженням на огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, що повність підтверджується матеріалами справи. З огляду на наведені обставини, а також пояснення свідка ОСОБА_2 в сукупності з іншими наведеними вище обставинами, не дивлячись на те, що він є знайомим ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а досліджені під час апеляційного розгляду матеріали справи спростовують наведені в цій постанові суду обставини щодо даного правопорушення. Крім того звертає на себе також увагу той факт, що справа була розглянута за відсутності самого правопорушника без належного його повідомлення про час та місце розгляду з порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, в тому числі і його права на захист, виходячи з наступного. З пояснень захисника та матеріалів справи вбачається, що захисником Цалко В.В. був забезпечений 21.10.2020. В судове засідання 22.10.2020 захисником було подано заяву про відкладення розгляду та надання можливості ознайомитися з матерілалами справи. При цьому розгляд справи судом було відкладено лише до 23.10.2020 р. без повідомлення правопорушника, без надання захиснику можливості з`ясувати з ним свою позицію, в тому числі і з огляду на віддаленість місця проживання правопорушника, та постановлено рішення в справі без вирішення усних клопотань захисника та забезпечення права особи на особисту участь в судовому розгляді та наявності даних про його належне повідомлення. ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що знав про судове засідання 23.10.2020 від свого захисника, бажав приїхати, однак не зміг цього зробити фізично у зв`язку з віддаленістю місця свого проживання від суда. Такі дії суду свідчать про формальне відношення до забезпечення права особи на захист, навіть не дивлячсиь на наявність в справі письмових пояснень ОСОБА_1 з приводу обставин правопорушення. Таким чином апеляційний суд вважає, що судом не було дотримано в повному обсязі прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, при тому що строки накладання стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП спливали в даному випадку значно пізніше дати прийнятого рішення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у відповідності до положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст.ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Поліщук Т.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити на підставі відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: