Постанова Волинський апеляційний суд № 156/929/20

Справа № 156/929/20 Провадження №33/802/70/21 Головуючий у 1 інстанції:Федечко М. О. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол-Мурміля Р.В. на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює у «БРВ-Україна», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420, 40 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 вересня 2020 року о 23:30 год. в м. Нововолинську, по просп. С. Бандери керував автомобілем «Ford Tranzit» д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п.2.9А ПДР, та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом, неповно та необ`єктивно, з`ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимог законодавства, а саме він був позбавлений можливості надати свої пояснення та скористатись правовою допомогою, так як справа була розглянута у його відсутність. Жодних повідомлень з суду він не отримував, а тому просить звернути увагу, що суд його не повідомив про дату і час розгляду адміністративних матеріалів. Вказує, що повідомляв працівників поліції, що проживає у АДРЕСА_2 і просив направити матеріали справи на розгляд до Нововолинського міського суду. Чому працівниками поліції було зазначено адресу за якою він зареєстрований с. Хренів, Іваничівського району йому не відомо. Також, в протоколі зазначено його місце праці, однак ніяких повісток на роботу йому не надходило. Зазначає, що з 04 листопада 2020 року по даний час перебуває на лікарняному у зв`язку із нещасним випадком на виробництві, що підтверджується копіями листів непрацездатності, які подані ним разом із апеляційною скаргою. Доводить, що особи, зазначені в протоколі та акті огляду це працівники служби охорони Арсенал, яких на місце складення протоколу викликали працівники поліції, тому ці особи не можуть бути свідками, так як існує обґрунтований сумнів у неупередженості останніх. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Водночас, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, даних про отримання ним копії постанови від 20 листопада 2020 року, в матеріалах справи немає, а копію постанови останній отримав лише 14 грудня 2020 року, про що свідчить його заява (а.с.29) про отримання копії постанови, тому строк апеляційного оскарження постанови йому слід поновити, так як він пропущений із поважних причин. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Щодо доводів апелянта про не повідомлення його про розгляд справи, яка відбулась 20 листопада 2020 року та перебуванням на лікуванні з 04 листопада по 14 грудня 2020 року у зв`язку із нещасним випадком на виробництві, що підтверджується листками непрацездатності (а.с.41-42) то вони не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи, наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №229564, яким підтверджується, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відносно нього, відбудеться в Іваничівському районному суді, що стверджується його власноручним підписом (а.с.1). Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 своїм власноручним підписом підтвердив, що внесені про нього дані, в тому числі місце проживання (перебування), у протоколі правильні (а.с.1). Також в письмових поясненнях апелянт вказав місцем свого проживання саме ту адресу, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.5). З відповіді Грядівської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою вказаною у протоколі. Саме і на цю адресу судом направлялись судові повістки про виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.11,14,16-18). Крім цього, оголошення, яке було опубліковано на сайті Іваничівського районного суду про виклик апелянта до суду (а.с.15). На підтвердження направлення рекомендованих повідомлень за адресою, вказаною ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення у матеріалах справи наявні трекінги поштових відправлень (а.с.19-21). Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи, зокрема справа була призначена на 07.10.2020, 28.10.2020, 10.11.2020, 20.11.2020, однак правопорушник до суду не з`являвся. Хоча суд здійснював усі можливі та доступні засоби повідомлення апелянта. Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на лікуванні, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не подавав та не цікавився розглядом справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. З доводами, які викладені в постанові суду, про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 повністю погоджується і апеляційний суд. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Таким чином, жодних порушень права на захист, зокрема і на правову допомогу, судом допущено не було, з огляду на те, що в апеляційний суд ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Не з`явився ОСОБА_2 і в суд апеляційної інстанції, тому доводи про порушення прав останнього не заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1. ст. 130 КУпАП доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 229564 від 02 вересня 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Tranzit» д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився із застосуванням приладу Драгер в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с.1), роздруківкою з приладу Драгер, відповідно до якої результат тесту ОСОБА_1 становить 0.51‰ (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно яких він підтверджує факт керування автомобілем та те, що вживав алкоголь (а.с.5). Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Твердження апелянта про те, що працівники служби охорони Арсенал не можуть бути залучені, як свідки апеляційним судом не беруться до уваги. Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, суддя знаходить доводи ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, безпідставними. У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано визнав винним та призначив ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення, яке передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Поновити особі, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок