Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/21018/25

Справа № 127/21018/25 Провадження № 33/801/876/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановила: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №380631, ОСОБА_2 04.07.2025 року о 00:30 год. по вул. Київській, 173 в м. Вінниці, керував автомобілем AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 382, на безперервну відео фіксацію портативних відео реєстраторів 472965, 472285. Результат тесту 576 позитивний - 2,00‰, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України за ,що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП . Постановою Вінницького міського суду Віницької області від 24 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 грн. При винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП наявними у справі доказами. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що суд не врахував ту обставину, що відеозаписом з нагрудної камери не зафіксовано факт керування ним транспортним засобом, відеозапис є фрагментарним, а тому не може бути доказом у справі. 06 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кашпрук Т. В. подала до суду зміни до апеляційної скарги. Зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній під час події та складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у день події перебував у службовому відрядженні у м. Києві. ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд про дату та час розгляду справи в апеляційному суді поштовим зв`язком, а його захисника адвоката Кашпрук Т. В. за допомогою особистого кабінету адвоката в додатку «Електронний суд». 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кашпрук Т. В. до суду не з`явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли. В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989). Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.(Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" №3236/03 від 03.04.2008). В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захиснику надається право висловити пояснення по суті порушення, підтримати заявлені клопотання, у тому числі в режимі відеоконференції, обґрунтувавши процесуальну необхідність у їх задоволенні, однак вони скористалися процесуальними на власний розсуд, не з`явившись в судове засідання. За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно протоколу ЕПР1 №380631 , ОСОБА_1 по вул. Київській, 173 в м. Вінниці керував автомобілем AUDI Q8, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 382, на безперервну відео фіксацію портативних відео реєстраторів 472965, 472285. Результат тесту 576 позитивний - 2,00‰, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України за ,що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. З матеріалів справи вбачається, що проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу зафіксовано поліцейським відповідно до положень ст. 266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння у апеляційній скарзі не оспорюється. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, так як у цей час перебував у відрядженні у м. Києві є безпідставними, оскільки спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та матеріалами справи. Доводи про перебування ОСОБА_1 , в робочий час у відрядженні у м. Києві і надана ксерокопія посвідчення про його відрядження 3-4 липня 2025 року жодним чином не спростовують факту керування ним транспортним засобом після завершення робочого часу під час комендантської години о 00:30 год. 04.07.2025 року у м. Вінниці. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, працівники патрульної поліції після зупинки транспортного засобу встановили особу водія ОСОБА_1 на підставі водійського посвідчення, що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. В свою чергу ОСОБА_1 власноручно підписав протокол про адміністративне правопорушення, чек-роздруківку приладу «Драгер» з результатами огляду та акт огляду на стан сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 дії працівників патрульної поліції в установленому законом порядку не оскаржував. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис є фрагментарним та не містить факту скоєння правопорушення є безпідставними, оскільки за змістом ст. 266 КУпАП фідеофіксації підлягає лише процедура огляду водія на стан сп`яніння. Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських у їх сукупності та взаємозв`язку, що відтворюють дійсну картину обставин вчинення адміністративного правопорушення без спотворення фактів. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, зокрема, щодо факту його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Інші обставини, на які посилається заявник, зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду С. Г. Копаничук