Постанова 4876 № 908/321/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.01.2021 року Справа № 908/321/20 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В. секретар судового засідання Грачов А.С. учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Сидоренко С.Л.» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20 (суддя Топчій О.А., повне рішення складено 08.10.2020) за позовом Фермерського господарства «Сидоренко С.Л.», м. Вільнянськ Запорізької області до відповідача Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , смт. Луганське Бахмутського району Донецької області про визнання незаконним і скасування рішення, укладення додаткової угоди ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. У лютому 2020 року Фермерське господарство «Сидоренко С.Л.» (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (надалі відповідач), та просило (з врахуванням заяви від 03.08.2020, яка була прийнята судом до розгляду): - визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №26 від 19 листопада 2019 року «Про втрату чинності рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області сьомого скликання 35 сесії №115 від 27.08.2019 року «Про подовження терміну дії договору оренди ФГ «Сидоренко С.Л.» на земельну ділянку кадастровий номер 2321586100:01:003:0067»; - у зв`язку зі зміною межі та цільового призначення земельної ділянки, яка знаходилась в орендному користуванні позивача, поновити Договір оренди землі №1516 від 08.06.2007 (зареєстрований у ЗРФ Центр ДЗК 15.08.2007 за №040726000004; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №6032964 від 11.06.2014) в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Укласти Договір оренди землі в редакції позивача. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що рішення №26 від 19.11.2019 прийняте Павлівською сільською радою з перевищенням повноважень та у спосіб, не передбачений Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування». Відповідач проти позову заперечував з посиланням на те, що позивачем порушено строки звернення із заявою про продовження дії договору оренди, тому переважне право орендаря припинило свою дію, а він правомірно прийняв оскаржуване рішення. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20 (суддя Топчій О.А.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що пропущено строк для звернення до орендодавця із заявою про поновлення дії договору оренди землі, запропоновані нові істотні умови договору оренди, які сторонами не узгоджені, тому відсутні підстави для поновлення договору, а прийняте відповідачем рішення не суперечить положенням чинного законодавства та прийнято в межах компетенції сільської ради. Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - суд не застосував до спірних правовідносин положення ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про оренду землі» про початок строку дії договору оренди землі з часу його державної реєстрації; - суд невірно встановив строк закінчення дії договору, не врахував, що додаткова угода була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.06.2014, отже строк дії договору було продовжено до 12.06.2019, та внаслідок цього зробив помилковий висновок про порушення позивачем строків звернення із заявою про поновлення дії договору; - рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №115 від 27.08.2019 року «Про подовження терміну дії договору оренди ФГ «Сидоренко С.Л.» на земельну ділянку кадастровий номер 2321586100:01:003:0067» відповідало положенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі», було обов`язковим до виконання, а його скасування було можливе тільки в судовому порядку, орган місцевого самоврядування не наділений правом визнавати прийняте ним рішення таким, що втратило чинність; - суд не врахував, що приймаючи оскаржуване рішення Павлівська сільська рада перевищила свої повноваження; - спірна земельна ділянка була поділена на чотири ділянки, тому у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05.11.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Березкіної О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Сидоренко С.Л." на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20, розгляд справи призначено на 21.12.2020 на 10.00 год. 21.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Березкіної О.В. у справі здійсненний повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В. Ухвалою від 21.12.2020 означена колегія прийняла справу до свого провадження. У судовому засіданні 21.12.2020 у зв`язку з не явкою Позивача та Третьої особи, для продовження дослідження обставин справи та перевірки їх доказами, по справі оголошено перерву до 13.01.2021 - 09.30 год. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, проти її доводів заперечував, просив рішення суду залишити без змін. Вказує, що апелянт довільно тлумачить норми ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про оренду землі», оскільки строк початку та закінчення дії договору сторони визначають за домовленістю, про що вказують у договорі. Строк договору з позивачем закінчився 15.08.2017, а із заявою про його поновлення він звернувся тільки 10.05.2019, проекту додаткової угоди не направляв, тим самим визнав факт припинення договору, тому відсутні підстави для застосування механізму поновлення договору відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Вважає оскаржуване рішення таким, що не порушує права позивача, оскільки прийняте після спливу місячного строку для поновлення договору. Право на скасування органом місцевого самоврядування свого рішення визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач заявив вимоги щодо іншої земельної ділянки, що не була предметом оренди. Просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, про що надав розрахунок на суму 3500 грн. У відповіді на відзив Позивач зазначив, що строк дії договору з урахуванням додаткової угоди - до 12.06.2019. Позивач скористався своїм переважним правом та отримав його реалізацію у рішенні №115 від 27.08.2019. Позивач належним чином виконував договірні відносини та сплачував оренду плату. Позовні вимоги уточнені з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була розподілена та сформовані, зареєстровані нові земельні ділянки. Відповідач не надав суду та Позивачу договір про надання правової допомоги адвокатом Лишенко С.С. та документи, що підтверджують надання такої допомоги. У судове засідання 13.01.2020 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили. Позивач за допомогою телефонного зв`язку повідомив про неможливість явки через складні погодні умови. З огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, сторони були повідомлені про час та місце розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в цьому судовому засіданні. Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке. Як встановлено судом першої інстанції, перевірено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, 08.06.2007 між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, як орендодавцем, та Фермерським господарством «Сидоренко С.Л.», як орендарем, було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами якого: - орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення фермерського господарства (п. 1); - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,0000 га сіножатей із земель запасу на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастровий номер: 2321586100:01:003:0067 (п. 2); - договір укладено на п`ять років з моменту набуття чинності договором після державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8); - орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 180,00 грн за 1 га за рік, загальна сума за рік 2700 грн (п.9). Договір зареєстровано у ЗРФДПДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.08.2007 за №040726000004. Сторонами було укладено додаткову угоду від 31.10.2012 до договору, відповідно до якої на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі від 08.06.2007 було поновлено на 5 років з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, за умовами якої вона набуває чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації. Відмітки щодо державної реєстрації цієї додаткової угоди в державному реєстрі договорів не міститься. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав вбачається, що 11.06.2014 року було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 08.06.2007 та додаткової угоди до договору від 31.10.2012. ФГ «Сидоренко С.Л.» 14.05.2019 звернулося до голови Вільнянської районної адміністрації з клопотанням №16 від 10.05.2019, в якому просило продовжити строк дії Договору строком на 7 років з орендною платою 7% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Листом №1473/01-40 від 12.06.2019 Вільнянська районна державна адміністрація повідомила ФГ «Сидоренко С.Л.» про необхідність звернення з клопотанням про продовження строку дії договору оренди землі до відповідної селищної ради, оскільки адміністрація не є розпорядником зазначеної земельної ділянки. ФГ «Сидоренко С.Л.» 14.05.2019 звернулося до голови Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з клопотанням №17 від 10.05.2019, в якому просило продовжити строк дії Договору на 7 років з орендною платою 7% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До листа заявником долучено додатки, зокрема, копію додаткової угоди до договору оренди, в якій визначав поновлення терміну дії договору на сім років, ініші умови - без змін. 27.08.2019 Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області розглянула звернення ФГ «Сидоренко С.Л.» та прийняла рішення №115, яким вирішено:

1. Подовжити термін дії договору оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2321586100:01:003:0067 площею 15,0000 га Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області строком на 7 років.

2. Встановити орендну плату за земельну ділянку у розмірі 8 (вісім) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

3. Рекомендувати ФГ «Сидоренко С.Л.» у встановленому законом порядку звернутись до Павлівської сільської ради для укладання договору оренди землі з орендною платою у розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки щодо земельної ділянки площею 15,0000 га (кадастровий номер 2323 586100:01:003:0067) із земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

4. Рекомендувати ФГ «Сидоренко С.Л.»: 1) у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі у місячний строк звернутися до Павлівської сільської ради для внесення змін до договору оренди землі; 3) зареєструвати право оренди відповідно до чинного законодавства; 4) після державної реєстрації права оренди земельної ділянки копію договору надати до Центру обслуговування платників Запорізької ДПІ Вільнянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області. Листом №27 від 07.11.2019 ФГ «Сидоренко С.Л.» звернувся до Павлівської сільської ради Вільського району Запорізької області з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди землі на підставі рішення №115 від 27.08.2019. До листа додано додаткову угоду в трьох примірниках щодо поновлення дії договору на сім років, з орендною платою 8% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Лист відповідачем отримано 08.11.2019, про що свідчить штамп на листі. Рішенням №26 від 19.11.2019 Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області вирішила: «Визнати таким, що втратило чинність рішення Павлівської сільської ради сьомого скликання 35 сесії №115 від 27.08.2019р. «Про подовження терміну дії договору оренди ФГ «Сидоренко С. Л.» на земельну ділянку кадастровий номер 2321586100:01:003:0067» у зв`язку з невідповідністю даного рішення вимогам ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 33 Закону України «Про оренду землі », ст. 124 Земельного кодексу України». Запропонована позивачем додаткова угода укладена не була. Позивач звернувся до суду з вимогою визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району №26 від 19.11.2019, посилаючись на те, що рішення органів місцевого самоврядування є обов`язковими для виконання, а також на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду. Дослідивши обставини справи в розрізі приписів норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, судом встановлено наступне. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Обраний позивачем спосіб захисту у формі його матеріально-правової вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 19.11.2019 №26, відповідає частині другій статті 20 Господарського кодексу України, згідно якої кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України). Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування. Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Разом з тим, Суд наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Наведене свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин. Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним. Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №182/2428/16-а. Рішення Павлівської сільської ради №115 від 27.08.2019 є ненормативним правовим актом. Як встановлено судом та не заперечено сторонами, рішення №115 від 27.08.2019 не вичерпало своєї дії, оскільки на момент прийняття Павлівської сільською радою рішення №26 від 19.11.2019 ще не було виконане. Крім того, слід звернути увагу на те, що рішенням №26 від 19.11.2019 визнано таким, що втратило чинність рішення №115 від 27.08.2019 з підстав невідповідності останнього статті 124 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України «Про оренду землі». За умовами частин 1-4 статті 33 Закону України, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Пунктом 8 договору оренди землі від 08.06.2007 (зареєстрований 15.08.2007) також передбачено обов`язок орендаря звернутися до орендодавця з відповідним повідомленням про продовження строку дії договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору. При цьому слід зазначити, що умовами договору не передбачено автоматичної пролонгації договору та можливості орендаря використовувати земельну ділянку після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Також пунктом 8 договору оренди визначено, що договір укладено строком на 5 років (тобто до 15.08.2012). 31.10.2012 сторонами було підписано додаткову угоду до Договору, за умовами якої вони дійшли домовленості, що на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Договір поновлено на 5 років з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до умов цієї додаткової угоди, які відповідали чинному на той час законодавству (статті 18 Закону №161-ХІV), ця додаткова угода набирає чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації. Отже, момент набрання чинності додаткової угоди сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації правочину. Відомостей про державну реєстрацію додаткова угода не містить. З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, тобто лише після 01 січня 2013 року став відсутній обов`язок щодо реєстрації правочинів, а додаткова угода була укладена 31.10.2012 та підлягала державній реєстрації. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав вбачається, що 11.06.2014 року було проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно договору оренди від 08.06.2007 та додаткової угоди до договору від 31.10.2012. Водночас, проведення 11.06.2014 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки в тому числі на підставі зазначеної додаткової угоди не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності додаткової угоди, укладеної до 01 січня 2013 року. Отже, оскільки Позивач не здійснив державну реєстрацію додаткової угоди від 31.10.2012, вона не набрала чинності (такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у справі №696/1693/15-ц, постанова від 23.06.2020). Натомість, із заявою про продовження строку дії договору оренди ФГ «Сидоренко С.Л.» звернулося лише 10.05.2019, тобто після спливу строку дії договору оренди та з порушенням строку, визначеного договором. Тому доводи апелянта щодо продовження дії договору до 12.06.2019 не відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства. Рішенням Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 27.08.2019 №115 вирішено продовжити дію Договору шляхом укладення нового договору, що суперечить положенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішення) щодо передачі земельних ділянок на конкурсних засадах. Водночас, правових наслідків вказане рішення не викликало (Позивач звернувся до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди землі на підставі рішення №115 від 27.08.2019, а не нового договору). Тому, Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області рішенням №26 від 19.11.2019 правомірно скасувала своє незаконне рішення №115 від 27.08.2019, яким права Позивача не порушені, оскільки станом на 27.08.2019 Договір припинив свою дію. Отже, оспорюване рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №26 від 19.11.2019 ухвалене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, підстав для його скасування не вбачається. Суд першої інстанції в цій частині прийшов до правомірних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог. В уточненій заяві від 03.08.2020, яка була прийнята судом до розгляду, позивач просив у зв`язку зі зміною межі та цільового призначення земельної ділянки, яка знаходилась в орендному користуванні позивача, поновити Договір оренди землі №1516 від 08.06.2007 в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Укласти Договір оренди землі в редакції позивача (текст договору в прохальній частині не викладено, проект підписаний зі сторони позивача долучено до уточненої заяви). Позивач пропонував нову редакцію договору оренди землі, предметом якого є чотири земельні ділянки, строк дії договору - сім років, орендна плата - 8% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Порядок укладення договору оренди на новий строк, визначено ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції з 01.07.2020 року, оскільки вимога про укладення договору на новий строк заявлена 02.08.2020, до відповідача з такою вимогою не звертався), згідно ч.1 якої, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Договір на новий строк укладається з дотриманням вимог, визначених в цій нормі права. Лише після відмови укласти договір на новий строк або зволікання в його укладенні особі надано право звернутися до суду за захистом своїх прав. Як встановлено судом вище, договір оренди земельної ділянки від 08.06.2007 року припинив свою дію за закінченням строку, на який його було укладено, а додаткова угода не набрала чинності, то відсутні підстави для поновлення дії договору, а нове право на оренду земельними ділянками позивач може набути в порядку, визначеному ст. 123-124 Земельного кодексу України на конкурсних засадах, а не в судовому порядку. За встановлених судом обставин справи та наведених положень чинного законодавства доводи апеляційної скарги відхиляються як необгрунтовані. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20, як прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта. Розглянувши заявлене відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та керуючись положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити відповідачу строк для подачі суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, запропонувавши позивачу подати свої міркування щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 269, 271, 282 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Сидоренко С.Л.» на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/321/20 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Фермерське господарство «Сидоренко С.Л.». Встановити відповідачу - Павлівській сільській раді Вільнянського району Запорізької області строк на подачу доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу - п`ять днів з часу прийняття цієї постанови. Позивач має право надати свої міркування з приводу заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу призначити у судовому засіданні 27 січня 2021 о 10 год. Явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнається. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з часу складання повної постанови відповідно до положень, визначених в ст. 287 ГПК України. Повна постанова складена 14 січня 2021 року. Головуючий суддя Л.П. Широбокова Суддя І.Л. Кузнецова Суддя Е.В. Орєшкіна У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у цій справі сторонам поштою не надсилаються. Надіслати цю постанову на електронні адреси сторін у справі.