LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824372/1498/20

від 12.01.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року залишити без змін.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _________________________ ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 372/1498/20 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Зінченко О.М. 12 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : судді-доповідача - Саліхова В.В. суддів: Вербової І.М., Шахової О.В., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі постанови Київського апеляційного суду від 30.01.2019, а саме просить стягувати з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року позов задоволено. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі постанови Київського апеляційного суду від 30.01.2019 та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на невідповідність рішення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що з 30.07.2020 позивач перебуває на обліку як безробітний в центрі зайнятості та судом не встановлено який дохід він отримує. Зазначає, що ОСОБА_3 має хороший стан здоров`я, є працездатним, не одружений та утриманців немає, будь-яких стягнень з нього не проводиться, а тому повинен сплачувати аліменти визначені рішенням суду. № апеляційного провадження: 22-ц/824/2815/2021 Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку позивач довів наявність підстав, які мають значення для визначення розміру аліментів, а саме стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, а тому вважав можливим зменшити розмір аліментів. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.11.2018 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1300 грн. щомісячно починаючи з 10.09.2018 до досягнення дитиною повноліття, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1300 грн. щомісячно починаючи з 10.09.2018 до досягнення дитиною повноліття, на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно починаючи з 10.09.2018 до 22.05.2020. В іншій частині позову - відмовлено. 30.01.2019 постановою Київського апеляційного суду рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2018 року скасовано і прийнято постанову, якою позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн. щомісячно та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття та аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку. Згідно наданим довідкам з місця роботи, позивач має постійну роботу, працює на посаді дорожнього робітника дільниці №4 ТОВ «Спец Комплект Постач» Києво-Святошинського району. Зарплата за період з 01.08.2019 року по 29.02.2020 року 61 669,54 грн. В середньому місячна заробітна плата складає 9 999,71 грн. Позивач зазначив, що розмір аліментів на дітей в сумі 6 000 грн. становить більше 60% його доходу, а тому вважає, що існує порушення його прав. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. В зв`язку з наведеними обставинами можливо зробити висновок про те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Встановлено, що ОСОБА_3 має постійну роботу, працює на посаді дорожнього робітника дільниці №4 ТОВ «Спец Комплект Постач» Києво-Святошинського району. Зарплата за період з 01.08.2019 по 29.02.2020 склала 61 669,54 грн. В середньому місячна заробітна плата складає 9 999,71 грн. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Касаційний цивільний суд зазначає, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова від 18.09.2019 у справі № 127/12177/17-ц, постанова від 29.07.2019 у справі № 426/2444/12-ц, постанова від 03.05.2018 у справі № 486/809/17-ц). Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень. Враховуючи вищевикладене, розмір заробітної плати платника аліментів, визначений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та доведеність при розгляді справи в суді першої інстанції необхідність зміни розміру аліментів, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правильними. Відповідно до ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Колегія суддів звертає увагу на те, що батько і мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини й кожен з них зобов`язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Доводи апеляційної скарги про те, що на даний час відповідач не працює не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки звертаючись до суду із відповідним позовом ОСОБА_3 працював та це додатково підтверджує неспроможність сплачувати визначений постановою суду розмір аліментів. За наведеного доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суд апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: В.В. Саліхов Судді: І.М. Вербова О.В. Шахова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»