Постанова Київський апеляційний суд № 760/15042/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 760/15042/20 Номер провадження: 33/824/4059/2020 Категорія: ст. 44-3 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 07 грудня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Цією ж постановою, стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, ОСОБА_1 03.07.2020 о 13:30 год., будучи заступником директора СПД-ФО « ОСОБА_2 » у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою АДРЕСА_2, не забезпечив ведення журналу щоденної термометрії всіх працівників двічі на день (перед початком робочої зміни та після її завершення), чим порушив вимоги постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 і Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня «Надзвичайна ситуація пов`язана з епідеміологічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб» № 58 від 22.06.2020. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт звертає увагу на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а судове рішення є незаконним і необґрунтованим. Зокрема, як зазначає апелянт, суд першої інстанції порушив положення Конституції України та норми діючого законодавства, у тому числі, не провів судове слідство, допустивши невідповідність висновків, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, порушив процесуальні і матеріальні норми. Крім того, як вказує апелянт, існує нормативно-правовий акт - Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії «Медико-біологічні НС» код 20713 «Надзвичайна ситуація, пов`язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб» № 47 від 23.05.20 (у редакції № 58 від 22.06.20), яким затверджено цілий ряд окремих додатків (порядків, вимог та обмежень), які регламентують роботу різних категорій суб`єктів господарювання та різних видів господарської діяльності, проте, суд першої інстанції не встановив, пункт 6 якого саме додатку Розпорядження було ним порушено. Як звертає увагу апелянт, згідно Розпорядження до суб`єктів зазначеного документу віднесено не будь-яких осіб, а лише суб`єктів господарювання, а отже, притягнуто до відповідальності може бути лише суб`єкта господарювання, але матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що він є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. На думку апелянта, судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані та перевірені всі обставини справи, зокрема те, що протокол було складено з порушеннями, в якому не правильно зазначено фабулу обвинувачення та кваліфікуючі ознаки правопорушення та не вказано, які передбачені обмеження він порушив. Будучи належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та подав до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та розглянути справу без його участі, що, відповідно до вимог закону, не є перешкодою для розгляду справи за відсутності особи, яка подала скаргу. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та доводи апеляційної скарги останнього, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на висновок судді про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП повністю підтверджується наявними у справі та дослідженими в суді доказами, а саме: даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, де ОСОБА_2 зареєстрований, як СПД-ФО; даними опитувальника щодо дотримання профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних та інших заходів на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, розміщених на території м. Києва, з якого вбачається, що у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на час проведення перевірки відсутній журнал термометрії працівників магазину; поясненнями ОСОБА_1 від 03.07.2020; даними рапорту ДОП Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві від 03.07.2020 про обставини виявлених порушень правил щодо карантину людей у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », суд апеляційної інстанції не може з ним погодитися, з огляду на таке. Зокрема, відповідно до диспозиції ст. 44-3 КУпАП, вказаною нормою встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто для встановлення наявності в діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені конкретні норми Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, які визначають правила щодо карантину людей або санітарно-гігієнічні чи санітарно-протиепідемічні правила і норми, які були порушені цією особою. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 360785 від 03 липня 2020 року, який було складено щодо ОСОБА_1 суть вчиненого ним адміністративного правопорушення полягає в наступному, дослівно: «03.07.2020 року о 13:30 год. в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», за адресою: АДРЕСА_2, Ф.О.П. ОСОБА_2 було порушення постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року та розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня «Надзвичайна ситуація пов`язана з епідеміологічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб» № 58 від 22.06.2020 року п. 6., у даному магазині відсутній журнал щоденної термометрії всіх працівників перед початком роботи». Тобто, незважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено щодо ОСОБА_1 , в ньому не зазначено жодного слова про те, що описане правопорушення вчинив саме ОСОБА_1 , як заступник директора магазину, а не ФОП ОСОБА_2 , який є суб`єктом господарювання та керівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Між тим, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, суддя, яка розглядала дану справу не тільки не звернула уваги на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення фактично не зазначено про вчинення саме ОСОБА_1 будь-яких дій, які охоплюються складом зазначено вище адміністративного правопорушення, а й не зазначила у своїй постанові про те, на підставі яких доказів вона дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 , як заступник директора магазину, є суб`єктом даного правопорушення, оскільки наявні у справі докази свідчать про те, що суб`єктом господарювання і керівником магазину являвся не він, а ОСОБА_2 . Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на ОСОБА_1 , як на заступника директора магазину, було покладено обов`язок забезпечення ведення щоденної термометрії всіх працівників магазину. До цього слід додати і те, що а ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в постанові судді не зазначені конкретні порушенняправил і норм, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №

211. Більш того, всупереч приписам ст. 252 КУпАП про те, що оцінка доказів повиннаґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та вимогах закону, суддя залишила поза увагою той факт, що, станом на час розгляду справи щодо ОСОБА_1 , відповідно до змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», практично всі пункти (2-13), крім першого, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» були виключені з неї, а тому ОСОБА_1 , навіть якщо припустити, що він є суб`єктом відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за будь-які порушення, передбачені вказаною постановою, оскільки вона не містила у собі будь-яких норм, які б встановлювали правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних абосанітарно-протиепідемічних правил і норм. Що ж стосується вимог п. 6 Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня від 22.06.2020 № 58, в частині проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних та інших заходів у м. Києві на час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, …, яким зокрема передбачено забезпечення проведення щоденної термометрії всіх працівників (перед початком робочої зміни та після її завершення) та внесення результатів термометрії до оформленого на кожного працівника листка термометрії, то вони стосуються лише суб`єктів господарювання, у даному випадку директора магазину, а не інших посадових осіб. Враховуючи ці та інші обставини, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року, що оскаржується, не може бути визнана законною та обґрунтованою. За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказану скаргу задовольнити; постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього- закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Горбатовська С.А.