Постанова Кропивницький апеляційний суд № 383/910/20

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/24/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.01.2021 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі судового засідання Рябко А.Ю., адвоката Гольфіндера С.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника-адвоката Гольфіндера С.К. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2020 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поставлено за провину порушення вимог п.2.5 ПДР України, яке виразилось у тому, що він 19.09.2020 року о 21.10 год. керував автомобілем ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 в с.Чарівне по вул.Миру з ознаками алкогольного сп`яніння і, в присутності двох свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При таких обставинах, постановою судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю підтверджується наявними у справі письмовими доказами, показаннями свідків та відеозаписом обставин подій. У апеляційній скарзі захисник-адвокат Гольфіндер С.К. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді районного суду, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції біля власного будинку і транспортним засобом не керував, що виключає наявність у його діях складу даного правопорушення. При таких обставинах справи та відсутністю у матеріалах даних про направлення ОСОБА_1 у медичний заклад для визначення стану алкогольного сп`яніння, адвокат вважає, що притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладів, було безпідставними та незаконним. За клопотанням адвоката Гольфіндера С.К. судове засідання неодноразово відкладалося, у зв`язку з перебуванням у відпустці. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, зі слів адвоката у зв`язку з відсутністю транспортного сполучення між м. Бобринець та Кропивницький. З`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, пояснення захисника Гольфіндера С.К., який підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративної справи, задоволенню не підлягає за таких підстав. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров`я. Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій в розділі IX викладені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку, факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 054935 від 19.09.2020 року( а.с 1); долучених до протоколу поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.4,5); рапортом начальника Бобринецького ВП ГУНП про те, що ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку з порушенням ПДР України (а.с.3); відеозаписом обставин події, на якому чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського у присутності свідків відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 7). Більш того, переглядом наявного у справі відеозапису, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 на місці зупинки не оспорює факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, свої дії виправдовує тим, що алкогольні напої вживає вже протягом 4 днів, у зв`язку з сімейними проблемами, проявляє явні ознаки алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги адвоката Гольфіндера С.К. про незаконність притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, спростовуються відеозаписом обставин події та вищевказаними письмовими доказами, яким суд дав належну та об`єктивну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_5 у керуванні автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. Крім того вважає, що необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується захисником формально. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Гольфіндера С.К. в інтересах ОСОБА_1 про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому законні підстави для скасування постанови судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 відсутні. Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення районного суду, апеляційним судом не встановлено. Керуючись ст. 245, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гольфіндера С.К. залишити без задоволення. Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д. Л. Іванов