Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/1994/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/220/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.06.2021 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі судового засідання Рябко А.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Прибори І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2021 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , поставлено за провину, порушення вимог п.2.5 ПДР України, яке виразилось у тому, що він 09 березня 2021 року приблизно 23.13 год., керував автомобілем «ВАЗ-21063 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Г.України, 6/13 в м. Кропивницький з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, неприродна блідість, порушення та координації рухів) і, в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2021 року, ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 в умисному ухиленні від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, підтверджується наявними у справі письмовими доказами, відеозаписом обставин пригоди, а також поясненнями самого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді районного, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вказуючи на незаконність дій працівників поліції, які зупинили його автомобіль за відсутністю порушень вимог ПДР України безпідставно, не дотримались встановленої інструкцією процедури огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння (ст. 266 КУпАП) оформили протокол про адміністративне правопорушення з формальних підстав. ОСОБА_1 вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, відеофіксація обставин правопорушення є недопустимим доказом, а рішенні суду не грунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи. З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Прибори І.І., які підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров`я. Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій в розділі IX викладені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку, факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 188990 від 09.03.2021 року ( а.с 1); долучених до протоколу поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.2,3); відеозаписом обставин події, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського у присутності свідків відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі (а.с. 7). На відеофайлах, які долучені до матеріалів справи, чітко зафіксовано, як після роз`яснень інспектором поліції причин зупинки автомобіля, прав та обов`язків, ОСОБА_1 демонстративно у присутності свідків відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, більш того,обставини зазначені у протоколі, ОСОБА_1 не оспорює. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності, явно не відповідають об`єктивним даним, які зафіксовані на відео, спростовуються наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав належну та об`єктивну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 в умисному ухиленні від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Твердження апелянта, що долучений відеозапис складається з декількох різних фрагментів, неодноразово переривається, в той час як згідно діючого законодавства він здійснюється безперервно, а тому це є неналежним і недопустимим доказом, є безпідставними, оскільки законом не передбачено чітких вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису. Крім того, апеляційний суд відмічає, що відеозаписи, які містяться у справі, послідовні та охоплюють період з часу зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 до завершення оформлення процесуальних документів, повністю передають перебіг події, а тому відсутні підстави для визнання їх недопустимими доказами. Крім того, як зазначено вище, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення, ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції у визначеному законом порядку - не оскаржував. Відтак, наведене вище свідчить, що працівниками поліції порядок проведення огляду водія ОСОБА_1 на виявлення стану наркотичного сп`яніння не було порушено, а їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції ОСОБА_1 не представив. При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. Крім того вважає, що необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується формально. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому законні підстави для скасування постанови судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2021 року стосовно ОСОБА_1 - відсутні. Будь-яких порушень законодавства, під час оформлення протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення районного суду, апеляційним судом не встановлено. Керуючись ст. 245, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д. Л. Іванов