Постанова Львівський апеляційний суд № 464/3004/20

Справа № 464/3004/20 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю. Провадження № 22-ц/811/1888/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мікуш Ю.Р. суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. секретар: Сеньків Х.І. з участю: представника позивача Львівської міської ради-Поліщук О.С., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Качмара І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2020 року у справі за позовом Львівської міської ради до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності,- в с т а н о в и в : 09.06.2020 р. позивач Львівська міська рада звернулась в суд із позовом до відповідачів ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у якому просить скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на будівлю автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 344695346101 (номер запису про право власності 5429263); визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Луцевич М.Д. 29.05.2014 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , серія НАА номер 440608, зареєстрований в реєстрі за №382; скасувати державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_1 на будівлю автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 344695346101 (номер запису про право власності 5832461) та зобов`язати відповідача ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку з приведенням такої у попередній стан шляхом знесення приміщення будівлі автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. Разом із позовною заявою, 09.06.2020 р. від позивача Львівської міської ради надійшла заява про забезпечення вищевказаного позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачу ОСОБА_1 будь-яких дій щодо відчуження будівлі автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо будівлі автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 344695346101, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав. В обґрунтування заяви покликається на те, що реєстрація права власності на вказане нерухоме майно здійснено протиправно, внаслідок чого Львівська міська рада позбавлена можливості розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою комунальної власності. Існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Львівської міської ради до ухвалення рішення у справі обґрунтовує тим, що у випадку переходу права власності до інших осіб під час розгляду даної справи, позивач вимушений буде звертатись з новим позовом до суду. Зазначає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2020 року заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задоволено. Застосовано заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна будівлю автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 344695346101, шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб та проведення будь-яких реєстраційних дій відносно вказаного нерухомого майна. Ухвалу суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу безпідставною та необґрунтованою. Вважає, що суду не було підстав постановляти ухвалу про забезпечення позову без прийняття рішення про прийняття позову до розгляду. Постановляючи ухвалу, суд не пересвідчився в тому чи між сторонами дійсно виник спір та чи існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову. Забезпечивши позов, суд врахував лише інтереси позивача та не звернув уваги на інтереси інших осіб, які можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову. Позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач має намір відчужувати спірне майно. У порушення вимог процесуального права, суд не застосував заходів зустрічного забезпечення. Стверджує, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та дані правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки нерозривно пов`язані з особою. Відтак безпідставним і є забезпечення позову у цій справі. Просить ухвалу суду скасувати. Відповідно до ст. 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) на апеляційну скаргу представником позивача Львівської міської ради (далі ЛМР) Поліщук О.С. надано Відзив на апеляційну скаргу (далі Відзив) під заголовком «Пояснення на апеляційну скаргу. У наданому суду поясненні-Відзиві позивач зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята на підставі чинного законодавства. Судом враховано, що має місце спір з приводу нерухомого майна, яким його власник ЛМР не може належно розпоряджатися. У випадку вирішення спору в користь позивача, можуть виникнути труднощі щодо виконання рішення суду. Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Качмар І.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача ЛМР- Поліщук О.С., вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Матеріалами справи та судом встановлено, що Львівська міська рада звернулася в суд з позовом щодо неправомірної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на будівлю автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 344695346101 (номер запису про право власності 5429263); визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автомийки по АДРЕСА_1 укладеного 29.05.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Луцевич М.Д. та зареєстрованого в реєстрі №382. Просить скасувати державну реєстрацію права власності на спірну автомийку за відповідачем ОСОБА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку з приведенням такої до попереднього стану шляхом знесення приміщення будівлі автомийки літ. «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м. Одночасно із позовною заявою, позивачем подано суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачем ОСОБА_1 будь-яких дій щодо відчуження будівлі автомийки літ.»1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м по АДРЕСА_1 , а також заборони органам та суб`єктам уповноваженим на вчинення реєстраційних дій будь-яких реєстраційних дій щодо будівлі автомийки площею 390,6 кв.м по АДРЕСА_1 , в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав. Відповідно до ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Види забезпечення позову визначені у частині першій статті 150 ЦПК. Забезпечуючи позов шляхом заборони вчиняти відчуження в будь-який спосіб та проведення реєстраційних дій відносно спірного нерухомого майна, суд першої інстанції правильно зазначив, що між сторонами має місце спір з приводу нерухомого майна, яке може бути відчужене, що у випадку задоволення позову в користь позивача, можуть виникнути труднощі з приводу виконання рішення суду та повернення нерухомого майна його власнику. Однак, суд при застосуванні заходу забезпечення позову помилково прописав, що застосувати заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (зазначив об`єкт) та далі прописав шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб та проведення будь-яких реєстраційних дій відносно вказаного майна. Відтак накладення арешту шляхом заборони відчуження є два взаємовиключні види забезпечення позову. Позивач ЛМР у заяві просила заборонити вчиняти відчуження та заборонити проводити реєстраційні дії. Отже, суд при вирішенні питання забезпечення позову вийшов за межі прохальної частини заявника, допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні щодо обставин справи, що є підставою для зміни судового рішення відповідно до ч.1 п.3 ст. 376 ЦПК. Із долученого до апеляційної скарги Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 717 від 30.08.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак такий не може бути відповідачем в силу втрати цивільної правоздатності (ч.4 ст. 25 ЦК України). Враховуючи вище зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про зміну оскаржуваної ухвали, однак вважає, що заходи забезпечення позову визначені судом першої інстанції слід залишити у вигляді заборони відчуження в будь-який спосіб та проведення будь-яких реєстраційних дій відносно спірного нерухомого майна. Щодо інших доводів апеляційної скарги, такі не спростовують висновків суду та стосуються спору по суті. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 10 червня 2020 року змінити, виклавши резолютивну частину постанови у такій редакції: Заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задовольнити. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідачу ОСОБА_1 будь-яких дій щодо відчуження будівлі автомийки позначеної на плані літ.»1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м по АДРЕСА_1 . Заборонити органам та суб`єктам , які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на будівлю автомийки на плані під літерою «1Ф-2» загальною площею 390,6 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 344695346101. Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 - АДРЕСА_2 . Стягувач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896 м.Львів пл..Ринок,1. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складений 12 січня 2021 року. Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк