Постанова 4804 № 243/9382/20

Єдиний унікальний номер 243/9382/20 Номер провадження 33/804/33/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2021 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 420,40 грн., В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 20 жовтня 2020 року о 14:40, в м. Слов`янськ по вул. Банківська, біля буд. 90, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ-2410 номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати. Вважає, що судом порушено право на захист. 9 грудня 2020 року справа була розглянута у його відсутності, а судом проігноровані клопотання про відкладення розгляду для ознайомлення з матеріалами справи. Звертає увагу, що у 2006-2007 роках отримав дозу радіаційного опромінювання при виконанні робіт на ЧАЕС, через що вживає специфічні лікарські засоби, які не є наркотичними, проте у деякій мірі розслаблюють організм. Ці ж пояснення були надані працівникам поліції в присутності свідків на місці події. Спочатку він не відмовлявся від огляду, проте через грубу поведінку поліцейських, огляд проведено не було. Перевіривши матеріали слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачена. Згідно матеріалів провадження, ще 1 грудня 2020 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи 9 грудня 2020 року, проте 7 грудня разом з захисником Черидниченко Ю.В. подав заяви про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами провадження та визначення лінії захисту. Зі змісту заяв вбачається, що відповідний договір на надання правової допомоги був укладений в день звернення до суду. Тобто, на думку апелянта при розгляді справи 9 грудня 2020 року, судом було грубо порушено ст. 268 КУпАП та його право на захист. Разом з тим, при перевірці матеріалів провадження встановлено, що дана версія апелянта є необґрунтованою, оскільки фактично дані обставини мали місце не через процесуальні порушення суду, а виключно через його неналежну процесуальну поведінку, оскілки в якості лінії захисту ним фактично було обрано затягування розгляду справи шляхом зриву судових засідань та зловживання процесуальними правами. Так, після надходження справи до суду 27 жовтня 2020 року, судове засідання було призначено на 11 листопада 2020 року та здійснено виклик ОСОБА_1 , який ним отримано 7 листопада 2020 року (а.с. 13). Проте в судове засідання він не з`явився та 10 листопада 2020 року надав заяву про відкладення розгляду в зв`язку з хворобою, що згідно відмітки на цьому документі була здана до канцелярії суду ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 435 від 28 грудня 1993 року (а.с. 11). З наведено вбачається, що захисник Чередниченко Ю.В. вступив у справу щонайменше 10 листопада 2020 року. Разом з тим, в наступне судове засідання 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 знову не з`явився та заявив клопотання про відкладення розгляду з підстав, що вирішує питання щодо залучення захисника та бажає разом з ним ознайомитись з матеріалами справи. При цьому, ним долучено копію лікарняного за період з 9 по 14 листопада 2020 року, згідно якого він перебував на амбулаторному лікуванні. Жодних заборон чи обмежень участі у судовому засіданні не встановлено. У чергове судове засідання призначене на 9 грудня 2020 року, ОСОБА_1 знову не з`явився та разом з захисником Чередниченком Ю.В. звернувся до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, зміст яких наведено вище та знову зведений до необхідності ознайомлення з матеріалі вами справи та підготовкою до справи. За таких обставин вбачається, що сторона захисту 9 грудня 2020 року створила штучні підстави для відкладення розгляду, а тому суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо відмови у задоволенні відповідного клопотання та провів розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, оскільки протягом 7 листопада 9 грудня 2020 року вони безумовно мали можливість ознайомитись з матеріалами справи та визначитись щодо лінії захисту. Крім того, адміністративний матеріал наданий суду поліцейськими складається з восьми сторінок та не потребує для ознайомлення тривалого часу, що також вказує на відсутність реальної необхідності у відкладенні розгляду на іншу дату та неявки у призначене судове засідання. Таким чином, жодного порушення права на захист в даному випадку не вбачається, оскільки, як зазначено вище розгляд справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності був зумовлений не процесуальними порушеннями суду, а виключно процесуальним зловживанням сторони захисту та прагненням в такий спосіб уникнути адміністративної відповідальності шляхом затягування судового розгляду. При цьому, неналежну процесуальну поведінку продовжено ОСОБА_1 і в апеляційному суді. Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Так, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт належним чином обізнаний про час та місце розгляду справи в Донецькому апеляційному суді 12 січня 2021 року. Відповідний виклик до суду ним особисто отримано 6 січня 2021 року (а.с. 34). Разом з тим, 11 січня 2021 року від ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду з підстав, що на теперішній час діють карантинні обмеження, через що він не має можливості прибути в судове засідання. Жодні посилання на те, які саме обмеження об`єктивно унеможливлюють прибуття до суду у поданому клопотанні не зазначені. Тобто, подане клопотання є необґрунтованим, оскільки містить виключно посилання на загальні підстави без жодних вказівок на те, які саме перешкоди та складності заважають апелянту прийняти участь у розгляді справи. Крім того, згідно постанови Кабінету міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09 грудня 2020 року, якою визначено карантинні заходи на період з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року та з 8 січня 2021 року до 25 січня 2021 року, жодних обмежень транспортного сполучення між містами Донецької області не встановлено, а відтак саме по собі проведення протиепідемічних заходів не є автоматичною та об`єктивною підставою для відкладення судового засідання, оскільки жодних обставин, які реально, а не формально унеможливлювали прибуття ОСОБА_1 у визначених час до апеляційного суду не вбачається та самим апелянтом не наведено. Відсутні і жодні заяви про проведення дистанційного судового провадження. Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про відкладення апеляційного розгляду задоволенню не підлягає, оскільки при наявності його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, жодних поважних причин неявки до апеляційного суду ним не наведено. Здійснюючи апеляційний перегляд по суті апеляційної скарги слід зазначити, що згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Так, єдиними підставами для незгоди з оскаржуваним рішенням стали наявні на думку апелента порушення права на захист, що було спростовано вище, та його вказівка про те, що ознаки наркотичного сп`яніння виникли у ОСОБА_1 через вживання специфічних лікарських препаратів, які він приймає внаслідок отриманого у 2006 2007 році радіаційного опромінювання на ЧАЕС. Натомість, відповідно до п. 2.5 ПДР України встановлено імперативний обов`язок водія пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порушення вказаного пункту ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що встановлює відповідальність за відмову від такого огляду, особою, що керує транспортним засобом. Сам факт керування, наявність ознак сп`яніння та законність запропонованого порядку огляду ніким не оспорюється та підтверджується апелянтом та відеозаписом порушення. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Підстав для закриття провадження не вбачається, оскільки вживання лікарських препаратів в жодному випадку не виправдовує відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та не спростовує адміністративної відповідальності за такі дії. Доводи апелянта про те, що він спочатку не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, пояснював працівникам поліції, що вживає ліки та фактично відмовився від огляду через грубість поліцейських є безпідставними, оскільки спростовуються наданим суду відеозаписом, згідно якого жодної нетактовної поведінки працівників поліції та відповідних пояснень ОСОБА_1 не вбачається. За таких обставин, вказані твердження є надуманими та такими, що викликані виключно прагненням уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, перевіривши постанову судді, в межах апеляційної скарги, підстав для її скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.. Суддя