Постанова 4803 № 243/779/24
від 03.06.2024 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1223/24 Справа № 243/779/24 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І.О. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерка, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень. Стягнуто з неї судовий збір в розмірі 605,60 грн., В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 9.01.2024 о 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , здійснила торгівлю алкогольними напоями з рук, а саме коньяку «ADJARI» 0,5 л, міцністю 40‰ громадянину ОСОБА_2 за 250 грн., чим порушила п. 7, ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП. На вказане рішення ОСОБА_1 подала апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді відносно неї скасувати та закрити провадження по справі. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу, за її відсутності, маючи належну заяву про відкладення розгляду справи. Вказує, що робітники поліції незаконно оглянули домоволодіння, оскільки воно є приватною власністю. Наголошує, що зі сторони робітників поліції була провокація на купівлю Молюком пляшки коньяку. Перевіривши матеріали слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, рапортом, протоколом огляду речей та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно видала зі свого домоволодіння: пиво «Лящ» 0,5 л ж/б 42 шт., слабоалкогольний напій «Shake» 0,5 л ж/б 26 шт., пиво «Оболонь» 0,5 л ж/б 56 шт., слабоалкогольний напій «Revo» 0,5 л 7 шт., горілка «Greenday» 1 л 2 шт., коньяк «Adjari» 0,5 л 3 шт., вино «Villa UA Muscat» 1,5 л, вино «Fragolino» 0,7 л 1 шт., пиво «Жигулівське» 2,4 л 6 пляшок, пиво «Zibert» 2,25 л 8 пляшок, пиво «Львівське 1715» 2,25 л 1 шт.; поясненнями свідка ОСОБА_2 , який вказав, що придбав у ОСОБА_1 пляшку коньяку «ADJARI» 0,5 л, за 250 грн.. Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду. Довод апелянта про незаконний огляд приватного володіння за адресою АДРЕСА_1 , не знайшов свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Так, відповідно до матеріалів справи, огляд речей проводився на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , яке вона видала добровільно, про що зазначено в протоколі огляду речей від 19.01.2023 року. Також слід зауважити, що будь-яких рішень для проведення огляду чинним законодавством не передбачено, на відміну від обшуку, тому вказана процедура з залученням свідків, була проведена без порушень. Крім того під час огляду та вилучення алкогольних напоїв зауважень та клопотань від присутніх при проведенні даної процесуальної дії не надходило. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України, п. 33 рішення у справі Гурепка проти України). Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що провокація злочину має місце,коли поліцейські або особи,які діють за їх вказівками не обмежуються пасивним розслідуванням,а з метою встановлення злочину,тобто порушення справи та здобуття доказів,впливають на суб`єкта,схиляючи його до вчинення злочину,який у іншому разі не був би вчинений. При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації. Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу є, зокрема, охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Щодо пояснень ОСОБА_1 , що нею вчинено адміністративне правопорушення внаслідок провокації з боку працівників поліції, вони є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи. Згідно доказів по справі покупець ОСОБА_2 , є військовослужбовцем, та жодного відношення до правоохоронних органів не має, прийшов за місцем мешкання ОСОБА_3 та сказав, що йому потрібна пляшка коньяку, після чого вона надала пляшку коньяку, тим самим здійснила продаж алкогольного виробу. На думку апеляційного суду, згідно наявних матеріалів справи ОСОБА_2 не було здійснення дій які можливо було розцінити як провокацію на продаж коньяку. Оскільки ОСОБА_4 лише сказав, що йому потрібен коньяк, всі наступні дії ОСОБА_1 були добровільними спрямованими на незаконний продаж алкогольного напою громадянину, тому доводи апеляції в цій частині не знайшли свого підтвердження. Обговорюючи доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст.286 КУпАП, а саме порушення права на захист та розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, маг право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, Іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглядались в суді першої інстанції з лютого 2024 року. Судом першої інстанції неодноразово викликалась ОСОБА_1 для розгляду справи по суті, але нею неодноразово надавались заяви про відкладення справи, а саме 16.02.2024, 29.03.2024, 03.04.2024. Апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення, у повній мірі забезпечено право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя. Їй була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав передбачених ст. 268 КУпАП. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки її дії безумовно свідчать про зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу, тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 8 ЗУ Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Згідно п. 3 Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого Постановою КМУ №1457 від 29.12.2021, заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку. Згідно п. 1 Наказу командувача оперативно-стратегічного угрупування військ ІНФОРМАЦІЯ_2 №16од від 09.07.2022, заборонено з 11 липня 2022 року на території Донецької області на період дії правового режиму воєнного стану торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Аналогічна заборона міститься й у Розпорядженні Голови Донецької обласної військової адміністрації №365/5-22 від 11.08.2022, яка є у вільному доступі для ознайомлення. Також, вказане розпорядження розповсюджується на суб`єктів господарювання та населення районних державних адміністрацій, районних військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів, виконавчим органам сільських, селищних, міських рад Донецької області, а тому доводи захисника про те що вказаний наказ стосується лише військових є надуманим. Відповідальність за ч. 3 ст. 156 КУпАП настає у випадку торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, а доводи, зазначені захисником у своїй апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя