Ухвала КАС ВС № 280/6034/19

УХВАЛА 12 січня 2021 року м. Київ справа № 280/6034/19 адміністративне провадження № К/9901/536/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №280/6034/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління служби безпеки України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії УСБУ в Запорізькій області щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20.10.2018 по 13.09.2019 викладеної у листі №59/Ш-471/22 від 05.11.2019; -стягнути з відповідача на користь позивача 230 023,12 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20.10.2018 по 13.09.2019; 10 березня 2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 164 802 грн 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 15 жовтня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду змінено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №280/6034/19 в частині визначеної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визначивши середній заробіток, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , у розмірі 50 000 грн. На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 05 січня 2021 року. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду даної справи є протиправність відмови відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні його з військової служби на підставі наказу т.в.о. Голови Служби СБУ «По особовому складу» від 31 липня 2018 року № 967-ос, яким позивача відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «з» (у зв`язку із застосуванням заборони передбаченої частинами третьою або четвертою статі 1 Закону України «Про очищення влади») пункту 2 частини шостої статі 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Служби безпеки України у званні підполковника, з правом носіння військової форми одягу. Отже, позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України. Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню. Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі не навів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №280/6034/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич О.В. Кашпур