Ухвала КАС ВС № 816/1269/16

УХВАЛА 11 січня 2021 року м. Київ справа № 816/1269/16 адміністративне провадження № К/9901/34794/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №816/1269/16 за адміністративним позовом Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, УСТАНОВИВ: Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась до адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 285968,57грн, з єдиного податку з фізичних осіб 230928,89грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, 25288,99грн. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року частково задоволено заяву начальника, голови Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про заміну сторін виконавчого провадження їх правонаступниками та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №816/1269/16. Замінено сторін виконавчого провадження та поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі №816/1269/16 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 14 грудня 2020 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку до Верховного Суду. Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту ухвалення. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 09 грудня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 14 грудня 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року не отримав, а про наявність ухвали дізнався 16 листопада 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Керуючись інформацією з інформаційного ресурсу Єдиного державного реєстру судових рішень, суд касаційної інстанції з`ясував, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №816/1269/16 надіслано судом до Реєстру 09 листопада 2020 року, зареєстровано 10 листопада 2020 року та оприлюднено 11 листопада 2020 року. Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованими наведені заявником обставини щодо неотримання копії судового рішення та щодо можливості подання касаційної скарги у найкоротший термін. Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року адміністративний позов Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 30 березня 2020 року Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулось із заявою про заміну позивача та відповідача у справі, а також сторін виконавчого провадження їх правонаступниками на Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області та на ОСОБА_1 відповідно, а також про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі №816/1269/16 у зв`язку з його пропуском з поважних причин. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року вказану заяву задоволено частково. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 12 серпня 2020 року звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №816/1269/16 залишено без руху залишено на підставі частини третьої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку, а відповідач не порушує питання про поновлення цього строку та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 22 жовтня 2020 року. Проте станом на 09 листопада 2020 року обґрунтована заява про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги не надходила. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №816/1269/16 відмовлено. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13 жовтня 2020 року надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк апелянтом не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунено. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, - УХВАЛИВ: Визнати поважними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №816/1269/16. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №816/1269/16 за адміністративним позовом Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова