Ухвала КАС ВС № 440/5244/19

УХВАЛА 12 січня 2021 року м. Київ справа № 440/5244/19 адміністративне провадження № К/9901/35788/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Данилевич Н.А., Мельник-Томенко Ж.М. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати відмову відповідача у виплаті грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину оплачуваної відпустки за 2019 рік у кількості 10 діб у 2019 році незаконною; визнати відмову відповідача у виплаті грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину оплачуваної відпустки за 2018 рік у кількості 29 діб у 2019 році незаконною; зобов`язати відповідача нарахувати шляхом збільшення сум додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за серпень 2019 року та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за 10 діб у розмірі 4670,10 грн; зобов`язати відповідача з урахуванням виплати ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення за серпень 2019 року з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення та індексації виплаченої протягом останніх 24 місяців перед звільненням направити додатково на адресу позивача та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку розміру пенсії довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язати відповідача нарахувати шляхом збільшення місячного грошового забезпечення за жовтень 2019 року та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за 29 діб у розмірі 13543,29 грн. Позовні вимоги обґрунтував посиланням на нездійснення відповідачем повного розрахунку під час звільнення зі служби, а також неналежне виконання вимог законодавства щодо оформлення документів для призначення пенсії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, позов задоволено частково. Зобов`язано Департамент захисту економіки Національної поліції України включити у довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відомості про отриману ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за цей період та надіслати таку довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. В іншій частині позову відмовлено. 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права. Заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відомостей про те, що позивач є посадовою особою відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається. Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків судів висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у справах №712/9213/18, №826/1543/17 відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми, проте позивачем таких винятків не зазначено, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Після звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, заявник надіслав клопотання про передачу справи №440/5244/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання мотивоване неоднаковістю застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у справах №826/8185/18 та №818/1276/17. Ознайомившись із змістом судових рішень у зазначених справах, колегія суддів вважає, що вони прийняті за інших фактичних обставин, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про передачу справи №440/5244/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №440/5244/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О.В. Кашпур Судді: Н.А. Данилевич Ж.М. Мельник-Томенко