Постанова 4857 № 140/8101/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/8101/20 пров. № А/857/13528/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., судді Шинкар Т.І, Іщук Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Димарчук Т.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач) щодо виплати йому перерахованої пенсії з 01.01.2018 у заниженому розмірі, а саме : з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2109 по 01.01.2020 щомісячно 75% суми підвищення пенсії, визначеної на 01.03.2018, зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 (з урахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної на 01.03.2018 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103) станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених виплат та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити його адміністративний позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Верховний Суд у рішенні від 06.08.2019, постановленому по зразковій справі №160/3586/19, зазначив, що Постановою №103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій, відповідно дійшов висновку про те, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, а також розмірів такої доплати не охоплюється поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії», отже у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження встановлювати строки та порядок виплати вже перерахованої пенсії. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ) не передбачають можливості відстрочення (розстрочення, встановлення іншого порядку) виплати перерахованої (нарахованої) пенсії. З огляду на викладене, не може бути застосована до спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №804 від 14.08.2019 (далі Постанова №804). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення, покликаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просить оскаржуване рішення залишити без змін. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. З 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу відповідно до Постанови №103. 06.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити чи було застосовано відповідачем до розміру його пенсії пункт 2 Постанови №103 та на якій підставі. ГУ ПФУ листом №2340-2153/Г-02/8-0300/20 від 07.04.2020 позивача було повідомлено, що з 01.03.2018 йому було перераховано пенсію за вислугу років згідно Постанови №103. Так, з 01.01.2018 пенсія виплачувалася у розмірі 50% підвищення пенсії, а з 01.01.2019 до 01.01.2020 - 75% підвищення пенсії. Постановою №804, яка набрала чинності 04.09.2019, встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Нарахування та виплата з 01.01.2018 позивачу 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 неможливо, оскільки діючим законодавством не передбачено проводити виплату пенсії із виключенням поетапності, а розмір пенсії позивача перерахований відповідно до встановлених норм чинного законодавства. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії у розмірі 100% суми підвищення протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із скасуванням рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункту 2 Постанови №103, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу має виплачуватись у розмірі 100% суми підвищення пенсії. При цьому, застосував до спірних правовідносин правовий висновок, висловлений Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019, постановленого у зразковій справі №160/3586/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020. Суд апеляційної інстанції враховує, що рішення суду першої інстанції від 13.08.2020 оскаржене в апеляційному порядку лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому в неоскарженій сторонами його частині, яким задоволено позовні вимоги, не являється предметом апеляційної перевірки. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень ч.2 ст.308 КАС України. Стосовно рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.1 ст.63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4 ст.63 Закону №2262-XII). З наведеного слідує, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії звільненим із служби військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом. Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. За змістом ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (тут і надалі - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Постановою №704, яка відповідно до п.10 набирає чинності з 01.03.2018, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. З метою реалізації положень частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103. Пунктами 1, 2 Постанови №103 визначено, зокрема, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах : з 01.01.2018 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 75%; з 01.01.2020 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Пунктом 2 Постанови №103 були внесені зміни до Порядку №45, пункт 5 якого викладено в такій редакції : «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням». Проте, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/1, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верхового Суду від 09.04.2020 по справі №640/19928/18. Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, п.1 та п.2 Постанови №103 були чинними та не скасованими. За таких обставин у відповідача не було правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин чинних на той час норм п.1 та п.2 Постанови №103, а також здійснення у інший спосіб виплати перерахованої пенсії. Відтак, дії відповідача щодо проведення виплати позивачу перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови №103 підвищеної пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 50% суми підвищення пенсії та за період з 01.01.2019 по 05.03.2019 у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, не можуть вважатися протиправними, оскільки здійснення такої виплати за вказаний період проведено відповідачем на виконання пункту 2 Постанови №103, чинного до 05.03.2019. У рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №160/3586/19, залишеного без змін за результатами апеляційного перегляду постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, зазначено, що у зв`язку із скасуванням пункту 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Верховний Суд вказав, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії. Таким чином, враховуючи, що пункт 2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови з 05.03.2019 є протиправною. Водночас, 14.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №804, якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. З огляду на те, що Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії є протиправною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно), оскільки відповідач на підставі Постанови №804 зобов`язаний був виплачувати пенсію з врахуванням зазначеної суми підвищення пенсії, починаючи з 04.09.2019. Постановою №1088 установлено, що з 01.01.2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704, здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Одночасно виключено пункти 1-3 Постанови №103. При цьому, суд враховує, що організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VII від 27.02.2014 (далі - Закон №794-VII). За змістом статей 49, 52 Закону №794-VII, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом. Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом. Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» №3166-VI від 17.03.2011 (далі - Закон №3166-VI). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №3166-VI, систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (ч.1, 3 ст.3 Закону №3166-VI). У частинах першій та третій статті 21 Закону №3166-VI закріплено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 визначено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Таким чином, в період дії порядків виплати пенсій, затверджених Постановою №103 та Постановою №804, останні підлягали безальтернативному застосуванню відповідачем в період 2018 року, з 01.01.2019 до 05.03.2019 та з 04.09.2019 до 31.12.2019. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому пенсії у заниженому розмірі у період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) та зобов`язання ГУ ПФУ здійснити йому виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно в розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Стосовно позовної вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів, колегія суддів вважає таку передчасною, оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам. Вказане узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 по справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 по справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 по справі №140/1547/19, від 15.07.2020 по справі №520/3360/19, від 25.03.2020 по справі №804/175/1638/18 та ухвалі Верховного Суду, зокрема від 18.06.2020 по справі №240/12556/19, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України враховуються при розгляді даної справи. Стосовно доводів скаржника з покликанням на дії Кабінету Міністрів України, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до 05.03.2019, тобто на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, діяли норми та підлягали застосуванню суб`єктами владних повноважень норми про часткову виплату пенсії, зокрема й ГУ ПФУ та після скасування судом виплату пенсії відновлено у повному обсязі. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року по справі №140/8101/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Т. І. Шинкар Л. П. Іщук