Постанова Полтавський апеляційний суд № 553/2310/20
від 11.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/2310/20 Номер провадження 33/814/137/21Головуючий у 1-й інстанції Високих М. С. Доповідач ап. інст. Томилко В. П. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П. з секретарем Гавриленко Л.М., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Дігтярь Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 07 грудня 2020 року,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір в сумі 420 грн 40 коп. Згідно з постановою 29.10.2020 близько 21 год. 25 хв. по вул.Чураївни 2В у м. Полтаві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-110207», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосування газоаналізатора «Алкотестер 750» та у медичному закладі (ПОНД м.Полтава), водій відмовився у присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. Аргументуючи прийняте рішення суддя зазначив, що докази, які були досліджені в судовому засіданні є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей), об`єктивно узгоджуються між собою та наданими порушником поясненнями в ході розгляду справи, що у сукупності дало суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом». Не погодившись з даним рішенням судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову судді, закривши провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що залишився непідтвердженим факт керування ним автомобілем на час зустрічі з поліцейськими, жоден доказ не вказує на те, що працівники поліції зупинили його автомобіль. Апелянт зазначає, що газоаналізатор «Алкотестер 750» не знаходиться у переліку дозволених для застосування засобів перелічених МОЗ та Держспоживстандартом. Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не вказана частина ст.130 КУпАП, за якою передбачена його відповідальність. Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався. Приписами ст.7 КпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 29 жовтня 2020 року керував автомобілем ЗАЗ в м. Полтава по вул. Чураївни з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини рота, незв`язна мова, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в умовах наркологічного диспансеру, у встановленому законом порядку, та за допомогою Алкотестера Драгер, на вимогу працівників поліції, відмовився у присутності двох свідків. 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України №2617-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень". Вказаним законом ст.130 КпАП України викладена в новій редакції та передбачає відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Водночас, Кримінальний Кодекс України доповнений статтею 286-1, якою встановлена, зокрема, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, притягуючи 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України за те, що він 29 жовтня 2020 року, тобто після набрання чинності Законом України №2617-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суддею порушено вимоги ст.8 КпАП України, відповідно до яких особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Водночас, відповідно до ст.253 КпАП України, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Згідно з ч.2 ст.284 КпАП України, постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування. Враховуючи наведене, постанова судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню прокурору для виконання вимог ст. 214 КПК України. За таких обставин апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 07 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати. На підставі ст. ст. 8,9, 253, 284 КУпАП провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити та матеріали направити керівнику Полтавської місцевої прокуратури для прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського Апеляційного суду В.П. Томилко.