Постанова 4803 № 203/2835/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5493/20 Справа № 203/2835/19 Головуючий у першій інстанції: Католікян М. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А, при секретарі Догоновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», начальник Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лисенко Дмитро Борисович, старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Астаркіна Євгенія Павлівна, - ВСТАНОВИЛА: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що 03.04.2018 року її представник ознайомився із матеріалами виконавчого провадження №54839440, у якому вона є боржником. 06.08.2019 представник повторно ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та повідомив їй, що в матеріалах міститься лист від 05.08.2019 року начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. на її адресу та адресу ДП «СЕТАМ», обґрунтований статтею 49 Закону України «Про іпотеку». 05.08.2019 року ДП «СЕТАМ» на своєму інтернет сайті виставило на електронні торги належне їй нерухоме майно - нежитлове приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 . Дата проведення аукціону - 04.09.2019 року, стартова ціна - 648393,60 грн. Першу оцінку майна було проведено 26.02.2018 року з визначенням його вартості в сумі 810492,00 грн. Повторна оцінка майна не проводилась. Таким чином, на момент повторної передачі майна на торги оцінка майна втратила свою дію в силу положень частини 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак визначення вартості майна на підставі оцінки, яка вже не діє 17 місяців та 6 днів є протиправним. Крім того, виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа про стягнення з неї на користь банку заборгованості за кредитним договором. Виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутній. В зв`язку з цим, виконавче провадження повинно здійснюватись в рамках Закону України «Про виконавче провадження», а не Закону України «Про іпотеку». Таким чином, виконавча служба фактично змінила спосіб виконання рішення про стягнення боргу, оскільки за змістом листа від 05.08.2019 року відбувається звернення стягнення на іпотечне майно. Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» нереалізоване на електронних торгах майно виставляється на повторні торги за ціною, що становить 85% його вартості. Між тим, згідно з частиною 2 статті 49 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу на других електронних торгах становить 80% початкової вартості. Належне боржниці майно було виставлено на повторні торги за ціною 648393,60 грн., тобто за ціною, зменшеною на 20%, з чого вбачається застосування частини 2 статті 49 Закону Закону України «Про іпотеку». Тому скаржник просила визнати неправомірними дії Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області в особі начальника Лисенка Д.Б. та старшого державного виконавця Астаркіної Є.П. у рамках виконавчого провадження №54839440 щодо визначення стартової ціни повторних торгів нежитлового приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 648393,60 грн. на підставі звіту від 26.02.2018 року; визнати неправомірними дії начальника Центрального ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. щодо складання, підписання та направлення листа від 05.08.2019 року №13.5-34/3100.13 «Щодо уцінки предмету іпотеки» та зобов`язати Центральний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати вказаний лист від 05.08.2019 року №13.5-34/3100.13 (а.с. 1-6 т.1). Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року скаргу залишено без задоволення (а.с. 222-225 т.1). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення скарги в повному обсязі (а.с. 231-235 т.1). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного. Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За змістом ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України). Судом встановлено, що 20 лютого 2017 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська на виконання рішення суду у цивільній справі №203/7722/14-ц, що набрало законної сили 01.12.2015 року, було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 15.06.2007 року в сумі 2082799,60 грн. та судових витрат в сумі 3654,00 грн. (а.с. 18-19, 134-135 т.1). 04 жовтня 2017 року стягувачем вказаний виконавчий лист разом із заявою про його примусове виконання було пред`явлено до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 133 т.1). Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 05.10.2017 року відкрито виконавче провадження №54839440 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа №203/7722/14-ц (а.с. 21-22, 139-140 т.1). Того ж дня державним виконавцем було ухвалено постанову про арешт майна боржника, а 29.11.2017 року про розшук майна боржника (а.с. 142-143, 155-156 т.1). Постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 12 січня 2018 року №54839440 про опис майна боржника, постановлено описати та накласти арешт на належне ОСОБА_1 нежитлове приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 167-170 т.1). 23 січня 2018 року відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було ухвалено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості арештованого майна - нежитлового приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 173-175 т.1). На виконання зазначеної вище постанови від 23.01.2018 року ФОП ОСОБА_2 було виготовлено відповідний висновок №2602.1/18 від 26.02.2018, згідно з яким ринкова вартість арештованого нерухомого майна - нежитлового приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 становить 810492,00 грн. (а.с. 177-178 т.1). 13 березня 2018 року до ДФ ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію майна боржника (а.с. 182-184 т.1). Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 травня 2018 року у цивільній справі №203/1403/2018 зупинено стягнення у виконавчому провадженні №54839440 (а.с. 192-193 т.1). 03 травня 2018 року державним виконавцем на виконання зазначеної вище ухвали суду від 02.05.2018 року винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54839440, копія якої направлена організатору електронних торгів - ДФ ДП «СЕТАМ» (а.с. 195, 196-197 т.1). 19 червня 2019 року на адресу відділу надійшла ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.06.2019 про скасування заходів забезпечення скарги ОСОБА_1 , вжитих ухвалою від 02.05.2018. 24 червня 2019 року державним виконавцем було ухвалено постанову про поновлення виконавчого провадження №54839440 (а.с. 199-200 т.1). Листом Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 05 серпня 2019 року №13.5-34/3100.13 "Щодо уцінки предмета іпотеки" було повідомлено Дніпропетровську філію ДП "Сетам" МЮУ, зокрема, що згідно повідомлення ДФ ДП "Сетам" торги по лоту №272496 по реалізації предмета іпотеки, а саме нежитлового приміщення №1 по АДРЕСА_1 не відбулись 02.05.2019 року; станом на 05.08.2019 року повідомлення про бажання придбати предмет іпотеки на адресу відділу не надходило, у зв`язку з чим відділ просить провести уцінку вищевказаного нерухомого майна (а.с. 20, 203 т.1). ДП «СЕТАМ» арештоване майно було виставлено на повторні торги, призначені на 04.09.2019 року з уцінкою вартості реалізуємого майна на 20% - до 648393,60 грн. (а.с. 204 т.1). 04 вересня 2019 року вказане нерухоме майно було продане у ході електронних торгів за ціною 1310000,00 грн., що підтверджується копією акту про реалізацію від 06.09.2019 року, складеного головним державним виконавцем Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 209-212 т.1). Згідно листа Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 06.09.2019 року №13.5-34/16036/13 повідомлено ДП «СЕТАМ», що на рахунок з обліку депозитних сум Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 06.06.2019 року надійшли грошові кошти у розмірі 1244500,00 грн. Також встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року та постановою Верховного Суду від 27 січня 2020 року, у цивільній справі №203/1631/18 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії начальника Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. щодо підписання та надсилання до ДП «Сетам» заявки від 13 березня 2018 року на реалізацію у межах виконавчого провадження №54839440 належного боржнику нежитлового приміщення №1 на АДРЕСА_1 ; визнання неправомірними дії державного виконавця Астаркіної Є. П. щодо направлення заявки на реалізацію арештованого майна начальнику виконавчої служби для підписання та передачі організатору електронних торгів з реалізації майна боржника ОСОБА_1 ; визнання неправомірними дії Центрального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо реалізації та проведення 02 травня 2018 року електронних торгів з реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ; зобов`язання вказаний відділ після відновлення виконавчого провадження №54839440 скасувати результати електронних торгів від 02 травня 2018 року та припинити електронні торги і зняти майно з реалізації (а.с. 215-219 т.1). Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 10 вказаного вище Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»). За положеннями частини 5 вказаної вище статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Частиною 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Згідно з частинами 1-3 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (частина 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»). Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статті 57 цього Закону (частина 3 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»). За положеннями частини 5 статті статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Порядок реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, згідно пункту 2 якого реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. За змістом пункту 1 розділу II "Передача майна на реалізацію" зазначеного вище Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Разом з тим, за положеннями частин 1-2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (частина 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно ч. 5 вказаної вище статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Відповідно до ч. 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Виходячи з викладеного, встановивши, що нежитлове приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 було направлено на реалізацію до ДП «СЕТАМ» 13 березня 2018 року, тобто через 15 днів з дня виготовлення ФОП ОСОБА_2 висновку №2602.1/18 від 26.02.2018 року про ринкову вартість вказаного нерухомого майна, - колегія приходить до висновку, що шестимісячний строк дійсності вказаного висновку закінчився (26.08.2018 року) після передачі майна на реалізацію, а тому його повторна оцінка згідно з положеннями ч. 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» не потребувалась. Щодо вимог скарги в частині визнання неправомірними дії начальника Центрального ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. щодо складання, підписання та направлення листа від 05.08.2019 року №13.5-34/3100.13 «Щодо уцінки предмету іпотеки» та зобов`язання Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати вказаний лист від 05.08.2019 року №13.5-34/3100.13, колегія зазначає наступне. Пунктом 1 розділу IX "Повторні електронні торги" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, встановлено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, зобов`язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого та другого цього пункту, не пізніше як протягом п`яти робочих днів з дня підписання протоколу. У розділі 1 "Загальні положення" зазначеного вище Положення дано визначення терміну Організатор, згідно якого організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора (далі - Конкурс), передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. На виконання абзацу четвертого пункту 15 розділу ХІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12 лютого 2019 року №413/5) за результатами конкурсу з визначення організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна, проведеного 18 березня 2019 року, переможцем конкурсу визначено державне підприємство «СЕТАМ». Вимоги скарги обґрунтовуються непогодженням скаржника з визначенням вартості ціни продажу арештованого нерухомого майна на повторних (других) торгах з уціненням на 20% відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку". Як встановлено вище, листом Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 05 серпня 2019 року №13.5-34/3100.13 "Щодо уцінки предмета іпотеки" було повідомлено Дніпропетровську філію ДП "Сетам" МЮУ, зокрема, що станом на 05.08.2019 року повідомлення про бажання придбати предмет іпотеки на адресу відділу не надходило, у зв`язку з чим відділ просить провести уцінку вищевказаного нерухомого майна (203 т.1). Таким чином, зазначеним вище листом не визначалась ціна продажу арештованого майна на повторних (других) торгах. У ньому організатор торгів ДП "Сетам" лише повідомлявся про відсутність повідомлень про бажання придбати арештоване майно, яке є предметом іпотеки з проханням провести уцінку майна без зазначення його вартості після уцінки або розміру уцінки у відсотковому відношенні (а.с. 203 т.1). Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні (другі) електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків його вартості саме Організатором, в даному випадку ДП "Сетам" (пункт 1 розділу IX Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5); враховуючи, що дії (бездіяльність) зазначеної юридичної особи не є предметом розгляду у даній справі, - колегія приходить до висновку про відсутність підстав також для задоволення скарги в іншій частині щодо визнання неправомірними дії начальника Центрального ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенка Д.Б. щодо складання, підписання та направлення листа від 05.08.2019 року №13.5-34/3100.13 «Щодо уцінки предмету іпотеки» та зобов`язання Центральний ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати вказаний лист від 05.08.2019 року №13.5-34/3100.13. Необхідно також зауважити, що лист Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 05 серпня 2019 року №13.5-34/3100.13 "Щодо уцінки предмета іпотеки" несе лише інформативний характер між вказаним відділом та ДП "Сетам" та не містить ознак будь-якої виконавчої (розпорядчої) дії для останнього. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, яке належало скаржнику, реалізовувалось в рахунок погашення боргу за виконавчим листом №203/7722/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором №2007-ПМ-67 від 15.06.2007 року (а.с. 134-135 т.1). Разом з тим, згідно відомостей з Державного реєстру іпотек №99474296 від 05.10.2017 року вбачається, що нежитлове приміщення №1 на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за договором іпотеки №2007-ПМ-67 від 15.06.2007 року, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 15.06.2007 року №2007-ПМ-67 (а.с. 144-146 т.1). Положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною сьомою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя. Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №522/10127/14-ц (провадження №14-428цс18). Доводи апеляційної скарги про те, що норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав. Посилання апелянта на те, що саме на державного виконавця покладено обов`язок визначення вартості, оцінки майна боржника, а також зменшення (уцінка) його вартості, згідно статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», є необгрунтованими. Як зазначено вище, пунктом 1 розділу IX "Повторні електронні торги" Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, чітко встановлено, що нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку за результатами конкурсу з визначення організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна, переможцем конкурсу визначено державне підприємство «СЕТАМ». Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Суд звертає увагу, що, згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, розглянувши справу у межах доводів скарги на дії державного виконавця та у межах доводів апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Судді