Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/4064/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4064/20 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний альянс», про скасування постанови та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. 17 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича від 26 грудня 2019 року ВП №60900905 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №60900905 від 17.12.2019 року з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. від 04.12.2019 року №897 про звернення стягнення на соняшник врожаю 2019 року у кількості 189 тон на користь ТОВ «Аграрний Альянс». Виконавче провадження №60900905 було завершене 26.12.2019 року шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». 31.03.2020 року набрало законної сили рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року у справі №915/24/20, яким виконавчий напис №897 визнано таким, що не підлягає виконанню, однак відомості про боржника - ТОВ «Південь Агро Інвест» по виконавчому провадженню №60900905 залишилися в Єдиному реєстрі боржників. На заяву позивача щодо виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників відповідач відмовив, пославшись на те, що чинним законодавством не встановлено можливості для повторного завершення виконавчого провадження з інших підстав, яке вже завершене (закінчено) у період, що минув. Оскільки реалізація іншого механізму наповнення Єдиного реєстру боржників та/або вилучення з нього інформації нормативними документами не передбачена, у Єдиному реєстрі боржників залишаються відомості про ТОВ «Південь Агро Інвест» як боржника по виконавчому провадженню №60900905, що позбавляє його права вільно розпоряджатися належним майном, вчиняти правочини тощо. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позовну заяву ТОВ «Південь Агро Інвест» залишено без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а наведені в обґрунтування поважності пропуску строку підстави не доводять існування об`єктивних чи суб`єктивних обставин, що унеможливили звернення у межах строку, визначеного КАС України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі ТОВ «Південь Агро Інвест», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту у справі ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що скасування оскаржуваної постанови приватного виконавця від 26 грудня 2019 року ВП №60900905 про повернення виконавчого документа стягувачу є єдиним способом для виключення позивача з Єдиного реєстру боржників. Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. та ТОВ «Аграрний альянс» своїм правом на подання відзиву не скористались. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. відкрито виконавче провадження №60900905 з примусового виконання виконавчого напису №897, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. 04.12.2019 року. 26.12.2019 року винесено постанову ВП №60900905 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення. 26.12.2019 року відповідачем відкрито виконавче провадження №609040179 з примусового виконання виконавчого напису №897 від 04.12.2019 року шляхом стягнення грошових коштів з ТОВ «Південь Агро Інвест». Постановою від 27.01.2020 року ВП №60940179 повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку з заявою директора ТОВ «Аграрний Альянс» про повернення виконавчого документа. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року у справі №915/24/20, що набрало законної сили 31.03.2020 року, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. №897 від 04.12.2019 року визнано таким, що не підлягає виконанню. 01.07.2020 року позивач звернувся до приватного виконавця Бухалевіч С.В. із заявою про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 та вчинення всіх дій, спрямованих на виключення ТОВ «Південь Агро Інвест» з Єдиного реєстру боржників на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року. Листом від 27.07.2020 року №7440/1 приватний виконавець виконавчого округу Миколаївській області Булахевич С.В. відмовив в задоволенні заяви позивача, зазначивши, що виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.1 ст.40 Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Вважаючи, що єдиним способом для виключення ТОВ «Південь Агро Інвест» з Єдиного реєстру боржників є скасування постанови приватного виконавця від 26 грудня 2019 року ВП №60900905 про повернення виконавчого документа стягувану, позивач звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За змістом частини першої, другої статті 287 цього Кодексу, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Пункт 8 частини першої статті 240 КАС України встановлює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Аналіз указаних положень свідчить про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з`ясування причин пропуску цього строку. Судова колегія зазначає, що про існування оскаржуваної постанови від 26.12.2019 року позивач був обізнаний у січні 2020 року, про що ним зазначено у апеляційній скарзі, але звернувся до суду про її скасування лише 17.09.2020 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач у позовній заяві зазначає, що дізнався про неможливість виключення відомостей з Єдиного державного реєстру боржників лише 16.09.2020 року, отримавши листа приватного виконавця №7440/1 від 27.07.2020 року. При цьому позивачем самостійно визначено предмет даної позовної заяви скасування постанови приватного від 26 грудня 2019 року ВП №60900905 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому посилання на отримання листа №7440/1 від 27.07.2020 року неможливо вважати поважною підставою порушення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки вказаний лист не може свідчити про необізнаність позивача про існування оскаржуваної постанови, а навпаки, доводить обізнаність позивача фактом його звернення до відповідач з заявою, у якій він просить нівелювати наслідки закриття виконавчого провадження та виключити відомості про ТОВ «Південь Агро Інвест» з Єдиного державного реєстру боржників. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач безпідставно ототожнив бездіяльність відповідача щодо не виключення відомостей про ТОВ «Південь Агро Інвест» з Єдиного державного реєстру боржників з діями відповідача щодо винесення постанови приватного виконавця від 26 грудня 2019 року ВП №60900905 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, оскаржувана постанова була винесена відповідачем у період, коли виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. №897 від 04.12.2019 року був чинним та не скасованим у судовому порядку. Тобто, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та визначені позовні вимоги без оскарження дій приватного виконавця щодо невиключення відомостей про ТОВ «Південь Агро Інвест» з Єдиного державного реєстру боржників не призведуть до отримання позивачем очікуваного наслідку у вигляді виключення відомостей про ТОВ «Південь Агро Інвест» з Єдиного державного реєстру боржників. Судом першої інстанції вірно роз`яснено позивачу, що він не позбавлений права на повторне звернення до суду для захисту своїх прав, зокрема, щодо виключення з Єдиного реєстру боржників, обравши інший спосіб захисту. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх закінчення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними. Також, Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. (рішення у справі «Беєлер проти Італії», заява №33202/96, «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява №48939/99). Конституційний Суд України в Рішенні від 29.06.2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини). Колегія суддів наголошує, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки. Резюмуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем значно пропущено строк звернення до суду, проте не наведено жодних обставин, котрі були об`єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. А відтак, суд першої інстанції правомірно застосував наслідки пропуску строку звернення до суду, встановлені процесуальним законодавством. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» - залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.