Постанова 4851 № 440/5800/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 р.Справа № 440/5800/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 01.12.20 року по справі № 440/5800/20 за позовом ОСОБА_1 до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) , Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни третя особа 3 територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни, третя особа 3 територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якій просив суд першої інстанції: - визнати бездіяльність Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни у виконавчому провадженні ВП № 62941993 щодо не проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 440/511/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України грошових коштів в сумі 58462,12 грн.; - зобов`язати Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олену Олександрівну відновити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії, пов`язані з примусовим виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 440/511/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України грошових коштів в сумі 15 335,01 грн. В обґрунтування вимог позову зазначив, що відповідачем (Державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Оленою Олександрівною) не було перевірено обставин наявності у боржника (3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України) заборгованості перед позивачем в розмірі 15 335,01 грн., чим допущено протиправну бездіяльність. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року залучено Миргородський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) до участі у справі в якості другого відповідача. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олени Олександрівни, Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Гоголя, 165, м. Миргород, Полтавська область, 37602; код ЄДРПОУ 34264469), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Гоголя, 179, м. Миргород, Полтавська область, 37602; код ЄДРПОУ 34264453) про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії - повністю. ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, справа № 440/5800/20 та ухвалити нове рішення по суті його позовних вимог. Просив розглянути апеляційну скаргу у його відсутність. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що в даному випадку третя особа частково виконала рішення суду і йому добровільно виплатила 43127,11 грн., а повинна була виплатити всі 58462,12 грн., сума недоплати склала 15335,01 грн., в зв`язку з чим він і звернувся до відповідача, щоб третя особа доплатила йому вказану грошову суму, тим самим виконала судове рішення. Посилається, що відповідач (Державний виконавець Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олена Олександрівна ) фактично за такий невеликий час виконавчих дій, вірніше їх відсутності, тобто своєї бездіяльності, не перевіряла всіх обставин наявності у боржника заборгованості перед ним в розмірі 15335,01 грн. Зазначає, що всупереч його вимогам, розрахункам, відповідач (Державний виконавець Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олена Олександрівна ) нічого не зробив для перевірки даних, не кажучи про вчинення будь яких виконавчих дій, направлених на примусове виконання судового рішення. Вказує, що суд першої інстанції помилився і вказав в оскаржуваному судовому рішенні, що у нього премія на момент звільнення була 30%, а насправді 107,57%, як засвідчує грошовий атестаті № 7, який він вже приєднував до матеріалів первісного позову, це дублюється довідкою про додаткові види грошового забезпечення для розрахунку пенсії та в повідомленні про призначення пенсії. Вважає, що через це також неправильно вирішено справу, а тому дана обставина є підставою для скасування рішення суду. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи по всім позиціям, а саме наявності бездіяльності відповідача, розрахунків недоплати, вжиття заходів з його боку, щодо виконання рішення суду в повній частині, відповідач та третя особи не змогли спростовувати його доводи в підтвердження його вимог. Посилається на те, що по аналогічній справі, про той самий предмет спору прийнято протилежне судове рішення на користь позивача по справі №440/5799/20, що підтверджую витягом з Єдиного державного реєстру судових рішень, а йому по аналогічному адмінпозову - відмовлено. 11.01.2021 року третя особа, 3 територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, направив до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №440/5800/20 про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, в якому посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 є неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. Відповідачі (Миргородський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми); Державний виконавець Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олена Олександрівна) не скористалися правом, визначеним ст.304 КАС України, на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасники по справі були повідомлені заздалегідь та належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ч.4 ст.229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року у справі №440/511/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про стягнення грошових коштів задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2019 року; зобов`язано 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2019 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 07.08.2020 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/511/20. Позивачем виконавчий лист №440/511/20 подано на примусове виконання до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Постановою державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 03.09.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62941993 з примусового виконання виконавчого листа від 07.08.2020 року у справі № 440/511/20 про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію. 15.09.2020 року державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник О.О. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі. Позивач, вважаючи, що державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Оленою Олександрівною у виконавчому провадженні ВП №62941993 щодо не проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 440/511/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України грошових коштів в сумі 58462,12 грн. було допущено бездіяльність, звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду фактично було виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а відповідачем було правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 від 15.09.2020. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з ч.2,4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 ст.18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закон №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що державний виконавець зобов`язаний вживати, передбачених Законом №1404-VIII заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і повному обсязі вчиняти виконавчі дії та у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, виконавче провадження підлягає закінчення. Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до п. 9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 2 ст.39 Закону №1404-VIII визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Так, як вбачається з матеріалів даної справи, постановою Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олени Олександрівни від 03.09.2020 року було відкрито виконавче провадження №62941993 на підставі виконавчого листа №440/511/20, виданого 07.08.2020 Полтавським окружним адміністративним судом про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію (боржник 3 територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; стягувач ОСОБА_1 ) (а.с.16). Колегія суддів зазначає, що відповідно до наведеного вище виконавчого листа №440/511/20, виданого Полтавським окружним адміністративним судом було зобов`язано 3 територіальний Одеський вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Гоголя, буд. 179, м. Миргород, Полтавська область, 37602, код ЄДРПОУ 34264453) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 грудня 2019 року. Крім того, відповідно до цього ж виконавчого листа судове рішення набрало законної сили "07" серпня 2020 р. (а.с.32). 10.09.2020 року до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява від начальника 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якій останній, керуючись ст.19 Закону №1404-VIII повідомив про добровільне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі №440/511/20 та виконавчого листа №440/511/20 від 07.08.2020 року про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2019 рік. Просив закінчити виконавче провадження №62941993. До зазначеної заяви було додано: копію заяви від 12.05.2020 з проханням про перерахування грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на картковий рахунок; копію розрахунково - платіжної відомості №67; розрахунок потреби за КПКВК 6641010 КЕКВ 2112 для виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки; копію списку №17/1 для зарахування грошової компенсації; платіжне доручення №398 від 14 травня 2020 року (електронний документ). Колегія суддів звертає увагу, що фактично позивачем не спростовується факт добровільного виконання 3 територіальним Одеським вузлом урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі №440/511/20 в частині виплати йому компенсації в розмірі 43 127, 11 грн., однак ним заперечується факт повного виконання рішення суду, вважаючи, що боржник недоплатив йому кошти в розмірі 15 335, 01 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що виконавче провадження на виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі №440/511/20 може бути закінчене у разі нарахування позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, яку необхідно здійснювати виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, як визначено цим рішенням суду першої інстанції. Відповідно до розрахунку потреби за КПКВК КЕКВ 2112 для виплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учасникам бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовувалися показники грошового забезпечення: посадовий оклад - 8 380, 00 грн., оклад за військове звання - 1 340, 00 грн.; надбавка за вислугу років 50% - 4 860, 00 грн., надбавка за особливі умови проходження служби 10% - 1 458, 00 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 10% - 838, 00 грн., премія 30% - 2 514, 00 грн., всього грошового забезпечення на місяць 19 390, 00 грн. (а.с. 64). Однак, як вбачається, з відповіді 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку та захисту інформації України на адвокатський запит від 27.05.2020 №233 від 04.04.2020 року №54/09-821 наказом начальника територіального вузла ОСОБА_1 у грудні 2019 року було премійовано у відповідності до його особистого внеску в загальний результат служби у розмірі 107,57% його посадового окладу, загальна сума грошового забезпечення за грудень 2019 року склала 25 890, 37 грн. (а.с.14-15). Колегія суддів зауважує, що підставою для прийняття постанови від 15.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 Державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник О.О. було фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (згідно платіжного доручення №398 від 14.05.2020 року нараховано та виплачено ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019 року в повному обсязі). Разом з тим, колегія суддів вважає, що станом на дату прийняття постанови від 15.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 Державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник О.О. не було належним чином перевірено фактичне виконання в повному обсязі, в розумінні ст.39 Закону №1404-VIII, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі №440/511/20 згідно з виконавчим документом (виконавчий лист №440/511/20, виданий 07.08.2020), оскільки вказаним державним виконавцем не було досліджено питання чи було нараховано позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення останнього станом на день звільнення з військової служби, тому що з відповіді третьої особи на адвокатський запит від 27.05.2020 №233 від 04.04.2020 року №54/09-821 вбачається, що грошове забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби (31.12.2019) становило не 19 390, 00 грн., а 25 890, 37 грн. Колегія суддів вважає, що в даному випадку Державний виконавець Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) , приймаючи постанову від 15.09.2020 року належним чином не пересвідчився, що належною сумою грошового забезпечення позивача станом на день звільнення з військової служби (31.12.2019 року) на підставі якої позивачу було нараховано та виплачено як учаснику бойових дій третьою особою грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 по 2019 рік є саме 19 390, 00 грн., з якою здійснена виплата, а не інша сума, і тому суд вважає, що вказаний Державний виконавець дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 на підставі п. 9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII. Доводи третьої особи, викладені нею у відзиві на апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №440/5800/20 про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, а також в поясненнях щодо адміністративної позовної заяви про визнання бездіяльності державного виконавця про те, що позивач зазначає розмір премії, що носить характер, та не може застосовуватися для обчислення розміру нарахувань при виплатах, розмір яких розраховується, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця, вказуючи, що збільшена премія за грудень ОСОБА_1 , яка була встановлена в кінці року в розмірі 107,57% не може бути прийнята до розрахунку, так як вона носить виключно разовий характер; а державним виконавцем МР ВДВС Солодовник О.О. 15.09.2020 року правомірно та у відповідності до чинного законодавства винесла постанову про закінчення виконавчого провадження, а також висновки суду першої інстанції про те, що рішення суду (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 р. по справі №440/511/20) є фактично виконаним в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а відповідачем було правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 від 15.09.2020, колегія суддів вважає необґрунтованими з урахуванням вже наведених вище висновків суду апеляційної інстанції. Окрім того, щодо доводів третьої особи викладених в наведених вище поясненнях щодо виникнення суттєвого питання стосовно різниці у грошових коштах, які бажає отримати позивач, у позовній заяві від 28 січня 2020 року (справа №440/511/20) вимагав 44240, 00 грн., а у позовній заяві від 27 жовтня 2020 року (справа №440/5800/20) вимагав уже 58462,12 грн., то колегія суддів вважає такі доводи такими, що жодним чином не впливають на вирішення даної справи з урахуванням фактичних обставин даної справи та передчасності і необґрунтованості прийняття рішення державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII. Колегія суддів, зазначає, що обираючи ефективний спосіб захисту прав позивача згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів, з урахуванням наведеного вище вважає, враховуючи приписи ч.2 ст.9 КАС України, що в даному випадку ефективним способом захисту прав позивача буде не визнання бездіяльність Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни у виконавчому провадженні ВП № 62941993 щодо не проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 440/511/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України грошових коштів в сумі 58462,12 грн., а визнання протиправною та скасування постанови Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олени Олександрівни від 15.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993. При цьому, вимога позивача про зобов`язання Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Солодовник Олену Олександрівну відновити виконавче провадження та здійснити виконавчі дії, пов`язані з примусовим виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 440/511/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України грошових коштів в сумі 15335,01 грн. не підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно з ч.1 ст.41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, оскільки постанова Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни від 15.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993 підлягає визнанню протиправною та скасуванню, відповідно, з урахуванням приписів наведеної вище норми, додаткового зобов`язання про відновлення виконавчого провадження державним виконавцем судовим рішення не потребує. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення, яким позов належить задовольнити частково, визнавши протиправною та скасувавши постанову Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни від 15.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993. В задоволенні іншої частини позовних вимог належить відмовити. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року по справі №440/5800/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Солодовник Олени Олександрівни від 15.09.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП №62941993. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло