Ухвала КГС ВС № 910/1935/20

УХВАЛА 11 січня 2021 року м. Київ Справа № 910/1935/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Бакуліної С. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2020 року (головуючий - Чорногуз М. Г., судді: Агрикова О. В., Дикунська С. Я.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2020 року (суддя Сівакова В. В.) у справі № 910/1935/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до

1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк",

3. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

4. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",

5. Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Прозорро.Продажі", про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") звернулося з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПрАТ "ВТБ Банк"), Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") та Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") про: - визнання відкритих торгів (аукціону) від 22 листопада 2019 року по лоту № GL18N212456, що зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b, як таких, що відбулися, та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про продовження строку для укладення договорів купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаних активів на 128 робочих днів з дня формування протоколу електронних торгів від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b по лоту №GL18N212456; - визнання незаконним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 січня 2020 року № 184 про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; - визнання укладеним договору про відступлення права вимоги від 21 січня 2020 року між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", який був укладений на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту №GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; - зобов`язання ПАТ "Фідобанк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; - зобов`язання ПАТ "Дельта Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; - зобов`язання ПрАТ "ВТБ Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2020 року, позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 січня 2020 року № 184 про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; зобов`язано ПАТ "Фідобанк" укласти з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; зобов`язано ПАТ "Дельта Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b; зобов`язано ПрАТ "ВТБ Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. 22 грудня 2020 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2020 року, в якій просить скасувати зазначене рішення та постанову в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ПАТ "Дельта Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b, і ухвалити нове рішення у відповідній частині не передаючи справи на новий розгляд, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ПАТ "Дельта Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22 листопада 2019 року, та зафіксовані протоколом від 20 грудня 2019 року № UA-EA-2019-10-09-000083-b - відмовити. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке. Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України). Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року). Зважаючи на наведене, скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності". В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" зазначає про те, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Звертається увага скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень. В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до викладення обставин справи з наданням їм власної юридичної оцінки. При цьому скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, а саме в чому полягало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України. Оскільки у касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України, її слід залишити без руху. На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали. Також, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Як установлено Судом, позовну заяву подано у 2020 році, її предметом є шість вимог немайнового характеру. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Суд враховує, що ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" оскаржує судові рішення виключно в частині вимог про зобов`язання ПАТ "Дельта Банк" укласти з ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" договір відступлення права вимоги (одна немайнова вимога). Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі складає 4204,00 грн (2102,00 грн *200% ставки) Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 4204,00 грн за наведеними нижче реквізитами. отримувач коштів:ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783 банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача:UA288999980313151207000026007 код банку отримувача (МФО):899998 код класифікації доходів бюджету:22030102 найменування податку, збору, платежуСудовий збір (Верховний Суд, 055) призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Отже, способами усунення недоліків касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2020 року у справі № 910/1935/20 є: 1. викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства; 2. надання Суду документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн. При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання. Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2020 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2020 року залишається без розгляду до усунення недоліків. Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2020 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 липня 2020 року у справі № 910/1935/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. (Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду С. В. Бакуліна