Постанова Київський апеляційний суд № 755/15905/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/329/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 січня 2021 року місто Київ справа №755/15905/20 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Гаращенка Д.Р. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року про передачу справи на новий розгляд іншого суду, постановлену під головуванням судді Галаган В.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області про усунення перешкод у спільному відпочинку батька з донькою та надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини по території України без згоди та супроводу матері,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив: зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спільному відпочинку разом із своєю дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по території України; надати дозвіл на тимчасовий виїзд ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм батьком ОСОБА_1 по території України без згоди та супроводу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на період відпочинку: 15 днів - з 26 жовтня 2020 року по 09 листопада 2020 року; 15 днів - з 04 січня 2021 року по 18 січня 2021 року, 15 днів - з 01 березня 2021 року по 15 березня 2021 року. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області про усунення перешкод у спільному відпочинку батька з донькою та надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини по території України без згоди та супроводу матері передано на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області за територіальною підсудністю. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Дніпровського районного суду міста Києва. В обґрунтування вимог посилався на те, що станом на час звернення позивача до суду, місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 є: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою в паспорті відповідача. Вказував, що рішення суду від 14 січня 2020 року, на яке посилається суд першої інстанції, не підтверджує зняття відповідача з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане судове рішення лише передбачає втрату права користування житловим приміщенням, а не зняття з реєстрації. Посилався на те, що суд першої інстанції порушив ч.2 ст. 31 ЦПК України, не взяв до уваги, що судом відкрито провадження у справі з дотриманням вимог ЦПК України, зокрема щодо місця реєстрації відповідача, а тому передача справи на розгляд іншому суду є помилковим. Вказував, що процесуальний закон пов`язує визначення територіальної підсудності із зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи, а не з тимчасовим її перебуванням без відповідної реєстрації у тому чи іншому населеному пункті. Зазначав, що законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи. Посилався на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідача до відповідного органу для реєстрації місця перебування та місця проживання, як того вимагає Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Передаючи дану справу на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 січня 2020 року, відповідача ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 , а тому справа повинна бути розглянута за встановленим постійним місцем проживання відповідача разом з малолітньою дитиною за адресою: АДРЕСА_3 . Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно приписів статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Відповідно до абзацу 10 ст.6 вказаного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У абзаці 17 ст.6 Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування. Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи. Положеннями частин 6, 7, 8, 9, 10 ст.187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`ятиднів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Судом першої інстанції на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи з проханням надати інформацію про місце проживання/перебування відповідача ОСОБА_3 . Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відомостей електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» від 27 жовтня 2020 року, відповідач ОСОБА_3 значиться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, зазначено, що відповідач ОСОБА_3 втратила право користування вказаним житловим приміщенням на підставі рішення суду від 14 січня 2020 року (а.с.28). Відповідно до копії паспорта відповідача, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 25 травня 2013 року. Звертаючись до суду з клопотанням про передачу справи з одного суду до іншого, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 посилався на те, що відповідач не зареєстрована та не мешкає у квартирі АДРЕСА_2 , а проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Вказував на те, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 січня 2020 року, відповідача ОСОБА_3 визнано такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 . Разом з тим, доказів на підтвердження того, що місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано у визначеному законом порядку стороною відповідачанадано не було. Та обставина, що відповідачпроживає за адресою: АДРЕСА_3 , не є підставою для передачі справина розгляд іншому суду, так як фізична особа може мати декілька місць проживання, проте, реєстрації підлягає тільки одне місце проживання або перебування фізичної особи, саме тому законодавець визначив, що підсудність цивільних справ залежить від реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання/перебування фізичної особи. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Дніпровського району міста Києва, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі було відкрито з дотриманням правил підсудності. Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані обставини та дійшов передчасного висновку про передачу справи за територіальною підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року скасувати, справу направити до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: