Постанова 4805 № 295/18842/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/18842/19 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В. Категорія 44 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/18842/19 за позовом ОСОБА_1 до голови Житомирської міської ради ОСОБА_3 про визнання порушення конституційних прав і стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 09 листопада 2020 року Стрілецької О.В. , яка постановлена у м. Житомирі, в с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до голови Житомирської міської ради ОСОБА_3 про порушення конституційних прав на розгляд корупційних дій виконавчого комітету Житомирської міської ради. Уточнивши 20 серпня 2020 року позовні вимоги, просила визнати порушення законодавства при розгляді питань про корупційні дії виконавчого комітету Житомирської міської ради - порушеннями конституційних прав незаконною відмовою розглядати корупційні дії виконкому та стягнути з ОСОБА_3 за порушення конституційних прав на її користь моральну шкоду в сумі 100 000 грн. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 08 жовтня 2019 року на особистому прийомі в голови Житомирської міської ради порушувалося питання про корупційні дії виконавчого комітету Житомирської міської ради, на якому надавалися документи для розгляду за порушеним питанням. Проте, міський голова відмовив у розгляді корупційних діянь виконкому з питання надання земельної ділянки під гараж. Разом із тим, приховується упродовж 25 років самовільне будівництво 210 гаражів та діяльність гаражного кооперативу «Хмільники». Також вона подала скаргу від 08 жовтня 2019 року, на яку отримала відповідь від 11 листопада 2019 року. Має місце й незаконна передача заяви від 29 липня 2019 року про протиправні діяння Житомирської міської ради на розгляд заступнику ОСОБА_4 , оскільки не можна направляти на розгляд тому, чиї дії оскаржуються. Також незаконно відмовлено провести з її ( ОСОБА_1 ) участю службову перевірку всіх протиправних діянь виконкому. У позовній заяві та в заяві про уточнення позовної заяви із посиланням на положення п.13 частини другої ст.3 Закону України «Про судовий збір» одночасно зазначено, що ОСОБА_1 судовий збір не сплачує за подання позовної заяви про порушення конституційних прав на розгляд корупційних дій виконкому Житомирської міської ради незаконною відмовою розглядати корупційні дії виконкому ОСОБА_3 , які заподіяли моральної шкоди. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до голови Житомирської міської ради ОСОБА_3 про визнання порушення конституційних прав та стягнення моральної шкоди залишено без розгляду на підставі п.8 частини першої ст.257 ЦПК України. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 09 листопада 2020 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції незаконно залишив її позовну заяву без розгляду, оскільки не треба було платити 840,80 грн. судового збору, приймаючи до уваги, що просила визнати порушення конституційних прав на розгляд корупційних дій виконкому Житомирської міської ради незаконною відмовою розглядати корупційні дії виконкому ОСОБА_3 , які заподіяли моральної шкоди на суму 100 000 грн. Недоліки позовної заяви усунула. Крім того, суд першої інстанції сам собі суперечить, коли залишив без розгляду усі вимоги, хоча визнав, що за відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, їх посадою або службовою особою сплачувати судовий збір не треба. Наголошує також на тому, що вона вимогу немайнового характеру у позовній заяві не подавала, а зазначила вимогу про порушення конституційних прав незаконною відмовою розглядати корупційні дії, які заподіяли моральної шкоди, що підпадає під ознаки п.13 частини другої ст.3 Закону України «Про судовий збір», яким вона звільняється від сплати судового збору. Представник відповідача подала відзив на апеляційну скаргу. Просить залишити ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 09 листопада 2020 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що позивачем заявлена вимога про відшкодування шкоди, а також вимога про порушення конституційних прав незаконною відмовою розглядати корупційні дії виконкому Житомирської міської ради під час особистого прийому 08 жовтня 2019 року. Вимога немайнового характеру підлягає оплаті, про що вказувалося в ухвалі Богунського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2020 року. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне. Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства, суд має розглядати справу за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог. Отже, позивачу належить право визначатися із обсягом заявлених ним вимог. Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Житомирської міської ради ОСОБА_3 про порушення конституційних прав на розгляд корупційних дій виконкому Житомирської міської ради та стягнення моральної шкоди. Нормами п.8 частини першої ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Так, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху для усунення недоліків (а.с.157-158). Так, в ухвалі зазначалося, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, оскільки у ній не зазначено поштовий індекс відповідача; не зазначена ціна позову; відсутній обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, яку просить стягнути з відповідача; не конкретизований зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні - щодо вимоги про визнання порушення конституційних прав; в позовній заяві взагалі відсутня прохальна частина позову; відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Також зазначено, що позивачу необхідно засвідчити належним чином копії письмових доказів, оригінали яких знаходяться у неї. Наголошено й на тому, що позивач посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору, оскільки звертається до суду з вимогою про порушення конституційних прав на розгляд корупційних дій виконкому Житомирської міської ради, але такі посилання не підтверджені належними доказами, оскільки до позову не долучено документи, зі змісту яких вбачалося б, що посадових осіб виконкому відповідної ради визнано винними у вчиненні корупційних правопорушень. Окрім того зазначено, що позовна заява не оплачена судовим збором. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачем заявлені одночасно вимоги майнового та немайнового характеру, а тому дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинна надати оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 2 768,40 грн (2 000 грн. із вимоги майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 грн. + 768,40 грн. із вимоги немайнового характеру про захист порушених конституційних прав), а в разі, якщо позивач звільнена від сплати судового збору на підставі закону, вказати підстави такого звільнення. На виконання вказаної вище ухвали про усунення недоліків ОСОБА_1 21 жовтня 2020 року подала заяву про усунення недоліків (а.с.161-170). У заяві щодо судового збору позивач посилалася на те, що у її позовній заяві відсутня вимога майнового характеру, а за подання позовної вимоги немайнового характеру про стягнення моральної шкоди судовий збір не сплачується в силу п.13 частини другої ст.3 Закону України «Про судовий збір», оскільки заявлений позов про порушення конституційних прав незаконною відмовою розглядати корупційні дії виконкому Житомирської міської ради ОСОБА_3 , чим і заподіяно моральної шкоди. Також зазначено, що розрахунок суми судового збору виконано з порушеннями законодавства, про що йдеться нею у скарзі від 21 жовтня 2020 року. Так, Корольовський районний суд м. Житомира зобов`язав прокуратуру Житомирської області внести відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення ОСОБА_3 , виконкому Житомирської міської ради та Департаменту містобудування та земельних відносин та у своїй заяві про уточнення позовних вимог суму моральної шкоди визначила у розмірі 100 000 грн., а не 200 000 грн., як виходив суд у своїй ухвалі про усунення недоліків, здійснюючи розрахунок начебто не сплаченого судового збору. Ухвалою від 26 жовтня 2020 року Богунський районний суд м. Житомира вдруге залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху. На цей раз в ухвалі йдеться про те, що судовим збором не оплачуються позовні заяви, в яких заявлено вимогу про відшкодування шкоди, завданої посадовою особою органу місцевого самоврядування, але заявлена позивачем немайнова вимога про визнання порушення законодавства при розгляді питань про корупційні дії виконкому Житомирської міської ради підлягає оплаті судовим збором у розмірі 840,80 грн. (за ставкою судового збору на час звернення позивача з уточненою позовною заявою від 20 серпня 2020 року). Позивач на виконання ухвали від 26 жовтня 2020 року щодо усунення недоліків 30 жовтня 2020 року подала заяву, у якій вкотре наголосила, що не сплачує судовий збір на підставі п.13 частини другої ст.3 закону України «Про судовий збір», оскільки подала позову заяву про порушення конституційних прав незаконною відмовою розглядати корупційні дії виконкому Житомирської міської ради ОСОБА_3 , які заподіяли їй моральної шкоди. Незважаючи на викладене вище, ухвалою від 09 листопада 2020 року Богунський районний суд м. Житомира позовну заяву ОСОБА_1 до голови Житомирської міської ради ОСОБА_3 про визнання порушення конституційних прав та стягнення моральної шкоди залишив без розгляду. Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що провадження у справі відкрито за позовом, який не оплачений судовим збором та позивач не усунула цих недоліків у встановлений судом строк, тобто не сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн. із позовної вимоги немайнового характеру про визнання порушення законодавства при розгляді питань про корупційні дії виконкому Житомирської міської ради. Пунктом 13 частини другої ст.3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Із викладеного вище вбачається, що фактично ОСОБА_1 заявлений позов до голови Житомирської міської ради ОСОБА_3 з однією вимогою майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн., заподіяння якої позивач обґрунтовує порушенням її конституційних прав відмовою у розгляді корупційних дій виконкому Житомирської міської ради, і дане питання пов`язано із надання земельних ділянок під гаражі у м. Житомирі. Відповідно до норми п.13 частини другої ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Отже, вимоги щодо оплати судового збору у будь-якому розмірі у даному випадку є помилковими, оскільки вони не грунтуються на положеннях чинного законодавства. Алогічною виглядає позиція суду першої інстанції й з огляду на те, що навіть дійшовши висновку, що вимога немайнового характеру має бути оплачена судовим збором, суд безпідставно залишив без розгляду вимогу майнового характеру щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, хоча фактично визнав в ухвалі від 26 жовтня 2020 року, що така вимога судовим збором не оплачується. За таких обставин, принаймні вимогу про відшкодування моральної шкоди суд не повинен був залишати без розгляду. Окрім того, не відповідає положенням процесуального права вдруге залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору. Інші недоліки позовної заяви позивач усунула, що не стало підставою для залишення її позову без розгляду, а тому обговорювати ці моменти є зайвим. Судові процедури повинні бути справедливими (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), оскільки особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на судовий захист. Розглядаючи зазначену апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу й на позицію Верховного Суду, висловлену у його постанові від 15 січня 2020 року в справі №554/325/16-ц в частині застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності. ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року). Порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права призвело до постановлення помилкової ухвали, яка відповідно до приписів ст.379 ЦПК України підлягає до скасування, оскільки перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справа направляється для продовження розгляду до Богунського районного суду м. Житомира. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 09 листопада 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: Повний текст постанови складений 05 січня 2021 року.