Постанова Волинський апеляційний суд № 163/3219/20

Справа № 163/3219/20 Провадження №33/802/54/21 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 січня 2021 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисника ОСОБА_1 - Климович Т.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Климович Тетяни Дмитрівни на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 грудня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водія ТОВ "Транстемпо", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 44052 (сорок чотири тисячі п`ятдесят дві) грн. 50 коп., з конфіскацією в дохід держави товару: 1 чохла-батареї до телефона Apple Iphone, 7 штук чохлів до планшета Apple iPad, 2 штук ваг Fitdit, 3 штук фрезерів Maraphon, 50 штук зарядних пристроїв USB-C 18W загальною вартістю 44 052 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці Держмитслужби 139 (сто тридцять дев`ять) грн. витрат за зберігання товару. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 27 вересня 2019 року слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм рейсового автобуса марки "МАН", державний номерний знак НОМЕР_1 , сполученням "Прага-Київ", вказав у митній декларації автозапчастини вагою 49 кг та вартістю 400 євро, не задекларувавши за встановленою формою: 1 чохол-батарею до телефону Apple Iphone; 7 штук чохлів до планшета Apple iPad; 2 штуки ваг Fitdit; 3 штуки фрезерів Maraphon; 50 штук зарядних пристроїв USB-C 18W загальною вартістю 44 052 грн. 50 коп., що знаходились в багажному відділенні автобуса і були виявлені під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України. Не погодившись із таким судовим рішенням захисник особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Климович Т.Д. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність в частині накладення адміністративного стягнення просить скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, - у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Вказує про те, що суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення за ст.472 МК України, не взяв до уваги даних про особу ОСОБА_1 та обставин, які пом`якшують відповідальність. Так, ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, а правопорушення вчинив через власну необережність. Не взято до уваги і того, що від вчинення правопорушення тяжких наслідків для держави не настало. Зазначає і про те, що накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 44052 грн. 50 коп. та конфіскація товару поставить ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище, оскільки він працює водієм рейсового автобуса і його доходи є невеликими. Вважає, що таке стягнення не відповідає меті адміністративної відповідальності та не є співрозмірним із потенційною шкодою, яка спричинена державі. ОСОБА_1 та представник Волинської митниці будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - Климович Т.Д., яка скаргу підтримала з підстав викладених у ній, приходжу до наступного висновку. Постанова судді Любомльського районного суду Волинської області від 03.12.2020 року в частині факту вчинення правопорушення, передбаченого ст.472 МК України стороною захисту не оскаржується, а тому в силу ч.7 ст.294 КУпАП перегляду в апеляційному порядку в цій частині не підлягає. Разом з тим, апелянт вказує про незаконність судового рішення в частині накладення стягнення. З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне. За положеннями ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно із положеннями ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Санкцією ст.472 МК України передбачено єдиний та безальтернативний вид стягнення, - такий як штраф в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів з конфіскацією таких товарів, транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що дані вимоги Закону суддею першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 були дотримані в повному обсязі, оскільки застосоване щодо нього стягнення повністю відповідає санкції статті, інкримінованого йому правопорушення і фактично є єдиним та безальтернативним видом стягнення. А тому, законні підстави для скасування оскаржуваної постанови судді в частині накладення адміністративного стягнення з мотивів яких просить апелянт, відсутні. Водночас, ОСОБА_1 вважає, що в суду наявні усі підстави для його звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. Дійсно, законодавець у ст.22 КУпАП передбачив можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого правопорушення. Пленум Верховного Суду України в п.17 своєї постанови №8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснив, що у справах про порушення митних правил, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. Проте, підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення на підставі ст.22 КУпАП немає, про що й вірно було зазначено судом першої інстанції у своїй постанові. Суд апеляційної інстанції вважає, наведені в апеляційній скарзі пом`якшуючі обставини, а саме - вперше притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (згідно матеріалів), повне визнання ним вини та щире каяття, а також незначний розмір його заробітної плати, яку він отримує працюючи водієм ТОВ "Транстемпо", хоча і мають місце, але не можуть слугувати підставою для його звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, оскільки він при переміщенні товару через митний кордон товару, частину його задекларував, а частину цілком свідомо - ні. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді першої інстанції в частині відмови у звільненні ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення на підставі ст.22 КУпАП, є повністю обґрунтованою та законною. При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.23, 33 КУпАП врахував характер вчиненого проступку, дані про особу порушника, ступінь його вини, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу з конфіскацією в дохід держави товару в межах санкції ст.472 МК України, як це передбачено положеннями ст.33 цього Кодексу. Доводи сторони захисту про те, що вартість частини товару (3 фрезери) є значно меншою, а тому і це має впливати на розмір штрафу, до уваги судом не приймається, оскільки повністю спростовується висновком експертизи, яка судом і була взята до уваги при накладенні стягнення. Таким чином, усі доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення в частині накладення адміністративного стягнення та можливості його звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права. Постанова судді Любомльського районного суду від 03.12.2020 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України та КУпАП, а тому підлягає залишенню без змін. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Климович Тетяни Дмитрівни залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 грудня 2020 року в даній справі, - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк