Постанова 4855 № 580/5948/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5948/20 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., при секретарі - Гордієнко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: У грудні 2020 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про визнання особи такою, що відмовилась від посади сільського голови; - зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання особи такою, що відмовилась від посади сільського голови; - зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення повторних виборів Білозірського сільського голови Черкаського району Черкаської області. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 подана вчасно заява про реєстрацію його сільським головою Білозірської сільської ради, а тому відсутня в даному випадку бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення про визнання особи такою, що відмовилася від посади сільського голови та призначення повторних виборів. Підкреслив, що повідомлення Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 30 листопад 2020 року «Про результати виборів сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області» здійснено на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 580/4975/20, а заява про реєстрацію сільським головою ОСОБА_2 подана ще 09 листопада 2020 року. Звернув увагу на те, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач порушив його особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що дії відповідача щодо офіційного оприлюднення результатів місцевих виборів, шляхом опублікування постанови № 32 від 28 жовтня 2020 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 580/4957/20 було визнано протиправними та зобов`язано Білозірську сільську територіальну виборчу комісію Черкаського району Черкаської області офіційно оприлюднити результати виборів сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування повідомлення за формою № 8 Порядоку інформування Центральної виборчої комісії про перебіг виборчого процесу місцевих виборів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 25.08.2020 № 200, у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації, а також розмістити вказане повідомлення на офіційному веб-сайті комісії чи відповідної ради (за наявності), регіонального, територіального представництва Центральної виборчої комісії (у разі їх утворення). Наголошує, що подання заяви особою заяви про реєстрацію його сільським головою 09 листопада 2020 року, а не протягом періоду з 30 листопада 2020 року по 20 грудня 2020 року прямо суперечать вимогам статті 283 ВК України, та як наслідок свідчать про протиправну бездіяльність територіальної виборчої комісії. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Верховна Рада України постановою від 15 липня 2020 року №795-IX призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року. З урахуванням Постанови Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" №807-IX від 17 липня 2020 року та розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року, якими визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад областей, Центральна виборча комісія постановою № 160 від 08 серпня 2020 року призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, а постановою № 176 від 14 серпня 2020 року призначила перші вибори депутатів районних рад на 25 жовтня 2020 року. На сайті Білозірської громади - http://bilozirska.gromada.org.ua/news/1604411862/ опубліковано 03 листопада 2020 року о 15 год. 57 хв. постанову Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 28 жовтня 2020 року № 32 "Про визнання обраним сільським головою Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_2 ". Поряд з викладеним суд встановив, що 09 листопада 2020 року ОСОБА_2 подано заяву про реєстрацію його сільським головою Білозірської сільської ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року з додатком. Згідно п. 2 рішення Білозірської сільської ради від 17 листопада 2020 року № 1-1/VIII "Про підсумки виборів та визнання повноважень сільського голови Білозірської сільської ради", яке опубліковане на офіційному сайті Білозірської громади - http://bilozirska. gromada.org.ua, заслухавши інформацію голови ТВК, сесія Білозірської сільської ради вирішила визнати повноваження Білозірського сільського голови ОСОБА_2 та вважати його таким, що вступив на посаду. При цьому, 30 листопада 2020 року на офіційному сайті Білозірської громади - http://bilozirska. gromada.org.ua/news/, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 580/4975/20, опубліковано повідомлення Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 28 жовтня 2020 року "Про результати виборів сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області". На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в діях Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області відсутня бездіяльність щодо прийняття рішення про визнання особи такою, що відмовилась від посади сільського голови, а також щодо прийняття рішення про призначення повторних виборів Білозірського сільського голови Черкаського району Черкаської області. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до положень статті 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно пункту 20 частини 1 статті 92 Основного Закону, виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів. Основним нормативно-правовим актом, що визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є Виборчий кодекс України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ВК України). Відповідно до частини першої статті 196 Виборчого кодексу виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 63 Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1 ст. 206 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України. Частиною 1 статті 21 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах: гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій. Згідно ч. 1 ст. 282 ВК України, територіальна виборча комісія з відповідних місцевих виборів не пізніш як на п`ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, міської, районної в місті, районної, селищної, сільської ради, сільських, селищних, міських голів, а також розміщує їх на офіційному веб-сайті комісії чи відповідної ради (за наявності), регіонального, територіального представництва Центральної виборчої комісії (у разі їх утворення). Частиною 1 ст. 283 ВК України, визначено, що особа, обрана депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільським, селищним, міським головою, для її реєстрації зобов`язана подати до територіальної виборчої комісії з відповідних місцевих виборів протягом двадцяти днів з дня офіційного оприлюднення результатів виборів заяву про реєстрацію її депутатом, сільським, селищним, міським головою, а у разі наявності в неї іншого представницького мандата - копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої відповідно до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради. Відповідно до ч. 5 ст. 283 ВК України у разі невиконання без поважних причин та у строки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, особою, обраною депутатом в багатомандатному виборчому окрузі, сільським, селищним, міським головою, вимог частини першої цієї статті або подання цією особою до виборчої комісії заяви про відмову від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міського голови, територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання особи такою, що відмовилася від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міського голови, та призначає повторні вибори відповідно депутата у багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 09 листопада 2020 року ОСОБА_2 подано заяву про реєстрацію його сільським головою Білозірської сільської ради, як обраного на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року з відповідним додатком. При цьому, посилання апелянта на те, шо подання особою заяви про його реєстрацію сільським головою мало відбутися виключно у період з 30 листопада 2020 року до 20 грудня 2020 року, колегією суддів оцінюється критично, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області від 28 жовтня 2020 року "Про результати виборів сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області". Повторне офіційне оприлюднення результатів виборів 30 листопада 220 року було здійснено на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 580/4975/20, яким визнати протиправними дії Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області щодо офіційного оприлюднення результатів виборів сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року шляхом опублікування постанови від 28 жовтня 2020 року №

32. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів звертає увагу на те, що заява про реєстрацію сільським головою ОСОБА_2 подана ще 09 листопада 2020 року. За таких обставин, судом першої інстанції було вірно встановлено, що оскільки ОСОБА_2 подана вчасно заява про реєстрацію його сільським головою Білозірської сільської ради, а тому відсутня в даному випадку бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення про визнання особи такою, що відмовилася від посади сільського голови та призначення повторних виборів. Поряд з викладеним колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 6 ст. 283 ВК України, рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови оголошуються на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, районної у місті, міської, обласної ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та є підставою для набуття повноважень, складення присяги депутата, сільського, селищного, міського голови. Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 2 рішення Білозірської сільської ради від 17 листопада 2020 року №1-1/VIII "Про підсумки виборів та визнання повноважень сільського голови Білозірської сільської ради", заслухавши інформацію голови ТВК, сесія Білозірської сільської ради вирішила визнати повноваження Білозірського сільського голови ОСОБА_2 та вважати його таким, що вступив на посаду. При цьому, жодних доказів, які б свідчили про скасування вказаного рішення Білозірської сільської ради від 17 листопада 2020 року №1-1/VIII, матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях Білозірської сільської територіальної виборчої комісії Черкаського району Черкаської області відсутня бездіяльність щодо прийняття рішення про визнання особи такою, що відмовилась від посади сільського голови, а також щодо прийняття рішення про призначення повторних виборів Білозірського сільського голови Черкаського району Черкаської області. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 273 КАС України, виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму. Як було вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, не надано належних доказів того, що відповідач порушив особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. Посилання апелянта на те, що останній проживає в с. Білозір`я Черкаської області та включений до списку виборців жодним чином не свідчить про порушення особистих прав та законних інтересів позивача, пов`язаних з участю у виборчому процесі. Частиною 2 ст. 273 КАС України, законодавець визначив суб`єктів судового захисту порушеного виборчого права та забезпечив неможливість спотворення конституційно визначеного захисту виборчого права, шляхом впровадження ефективного контролю, що має на меті унеможливити будь-які зловживання та маніпулювання. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим. З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Тобто, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, право на захист належить особі, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність. Колегія суддів зазначає, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому у спорах, пов`язаних із виборчим процесом, таке порушення має бути реальним та стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів позивача саме щодо його участі у виборчому процесі, як того вимагає частина друга статті 273 КАС. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 29 червня 2019 року у справі № 855/164/19, від 10 вересня 2020 року у справі № 855/46/20. Позивач у даному спорі є виборцем у розумінні пункту 1 частини першої статті 22 Виборчого кодексу України. Статтею 6 Виборчого кодексу України визначено, що виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1) право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством. У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі «Аксу проти Туреччини» пункт 50, «Берден проти Сполученого Королівства» пункт 33, «Тенасе проти Молдови» зазначено що для того, щоби мати можливість подати звернення на підставі статті 34 Конвенції, особа, неурядова організація чи група осіб мають довести, що вони є жертвами порушення прав, передбачених у Конвенції. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права. Таким чином, відсутність порушеного права чи інтересу позивача є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 33, 34, 243, 272, 278, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий судді Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов