Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/346/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/346/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (суддя суду 1 інстанції Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/346/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2019 року №UA500060/2019/000129/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.09.2019 року № UA500060/2019/00587. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення всі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, проте відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA500060/2019/000129/2 від 13.09.2019 року за резервним методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00587 від 13.09.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №UА500060/2019/000129/2 від 13.09.2019 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС № UA 500060/2019/00587 від 13.09.2019 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне зсування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією ВМД №UA500060/2019/028055 від 11.09.2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Додатково подані позивачем документи не усунули наявних розбіжностей та декларантом не подані в повному обсязі документи згідно з переліком відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України. В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що08.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» та DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD (Китай) був укладений контракт № 3189-ВТ/CN на постачання продукції, відповідно до умов якого продавець зобов`язаний поставити (продати) товар, а покупець прийняти та оплати його вартість на умовах та за цінами вказаними у додатках та специфікаціях. 11.09.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» на підставі контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN на постачання продукції та специфікації від 03.08.2019 року № 9 за митною декларацією №UA500060/2019/028055 від 11.09.2019 року було заявлено до митного оформлення товар батарейки первинні, циліндричні, лужні (діоксин-марганцеві), побутові, не виснажені, одноразові, з сухим електролитом, напруга 1,5 V, упаковані у блістер: АА LR06- 51840 наборів по 6 шт., 360 коробок ААА LR03-50400 наборів по 6 шт., 280 коробок АА LR06 144000 штук, 200 коробок ААА LR03-144000 штук, 150 коробок, торгівельна марка - «Своя лінія», виробник - DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD, країна виробництва CN, код товару 8506101100. Разом із ВМД №UA500060/2019/028055 від 11.09.2019 року позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN, специфікація від 03.08.2019 року № 9, рахунок-фактура (інвойс) № 2019SMвід 03.08.2019, SWIFT від 16.08.2019 року, транспортні (перевізні) документі № 114847 від 10.09.2019 року № GG8 від 06.08.2019 року, № 1187 від 11.09.2019 року, № 1188 від 11.09.2019 року, № 88186 від 09.04.2019 року, страховий сертифікат № 04-0197-19-00032/2271 від 07.08.2019 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-0197-19-00032 від 26.02.2019 року. У митній декларації № UA 500060/2019/028055 від 11.09.2019 року зазначено загальну митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту 71705,55дол. США (4,14 дол. США/кг). За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації відповідачем було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, зокрема, у наданих документах (контракті, інвойсі , пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-19-00032/2271 від 07.08.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам. У зв`язку із виявленими розбіжностями Одеська митниця ДФС надала електронне повідомлення з вимогою про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; бухгалтерську документацію. Позивачем до Одеської митниці ДФС було надано лист від 12.09.2019 року із поясненнями до якого додано: прайс-лист виробника товару б/н від 15.07.2019 року, копія митної декларації країни відправлення № 531620190166433778 від 02.08.2019 року. За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів 13.09.2019 року № UA500060/2019/000129/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.09.2019 року № UA500060/2019/00587. В подальшому позивач скористався наданим правом і товар був випущений у вільний обіг за МД від 13.09.2019 року № UA 500060/2019/028411. 21.11.2019 року у відповідності до положень частини 8 статті 55 Митного кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» додатково було надано до Одеської митниці ДФС разом з листом від 21.11.2019 року № М-2019-5673:виписку з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 28.10.2019 року), платіжне доручення № 2155 від 14.08.2019 року, swift від 16.08.2019 року до платіжного доручення № 2155 від 14.08.2019 року, заява на купівлю іноземної валюти № 2155 від 14.08.2019 року, платіжне доручення № 2526 від 16.08.2019 року, swift від 18.09.2019 року до платіжного доручення № 2526 від 16.09.2019 року, заява на купівлю іноземної валюти № 2526 від 16.09.2019 року, експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-2534/2 від 30.10.2019 року, акти надання послуг № 1112 та № 1113 від 11.09.2019 року від ТОВ «Фейрлоджікс» до договору транспортного експедирування № 88186 від 09.04.2019 року, банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення № 129104 та № 129103 від 27.09.2019 року. За результатами розгляду наданих документів, Одеська митниця ДФС листом від 29.11.2019 року № 10851/10/15-70-61-06-10 повідомила позивача про відсутність підстав для визнання митної вартості заявленої позивачем та відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000129/2 від 13.09.2019 року. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі статтями 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Приписами частини 1 статті 51, частини 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Перелік додаткових документів, які зобов`язаний подати декларант або уповноважена ним особа у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари визначені частинами третьою, четвертою статті 53 цього кодексу. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Пунктом першим частини четвертої статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. За правилами частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Отже, відповідно до вказаних правових норм, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю, до них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. Законодавчими нормами чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Приписи вказаних правових норм зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, при цьому, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Як вже зазначалося раніше, поставка товару задекларованого у ВМД №UA500060/2019/028055 від 11.09.2019 року, здійснювалась на підставі контракту на поставку продукції від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та DONGGUAN SUNMOL BATTERY Co., LTD. Відповідно до п. 2.3. вказаного контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Шеньжень, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, не включаючи податки та мита на території України, якщо інше не вказано у специфікаціях. Специфікацією № 9 від 03.08.2019 року до контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FОВ- Яньтьян, Китай. Відповідно до Інкотермс-2010 поставка товару на умовах FОВ «Вільно на борту» означає, що продавець вважається виконавшим свої зобов`язання стосовно поставки з моменту переходу товару крізь поручні судна в порту відвантаження. Тобто з цього моменту покупець повинен нести всі витрати й ризики загибелі чи ушкодження товару. За умовами FOB на покупця лягає обов`язок з очищення товару від стягнень для його експорту. Умови FОВ не передбачають обов`язку продавця (вантажовідправника) здійснювати страхування товару. Так, позивачем надано страховий сертифікат від 26.02.2019 року № 40-0197-19-00032/2271, згідно якого страхова сума складає 1806906,45 грн., страховий тариф % - 0,03, страховий платіж 542,07 грн. Специфікацією № 9 від 03.08.2019 року до контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN погоджено продаж товару на умовах поставки FOB. Відповідно до пунктів А.3 та Б.3 «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB, як у продавця так і у покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Отже при поставці товару на умовах FOB сторони самостійно вирішують, чи бажають вони страхувати товар та в якій мірі. Страхування товару було здійснено позивачем за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 року № 40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Оскільки ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» є резидентом України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно було визначено суми страхових витрат у договорі у гривнях, що відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про страхування». Також за умовами контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Шеньжень, Китай та включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, не включаючи податки та мита на території України, якщо інше не вказано у специфікаціях Отже, умовами контракту від 08.06.2018 року № 3189-ВТ/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим у позивача відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар. Також колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000129/2 від 13.09.2019 року відповідач посилається на декларацію №UA500060/2018/23338 від 01.08.2019 року, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості, що в свою чергу є порушення приписів чинного законодавства. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган діяв в порушення норм чинного законодавства, оскільки позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров