Постанова Київський апеляційний суд № 761/37923/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 січня 2021 року м. Київ Унікальний номер справи № 761/37923/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1647/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Гаращенка Д.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Осаулова А.А., по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» про визнання загальних зборів незаконними та скасування протоколу,- в с т а н о в и в : У вересні 2019 року позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» (далі - ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» є балансоутримувачем та надає житлово-комунальні послуги з обслуговування будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач з 01 квітня 2017 року по 31 липня 2019 року була власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, паркомісць НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що знаходяться у вказаному будинку. Зазначав, що ОСОБА_1 не в повній мірі оплатила надані їй послуги з утримання будинку та прибудинкової території, утримання парко місця, ремонтних робіт, загального користування холодною водою та загального користування гарячою водою, заборгованість по яких підлягає стягненню в судовому порядку. Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» за період з 01 квітня 2017 року по 31 липня 2019 року заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 24 073,02 грн. та стягнути судові витрати (т. 1 а.с. 1-12, 200-201). У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначала, що вона з 2004 року є власником квартири НОМЕР_1, площею 195,3 кв.м., та паркомісця НОМЕР_2, площею 16,1 кв.м в будинку по АДРЕСА_1 . Квартира перебуває в непридатному для проживання стані, відсутній ремонт, в зв`язку з чим у ній ніхто не проживає та комунальні послуги не споживає. Вважала рішення загальних зборів, якими затверджені розміри внесків і платежів співвласників, прийнятими з порушенням вимоги закону, не уповноваженим складом, тому просила у позові відмовити (т. 1 а.с. 112-115). У відповіді на відзив представник ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» - адвокат Пахолок Т.П. зазначав, що ОСОБА_1 є власником квартири, а тому зобов`язана сплачувати кошти на утримання будинку, в якому розташована квартира. Не проживання в квартирі не звільняє від цього обов`язку (т. 1 а.с. 151-153). У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» про визнання загальних зборів незаконними та скасування протоколу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА», оформленим протоколом № 77 від 30 листопада 2016 року, визначено розміри внесків (тарифів) щодо утримання будинку та прибудинкової території, паркомісця та витрат на ремонтні роботи. Вказане рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж 2/3 від загальної кількості усіх співвласників. Загальна кількість співвласників - 23 особи, у зборах особисто прийняли участь 7 осіб, у письмовому опитуванні - 12 осіб, тобто всього 19 осіб. З семи присутніх на зборах осіб, підпис члена ОСББ ОСОБА_2 , яка була обрана секретарем зборів, у протоколі відсутній. При голосуванні помилково враховано підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не мали права підпису. Крім цього, доказів проведення письмового опитування співвласників не надано. Таким чином, просила визнати загальні збори співвласників ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» від 30 листопада 2016 року незаконними та скасувати протокол № 77 від 30 листопада 2016 року загальних зборів співвласників ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» (т. 1 а.с. 131-133, 161-164). Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року позовну заяву ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 24 073,02 грн., судовий збір у розмірі - 1921,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн., а всього в сумі - 49 994,02 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» про визнання загальних зборів від 30 листопада 2016 року незаконними та скасування протоколу № 77 від 30 листопада 2016 року загальних зборів залишено без задоволення (т. 2 а.с. 40-48). Не погодившись з рішенням районного суду, 23 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Санжаровська Т.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення, постановлене за результатами розгляду позову ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» до ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. скасувати (т. 2 а.с. 52-62). В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказувала, що суд першої інстанції в рішенні посилався на додаткову угоду № 28 від 23 серпня 2019 року до договору № 29-06/17 про надання правової допомоги, укладеного між ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» та АО «Юридична компанія «Капітал», відповідно до якого вартість робіт (наданих послуг) визначається у формі гонорару та розраховується у фіксованому розмірі 24 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % 4 000,00 грн. Проте матеріали справи не містять ані вказаної додаткової угоди, ані підтвердження фактичної оплати витрат на правову допомогу, ані звіту про обсяг наданих адвокатом послуг та виконання робіт. При цьому сторона відповідача не отримувала копій цих документів, тому була позбавлена можливості надати заперечення. Звертала увагу на те, що позовна заява не містить додатки, а саме попередній розрахунок суми судових витрат. Також зазначала, що матеріали справи не містять протоколу загальних зборів, що свідчив би про погодження сплати ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» АО «Юридична компанія «Капітал» фактичних витрат у розмірі 24 000,00 грн., пов`язаних з наданням правничої допомоги. Вказувала, що банківська виписка про здійснення оплати ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» по договору від 29 червня 2017 року в сумі 24 000,00 грн. передувала наданню послуг та є неналежним доказом та не тягне за собою правових наслідків. 12 листопада 2020 року представник ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» - адвокат Пахолок Т.П. подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу залишити без змін (а.с. 75-86). 04 грудня 2020 року представник ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» - адвокат Пахолок Т.П. подав до Київського апеляційного суду заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з апелянта на користь ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000,00 грн. (а.с. 87-102). За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, виходячи з меж доводів та вимог апеляційної скарги рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року підлягає апеляційному перегляду лише в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16). Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві представник ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» - адвокат Пахолок Т.П. навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікував понести у зв`язку з розглядом справи: судовий збір - 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 24 000,00 грн., які просив стягнути з відповідача (т. 1 а.с. 1-12). На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» адвокат Пахолок Т.П. надав копію ордера та копію договору про надання правової допомоги № 29-06/17 від 29 червня 2017 року, укладеного між АО «Юридична компанія «Капітал» та ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» (т. 1 а.с. 95-96). У вересні 2020 року представник ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» - адвокат Пахолок Т.П. подав до суду заяву про розподіл судових витрат та просив стягнути з ОСОБА_1 24 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т. 2 а.с. 24-27). У договорі про надання правової допомоги № 29-06/17 від 29 червня 2017 року, укладеному між АО «Юридична компанія «Капітал» та ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА», зазначено, що ціна договору визначається сторонами у додаткових угодах. Клієнт зобов`язується відшкодувати АО фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього доручення (оплата роботи фахівців, оплата судових витрат, обов`язкових платежів, транспортні витрати, зв`язок, технічні витрати тощо). Встановлено, що у додатковій угоді № 28 від 23 серпня 2019 року до договору № 29-06/17 про надання правової допомоги АО «Юридична компанія «Капітал» та ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» домовились, що вартість робіт (наданих послуг) відповідно до п. 1, п. 2 даної додаткової угоди визначається у формі гонорару та розраховується у фіксованому розмірі: 24 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % 4 000,00 грн. Згідно з п. 4 додаткової угоди оплата робіт проводиться клієнтом на підставі наданого виконавцем рахунку (т. 2 а.с. 28). До суду було надано виставлений рахунок АО «Юридична компанія «Капітал» № 153 від 27 серпня 2019 року на суму 24 000,00 грн., на підставі якого згідно платіжного доручення № 162 від 27 серпня 2019 року ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» сплатило на рахунок АО «Юридична компанія «Капітал» 24 000,00 грн. за юридичні послуги у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно рахунку № 153 від 27 серпня 2019 року (т. 2 а.с. 29, 30). На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт до суду було надано звіт від 31 серпня 2020 року, підписаний сторонами, в якому зазначено дати, конкретно надані адвокатом послуги та витрачений час (т. 2 а.с. 31). У матеріалах справи також міститься акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 94 від 31 серпня 2020 року щодо надання професійної правничої допомоги, повного юридичного супроводу з розгляду в суді першої інстанції справи № 761/37923/19 згідно умов договору (т. 2 а.с. 32). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, дослідивши надані докази суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки позов задоволено повністю, розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Посилання апелянта, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, на те, що оплата по договору ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» передувала наданню послуг з правової допомоги колегія суддів відхилила, оскільки за умовами додаткової угоди № 28 від 23 серпня 2019 року до договору № 29-06/17 про надання правової допомоги ОСББ «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» оплата робіт проводиться клієнтом на підставі наданого виконавцем рахунку, який було виставлено 27 серпня 2019 року і того ж дня оплачено клієнтом. Таким чином, сторони договору погодили порядок оплати правничої допомоги та розмір гонорару, що підтверджено наявними у справі доказами та не суперечить вимогам закону. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не отримувала копій документів на підтвердження витрат на правничу допомогу (додаткову угоду № 28 від 23 серпня 2019 року, докази оплати, звіт), тому була позбавлена можливості надати заперечення спростовуються наявними у справі доказами. Так, у матеріалах справи міститься фіскальний та службовий чек, а також опис вкладення у цінний лист, з яких вбачається, що 02 вересня 2020 року на адресу ОСОБА_1 було направлено заяву про розподіл судових витрат разом з доказами (т. 2 а.с. 35-36). Крім того, позивачем у позовній заяві було наведено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, яку вручено за адресою вказаною ОСОБА_1 26 листопада 2019 року, а відтак, відповідачка особисто та (або) через представника мала можливість надати до суду свої відповідні заперечення (т. 1 а.с. 10, 108). Інші доводи скарги, у т.ч. посилання апелянта на відсутність належних доказів витрат на правничу допомогу цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила. З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задовлення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЗОЛОТОВОРІТСЬКА» витрат на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова Д.Р.Гаращенко