Постанова 4801 № 130/2100/20

Справа № 130/2100/20 Провадження № 33/801/20/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мерженко Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 04 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, встановив : 9 вересня 2020 року, о 01:20 год. в м. Жмеринка Вінницької області, по вул. Б. Хмельницького, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольксваген В-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зупинки транспортного засобу у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, проте від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік та стягнуто 420 грн судового збору на користь держави. На таку постанову ОСОБА_1 14 грудня 2020 року через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, вина у вчиненні правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у його відсутність та у відсутності його захисника, оскільки ними подавались клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням обґрунтованих причин неможливості явки у судове засідання, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП. Також в апеляційній скарзі наголошує на те, що протокол складено на ОСОБА_2 ким він не являється. Також в апеляційній скарзі вказує, що суд поверхнево здійснив розгляд справи, що на його думку свідчить про істотне порушення прав на захист і є безумовною підставою для скасування рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності та закриття провадження. В судовому засіданні в апеляційному суді ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мерженко Т.П. апеляційну скаргу підтримали просили її задовольнити. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав. За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно з протоколом від 09 вересня 2020 року серії ДПР18 № 461388 - 9 вересня 2020 року, о 01:20 год. в м. Жмеринка Вінницької області, по вул. Б. Хмельницького, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольксваген В-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зупинки транспортного засобу у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, проте від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі-Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з п. 6 Розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність, так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними: - у протоколі про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 461388; - додатком до протоколу серії ДПР 18 № 461388 від 09.09.2020 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; - письмових поясненнях свідків; - копії направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; - копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 346025 від 09.09.2020, винесеної відносно ОСОБА_1 , яка останнім не оскаржена; - компакт-диску, доданим до матеріалів справи, на якому зафіксовано обставини, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, на якому безпосередньо зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його стан на момент зупинки Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 461388 від 09 вересня 2020 року відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу. Так відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як видно з матеріалів справи судові засідання призначалися неодноразово, а саме: на 20 жовтня 2020 року на яке ОСОБА_1 надав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з наміром укласти договір з адвокатом. Розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2020 року. В судове засідання призначене на 28 жовтня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Чергове клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2020 року, проте 30 жовтня 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла аналогічна заява, доказів, що підтверджували б хворобу останнього суду надані не були, проте з метою забезпечення прав особи, яка притягається до відповідальності, розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2020 року. 11 листопада 2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікарняному, на підтвердження надана довідка з лікувального закладу, розгляд справи відкладено на 20 листопада 2020 року. 20 листопада 2020 року в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Мерженко Т.П. надала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, отримання копії відеозапису та відкладення судового засідання. Того ж дня, захисник Мерженко Т.П. отримала копію відеозапису з диску, що знаходився в матеріалах справи, ознайомилася з матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 27 листопада 2020 року. Проте, 27 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання адвоката Мерженко Т.П. про чергове відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився без повідомлення причин. Справу відкладено на 04.грудня 2020 року. 04 грудня 2020 року ані ОСОБА_1 , ані його захисник в судове засідання не з`явились, від захисника Мерженко Т.П. в черговий раз надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням хвороби. ОСОБА_1 про причини неявки до суду не повідомив. Особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 неодноразово було надано можливість вчиняти дії для забезпечення його прав, передбачених КУпАП та Конституцією України, зокрема і права на захист, його особисто та захисника було повідомлено про час та місце кожного наступного судового засідання, захисником Мерженко Т.П. отримано копію відео, що міститься в матеріалах справи, остання в повному обсязі була ознайомлена з матеріалами справи, проте жодних доказів, що спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП до суду так і не було подано. Натомість постійні клопотання про відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції розцінює як несумлінне використання своїх процесуальних прав, зокрема і права на захист, яке не є безумовним, та як наслідок спосіб затягування розгляду справи з метою порушення строків та закінчення строків накладення адміністративного стягнення та уникнення відповідальності за скоєне. Як зазначено в ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст. 130 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення її винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Такий розгляд справи відповідав завданню провадження у справі про адміністративне правопорушення, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Доводи ОСОБА_1 щодо того що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції не на нього а на ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки, в додатку до протоколу Серії ДПР 18 № 461388 від 09 вересня 2020 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, що «Під час складання протоколу серії ДПР 18 № 461388 від 09 вересня 2020 року за ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , мною поліцейським СРНН ОСОБА_3 було допущено помилку, а саме вказано неправильні анкетні дані: (Прізвище, ім`я, по батькові) особи, яка притягується до кримінальної відповідальності., в зв`язку з тим, що під час спілкування з водієм, який спочатку відмовився надавати документи, що посвідчує його особу, а саме посвідчення водія відповідної категорії, тому що на його думку його було зупинено працівниками поліції безпідставно і він відрекомендував себе, як: ОСОБА_2 , однак даною особою являється ОСОБА_1 ».(а.с. 2) Також на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, що підтверджують особу правопорушника. Крім того, будь-яких заперечень щодо дій поліції при складанні протоколу (ст. 254 КУпАП), залучення свідків (понятих) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.3,4) від ОСОБА_1 не надходило. Про це свідчать адміністративні матеріали. Судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст. 279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для справи встановлено, дії ОСОБА_6 за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано правильно, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні. Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Міхасішин