Постанова Харківський апеляційний суд № 645/5236/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 січня 2021 року м. Харків Справа № 645/5236/20 Провадження № 22-ц/818/19/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді Тичкової О.Ю., суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова, ухвалене 19 жовтня 2020 рокуу складі судді Алтухової О.Ю., установив: Дев`ятого вересня 2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з 09.09.2020 і до повноліття дитини. Позов обґрунтований тим , що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2009 року по жовтень 2017 року, мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом зі ОСОБА_1 . Для забезпечення належного рівня життя для дитини, який має забезпечуватися обома батьками, з відповідача належить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі, оскільки ОСОБА_2 має нерегулярний і мінливий дохід. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 грн, починаючи з 09.09.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Зазначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми виплат за один місяць допущене до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн 80 коп. Рішення суду мотивоване тим, що дитина знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1 , відповідач ухиляється від свого обов`язку щодо утримання сина. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та рівний обов`язок батьків щодо утримання дитини, суд уважав, що аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути у розмірі 1500 грн. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, порушив норми матеріального та процесуального права. А саме, судове засідання було проведено за відсутності сторін, хоча обидві сторони з`явилися в судове засідання 19.10.2020. Суд позбавив позивача можливості надати усні пояснення та обґрунтувати необхідність стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 2000 грн. Відповідач працездатний, інших дітей на утриманні не має. Визначений в позові розмір аліментів не перевищує ј частини середньої заробітної плати по Харківській області. Тому суд безпідставно не задовольнив позов у повному обсязі. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги, суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як установлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 2). ОСОБА_3 проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 08.09.2020 та не заперечується сторонами (а.с. 3). Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усі діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України (надалі СК України) батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч.2 ст. 182 СК України). При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 182 СК України). Суд визначає розмір аліментів на неповнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. Згідно ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. За положеннями з ч. 1 статті 12, ч. 1 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. В поданій до суду першої інстанції заяві від 19.10.2020 ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 1500 грн на місяць (а.с. 28). Відповідно до ст. 7 Закону України № 294-IX від 14.11.2019 «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень. Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1500 грн, суд першої інстанції правильно керувався ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України та обґрунтовано вважав, що відповідач є працездатною людиною, яка має належний стан здоров`я, на його утриманні інші діти або непрацездатні особи не перебувають. Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України визначення аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку можливе за умови доведеності достатності доходу платника аліментів. Заявлений позивачем розмір аліментів у 2000 грн майже дорівнює такому прожитковому мінімуму. У дійсних матеріалах справи відсутні докази розміру доходу ОСОБА_2 , тобто достатність його доходу для стягнення аліментів у розмірі 2000 грн не встановлена. Визначена судом сума аліментів у розмірі 1500 грн щомісяця більша за встановлений законом мінімальний розмір аліментів (1/2 частина від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку), тому рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують. Посилання ОСОБА_1 на порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду від 19.10.2020, оскільки відповідно до ч.2 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 19.10.2020 залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 5 січня 2021 року. Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук