Постанова 4818 № 643/5549/20
від 07.10.2020 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 07 жовтня 2020 року м. Харків справа № 643/5549/20 провадження № 22-ц/818/4320/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівза апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020року, постановлене під головуванням судді Горбунової Я.М., в залі суду в місті Харкові, - в с т а н о в и в: У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1860 грн. щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2320 грн. щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 840 грн. 80 коп. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 грн. щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що судом першої інстанції проведений розгляд справи без участі відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та дату розгляду справи; порушені його права, як відповідача по справі на подачу відзиву на позов; у зв`язку з чим, судом не в повній мірі досліджені обставини, що мають значення по справі, а саме: він не працює, має проблеми зі здоров`ям та має на утриманні матір інваліда ІІІ групи. Позивач ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тоді як прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років з 01 липня 2020 року становить 1859 грн., а для дитини від 6 років до 18 років з 01 липня 2020 року становить 2318 грн. Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. Судом встановлено, що 19 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. Як на підставу позовних вимогпро стягнення аліментів ОСОБА_1 посилалась на те, що 19 квітня 2014 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом із позивачем та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач не виконує обов`язки щодо утримання дітей, матеріальну допомогу на їх утримання не надає, що ставить позивача у вкрай скрутне матеріальне становище. З урахуванням викладеного просила суд, встановити та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 1860 грн. та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 2320 грн., але не менш ніж 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення ними повноліття. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України). Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 цієї статті). Частинами 1, 2 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 цієї статті). Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183, 184 СК України. Матеріали справи свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 працює у КНП «Міська дитяча поліклініка №4» Харківської міської ради, займає посаду лаборанта, сума її доходу з жовтня 2019 р. по березень 2020 р. становить 27652,05 грн. Відповідач ОСОБА_2 офіційно не працює, згідно наданого висновку МРТ дослідження від 13.07.2020 року, має полісегментарний остеохондроз поперекового відділу хребетного стовпа. Мати відповідача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пенсіонерка, є інвалідом ІІІ групи та потребує допомоги. Відповідно до ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів. З урахуванням стану здоров`я відповідача та необхідності надавати допомогу матері - пенсіонерці, яка є інвалідом ІІІ групи, колегія суддів вважає, що можливим визначити розмір аліментів на дітей в наступному розмірі: в сумі - 1200 грн. на утримання сина, 1600 грн. на утримання дочки, з урахуванням вимог ст. 182 СК України. За таких обставин, рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей. Доводи апелянта про те, що справу розглянуто без його участі та неповідомлення належним чином про час та дату розгляду справи; не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.04.2020 року було відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Копія вказаної ухвали разом з позовною заявою та додатками направлялась на адресу відповідача ОСОБА_2 (а.с.20) Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020року в частині визначення розміру аліментів - змінити. Визначити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 1200 грн., на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 1600 грн. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук