Ухвала КАС ВС № 520/10386/19
від 05.01.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 05 січня 2021 року м. Київ справа № 520/10386/19 адміністративне провадження № К/9901/35068/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №520/10386/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, установив: ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.09.2019: - №0000103305 від 25.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» в розмірі 1094620,50 грн; - №0000113305 від 25.09.2019, яким застосовано до позивача фінансову санкцію в розмірі 340,00 грн; - №0000123305 від 25.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 91218,38 грн; - №0000133305 від 25.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 966245,00 грн; - №0000173305 від 25.09.2019. яким до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 170,00 грн; - визнати протиправними та скасувати рішення №0000143305 від 25.09.2019, яким позивачу донараховано 257155,80 грн єдиного внесу на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - №0000153305 від 25.09.2019, яким до позиваяча застосовано штрафні санкції у розмірі по 170,00 грн за «неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності»; - №0000163305 від 25.09.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі по 170,00 грн за «неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності»; - визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-000023305 від 25.09.2019 зі сплати єдиного внеску в сумі 257155,80 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 року, адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з частинами другою і третьою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
3. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що підставами на касаційне оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках визначеному пунктом четвертим частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення оскаржується з підстав передбачених частинами другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Податковим органом наведені фактичні обставини справи та норми матеріального та процесуального права, а саме: пункти 49.1, 49.2, підпункт 49.18.5 статті 49, пункти 177.2, 177.11 статті 177, пункт 181.1 статті 181, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, стаття 242 КАС, які, на думку відповідача, неправильно застосував суд апеляційної інстанції. Крім того, скаржник наводить порушення норм процесуального права те, що суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Проте, скаржник не вказує які саме докази є недопустимими у розумінні статті 74 КАС України. Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно навести, порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав передбаченими пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, необхідно зазначити підставу визначену частинами другою та третьою 353 КАС України, а також обґрунтувати наявність порушення процедури розгляду справи передбаченого частиною другою статті 353 КАС України та обґрунтувати нявність такої підстави. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені пунктом першим частини четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Крім того, під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона є ідентичною тим касаційним скаргам, які були подані раніше, та повернуті ухвалами Верховного Суду від 09.10.2020, від 04.11.2020, 02.12.2020 як такі, що не містиять підстав касаційного оскарження. Звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник не врахував зауваження, на які вказав Верховний Суд в цих ухвалах. У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №520/10386/19, повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов